"І не думаємо втомлюватися": як Литва сьогодні допомагає Україні

Невелика держава в Північній Європі, Литва вдесятеро менша за Україну, втім має величезне серце та демонструє грандіозну рішучість довести до нашої перемоги ту загарбницьку війну, яку росія розв’язала на території України. Адже перемога нашої країни стане перемогою всього цивілізованого світу. Можна довго розповідати про той колосальний внесок, що робить Литва в перемогу України, – усього й не перелічити, отже висвітлимо лише деякі яскраві факти.

Ця ініціатива вразила масштабами, швидкістю та рівнем самоорганізації людей. Литовський журналіст Андрюс Тапінас організував збирання коштів на безпілотник "Байрактар" – а це, на хвилиночку, 5,5 мільйона євро. Погодьтеся, сума вражає, особливо якщо пригадати, що населення Литви становить менш як три мільйони осіб. Тапінас підрахував: щоб зібрати таку суму, треба десь три тижні. Люди вирішили інакше – кошти було зібрано за три дні! Підсумком цього стрімкого збору стало взагалі несподіване – Турція подарувала Литві "Байрактар", щоб передати ЗСУ. Литовці не розгубилися й ті величезні кошти, що раптом вивільнилися, спрямували на придбання для української армії боєприпасів для дрона, антидронових гармат та на іншу оборонну й гуманітарну допомогу.

Литва підтримує Україну на всіх рівнях

А нещодавно в інтерв’ю "Суспільному" Андрюс Тапінас наголосив, що литовці й не думають втомлюватися у своїй підтримці України. Зокрема, вони добре усвідомлюють, що сьогодні саме українці платять високу ціну за спокій усієї Європи. До того ж литовський журналіст зауважив, що має нові ідеї щодо підтримки нашої країни, однак поки не хоче розкривати подробиці.

Усім відомо, що Литва – перша європейська країна, яка відмовилася від імпорту російського газу й узагалі російського палива, хоча до війни він становив аж 40 % від її енергобалансу.

У Литві регулярно відбуваються акції проти кривавої політики Москви

А 17 червня Литва зробила рішучу заяву, яку сьогодні обговорює весь світ! З 18 червня вона заборонила провозити залізничним транзитом у Калінінград санкційні товари, серед яких будівельні матеріали, метали, вугілля тощо – загалом близько 50 % усіх російських товарів. Фактично це означає сухопутну блокаду Калінінграда. Товари доведеться везти водними шляхами замість залізниці. Ну а повітряний простір Польща й Литва закрили для росії від самого початку повномасштабної війни. Зрозуміло, росія не забарилася з реакцією. Безапеляційність Литви миттєво спричинила сплеск агресивних висловлювань з боку російських високопосадовців. Мовляв, Євросоюзу треба виправляти ситуацію з блокадою Калінінграда, інакше "в росії будуть розв’язані руки для розв’язання питання транзиту будь-якими способами". Та Литва вже звикла до таких погроз – і навіть не думає зменшувати оберти в боротьбі з російською агресією.

Про це вже багато сказано – і про безліч гуманітарних проєктів для українців, і про допомогу з розселенням, працевлаштуванням і навчанням, і навіть про організацію дозвілля й розваг як для дітей, так і для дорослих, які знайшли прихисток у Литві. Втім, варто наголосити, що ця підтримка анітрохи не вщухає, і навіть той славнозвісний безплатний проїзд для українців у громадському транспорті, від якого певні європейські країни змушені були відмовитися через надмірне навантаження на місцеві бюджети, Литва навіть не планує скасовувати. І досі наші співгромадяни безплатно користуються тут залізничним і всіма видами громадського транспорту, а також безлімітним мобільним зв’язком.

Українським дітям литовці намагаються подарувати якомога насиченіше та безтурботне літо – по всій країні працюють літні табори, безліч спортивних і творчих гуртків та цікавих заходів, – це організовано "не для галочки": помітно, що докладається чимало зусиль і все робиться з душею.

У Вільнюсі 11 червня відкрили перший у Європейському Союзі Український культурний центр для громадян, що вимушені виїхати з України. Центр створено за ініціативи перших леді України та Литви – Олени Зеленської та Діани Наусєдєнє. Він покликаний стати місцем навчання, профорієнтації, психологічної допомоги, відпочинку для дітей, молоді та дорослих. Місія центру – стати майданчиком для культурної дипломатії між країнами, представляти Україну, її культуру та самобутність у Литві, брати участь в академічній діяльності; тут проводитимуть творчі зустрічі, концерти тощо. До того ж тут можна відвідати лекції, освітні курси або вибрати собі хобі й навіть залишити малечу на позашкільні заняття.

Розмістився Український культурний центр у приміщенні Університету Вітовта Великого.

Тримісячні гранти від Литовської ради з питань культури: Українські митці та діячі різних галузей культури, що отримали прихисток у Литві, можуть подати до Ради культури Литви заявки на тримісячну стипендію, яка становить 1800 євро.

Навчання у Вільнюській академії мистецтв: Кафедра сучасної скульптури Вільнюської академії мистецтв запрошує студентів художніх академій України, які перебувають у Литві, для продовження навчання та художньої практики.

Центр CulturEUkraine: У Каунасі створено простір для творчості українських митців. Тут є спільні майстерні для роботи, окремі студії та спільний коворкінг, а також виставкові зали. CulturEUkraine допомагає митцям з України з придбанням матеріалів, дає можливість втілювати власні ідеї, долучатися до проєктів і резиденцій.