Ми з України: 10 думок Григорія Сковороди про Батьківщину, правду та життя
3 грудня виповнюється 300 років із дня народження Григорія Сковороди – легендарного українського філософа та мислителя, висловлювання якого цілком актуально звучать і сьогодні. Кожне його слово доводить, що ворог може розбомбити наші музеї та будинки, загрожувати та шантажувати, але він не здатен забрати нашу пам'ять та наше стійке бажання відстояти незалежність України.

Я не покину Батьківщини. Мені моя сопілка і вівця дорожчі царського вінця.
Не вчіть яблуню родити яблука, краще відженіть од неї свиней…

Ні про що не турбуватися, ні за чим не турбуватись — значить, не жити, а бути мертвим.
Кожному мила своя сторона.
Майбутнім ми маримо, а сучасним гордуємо: ми прагнемо до того, чого немає, і нехтуємо тим, що є, так ніби минуле зможе вернутись назад, або напевно мусить здійснитися сподіване.

Коли не зможу нічим любій вітчизні прислужитись, в усякому разі з усієї сили намагатимусь ніколи ні в чому не шкодити.
Краще голий та правдивий, ніж багатий та беззаконний.
Хто добре запалився, той добре почав, а добре почати — це наполовину завершити.

Республіка, в якій хотів би жити і я, буде країною любові, дружби, праці! В ній не має бути ворогування й рабства... Усе загальне, спільне... Закони — гуманні, мудрі. Велике братерство, спілка співдружності людей, об’єднаних за покликанням і застремлінням — ось що таке республіка, яка прийде на зміну царству темряви.
Світ ловив мене, та не спіймав...