Життя переможе смерть, а світло переможе темряву: старовинна гуцульська паска та великодні традиції
Великдень — свято перемоги життя. За підтримки Medik8 та дистриб’ютора бренду, компанії Starlit Group, Vogue.ua зазирнув до дому, де чекають свята, збираються родиною та діляться теплом своїх сердець. Журналістка, спеціалістка з комунікацій ООН Жінки в Україні Ольга Дячук і митці Роман Хімей та Ярема Малащук запросили нас на гостини до своєї гуцульської бабусі Параски Дячук, яка розкриває старовинний рецепт своє паски й розповідає про сімейні традиції.
"Як перша паска вдалась, то будеш добра ґаздиня" (господиня), — переказує моя бабуся слова жінки, яка навчила її пекти великодню паску. Моя бабуся, Параска Дячук (у дівоцтві Боднар), не особливо цікавилася приготуванням їжі і не бралася до кухні, аж поки не створила власну сім’ю. За словами бабці, її перший борщ складався з буряка, цибулі і води. Дідо не одразу впізнав у цій субстанції борщ, але добряче посолив, з’їв і не став ґабзувати (по-гуцульськи — "соромити") молоду ґаздиню, щоб не відбити у неї охоту до готування.
Бабуся добре пам’ятає, коли і де спекла свою першу паску: це була весна 1959-го, вона рік як вийшла заміж і кілька років як переїхала до Коломиї. Тоді її навчила пекти старенька сусідка, і пасочка вийшла настільки добра, що 22-річна Параска повезла її у рідне село хвалитися батькам.
До речі, випікати паску у 1959 році було не таким вже й безпечним заняттям. Наприклад, інша сусідка, вчителька пані Марта, відмовилась показувати бабці, як робити паску, позаяк будь-якої миті до неї могли прийти з перевіркою "браві комсомольці". "Тоді страшна йшла русифікація, українських традицій дотримувались хіба нишком", — каже бабця.
Цей рецепт є класичним для нашого регіону, пасочки можуть відрізнятися лише додатками, бути солодшими або ж і зовсім пісними. Перш ніж почати місити тісто, бабуся приговорює приблизно таке: "Боже, дай щастя і доброї долі усім людям, які цю паску будуть їсти".
Складники:
Для опари: столова ложка борошна без верху + 100 мл теплого молока чи води + 60 г твердих дріжджів + чайна ложка цукру.
Для самої паски:
Борошно — 1 кг;
Яйця — 4 шт.;
Гаряче молоко (або вода) — 300 мл;
Маргарин (або соняшникова олія) — 120 г;
Цукор — 200 г;
Сіль — 1,5–2 ч. л.;
Соняшникова олія для змащування форми.
Родзинки, курага, шоколадні дропси й інші приколи — це вже на вашій совісті. Бабуся любить додавати цілі бутони сухої гвоздики.
За бабусиним переписом, спочатку треба приготувати опару (суміш для зростання паски). У мисці змішуємо ложку борошна з цукром, твердими дріжджами і теплим молоком. Усе ретельно вимішуємо і залишаємо в теплому місці приблизно на 10–15 хвилин. Дізнатися у бабусь точні виміри грамів, мілілітрів та хвилин — це місія нездійсненна, все зводиться до "на око".
Тим часом у велику миску всипаємо кілограм борошна і робимо в ньому ямку: сюди покроково треба додавати інгредієнти та після кожного добре замішувати, щоб не допускати ґудзів (грудочок). Першим вливаємо гаряче молоко, наступний крок — опара, яка на цей час уже мала б вирости ̶і̶ ̶п̶і̶т̶и̶ ̶в̶ ̶ш̶к̶о̶л̶у̶. Потім додаємо розтоплений до рідкої консистенції маргарин, а опісля — 3 збиті жовтки. Всипаємо до тіста цукор і сіль і знову вимішуємо. Важливо: молоко можна замінити водою, маргарин олією, а кількість цукру можна сміливо збільшувати, якщо любите дуже солодку паску. Бабуся присягалася своєю репутацією, що від цього якість паски не зміниться.
Наступний крок — ставимо миску з тістом у тепле місце (воно може бути на кухонній антресолі, біля батареї або увімкненої плити). Тісто має приблизно удвічі збільшитися в об’ємі, тоді його треба "збити" (прибити зверху руками) і дати ще раз підрости. Загалом увесь процес може тривати від години до трьох, залежно від температури місця, де зберігається суміш.
Коли тісто підросло вдруге, переносимо його у заздалегідь змащену олією форму для випікання. Проте не забудьте відщипнути частину тіста для прикрашання. Бабуся каже, що в її дитинстві паски прикрашали лише візерунками та фігурками з того ж тіста, і це було завдання для молодших членів сім’ї.
Я люблю дивитися, як вона розтачує смужки тіста, з яких потім буде хрест, а ось вона робить надрізи на смужці і закручує її у чічку ("квітка" по-гуцульськи). Я уявляю, як ці самі рухи вона робила 80 років тому в сільській хаті, у Галичині, яка тоді була частиною іншої країни. Як вона, ще маленька, намагалась повторити візерунки за своєю старшою сестрою Марією, яку уже зовсім скоро німці заберуть із собою, відступаючи, і яку моя бабуся побачить наступного разу уже дорослою. Мені здається, ці квіточки, хрести, візерунки й закарлючки на пасках можуть дуже багато про що нам розповісти. Майже як наскельні малюнки, вони несуть в собі історію поколінь.
Але повернімося до рецепту. Збиваємо яйце і гарненько змащуємо наші візерунки, далі прикрашену паску переносимо до заздалегідь розігрітої на 180 градусів духовки і залишаємо там на 45 хвилин — 1 годину (як у всіх рецептах, все залежить від вашого апарату). Коли наша пасочка візуально підрум’яниться, вибираємо і даємо охолонути.
Готова паска традиційно піддається нищівній критиці від самої бабусі, як і належить порядній галицькій господині (варіанти: "погано виросла", "недобре помастила зверху яйцем", "напевно, дала мало цукру", "не знаю, чи гості захочуть це їсти" тощо). Вам цю традицію не обов’язково переймати.
А справді, приказка про першу паску працює: такої доброї ґаздині, як Параска Дячук з роду Боднар, ще треба пошукати. Історія моєї бабці доводить, що кулінарний шлях від бурякової юшки а-ля борщ до пухкої м’якенької паски не такий вже й важкий. І це ви ще не чули про її фірмовий мадярський пляцок чи пампушки з трояндовим варенням!
Подяка VOGUE.UA
"Великдень — свято перемоги життя, — каже засновниця Starlit Group Тетяна Таран. — Цьогоріч воно набуло особливого значення для кожного з нас. Ми боремося за свою ідентичність, незалежність, за своє майбутнє і навіть минуле, за право жити у своїй країні, за право бути українцем. Хоч би як важко нам було переживати найбуремніші часи в сучасній історії держави, треба пам’ятати, що світло завжди перемагає темряву, а життя неодмінно переможе смерть. Тримаймося і віримо, що все буде Україна!"
Від перших днів війни компанія Starlit Group підтримує українських захисників та волонтерів — людей, завдяки яким ми зустрічаємо кожен новий ранок живими. Компанія продовжує працювати, щоб підтримувати партнерів, економіку та власну команду.
Більшість брендів, які компанія представляє в Україні, сповідують принципи чистої краси, протидіють жорстокості та піклуються про планету, тож екоініціативи й допомога вразливим категоріям суспільства (а в умовах війни вразливими стали всі ми) — невід'ємна частина професійної діяльності Starlit.
Team Credits:
Starring: Paraska Diachuk
Words: Ольга Дячук, онука Параски Дячук
Video: Roman Himey, онук Параски Дячук
Producer: Marina Sandugey-Shyshkina
