Жага до життя: історія 19-річного захисника Єгора
До річниці російського повномасштабного вторгнення Vogue UA та Національний реабілітаційний центр "Незламні" розповідають історії людей, чиє життя не просто змінилося за останній рік – вони починають вчитися жити заново. Сьогодні ділимося з вами історією Єгора, молодого військового з Житомирщини. Йому лише 19 років, а він вже сповна знає, що означає боронити свою Батьківщину.
Коли хлопцеві виповнилось 18 років, він свідомо вирішив піти служити і стати військовим. У грудні 2021 року розпочав проходження курсів молодого бійця в навчальному центрі "Десна". Війна застала Єгора саме там. "Коли ти граєш у війну хлопчиськом — це одне, а справжня війна — це страшно." 30 вересня 2022 року близько 8:00 хлопець переходив з однієї локації на іншу і натрапив на протипіхотну міну. Отямився й побачив численні осколкові поранення кінцівок і відірвану ліву ногу. Спочатку момент шоку, потім виникло бажання скоротити собі віку, щоб в жодному разі не потрапити в полон. Та думки про батьків не дозволили йому зробити цей фатальний крок. Єгор врешті оговтався і почав надавати собі першу медичну допомогу, оскільки був один серед поля. Наклав три джгути, написав на них час 8:46 і своє прізвище та ім’я. Але за кілька хвилин його знайшли побратими.
Єгора оперативно доправили в Покровськ, де медики зробили ампутацію кінцівки та стабілізували стан. Далі два місяці лікування у семи медичних закладах різних міст України: Покровськ, Дніпровське, Дніпро, Умань, Вінниця, Немирів. Після спілкування з побратимом з Азову молодий військовий вирушає до Львова, в Національний реабілітаційний центр "Незламні" — саме тут надають кваліфіковану допомогу тим, хто постраждав від війни. Тоді йому було морально важко налаштуватися на те, що доведеться витрачати чимало часу на реабілітацію та адаптацію до протезу. Хлопець знаходив у собі сили, не падав духом, обмірковував усі деталі, розумів, що протез потребує догляду і уваги, та без нього ніяк. Важливо діяти, робити щось корисне, бо в Україні триває війна, а ти не можеш стояти на ногах.
Наклав три джгути, написав на них час 8:46 і своє прізвище та ім’я
Мультидисциплінарна команда визначила, що хлопець готовий до протезування. Поки протезисти виготовляли допоміжний засіб, хлопець сумлінно проходив фізичну та психологічну реабілітацію із спеціалістами Центру. І ось Єгор отримав свій протез і знову почав ходити. Після відновлення наш захисник мріє відвідати батьків та знову повернутися на фронт. І прагне, аби це трапилося якомога швидше. Повернення до нормального життя нашого героя стало можливе завдяки Мальтійській службі допомоги, яка надала Центру "Незламні" майстерню протезування та комплектування до 200 протезів. Проєкт відбувається за підтримки Уряду Німеччини та Міністерства охорони здоров’я України.
Національний реабілітаційний центр "Незламні" працює на базі Першого медоб'єднання Львова — найбільшої медичної установи України, до якої належать дві дорослі лікарні та одна дитяча. Наша місія — рятувати, протезувати та реабілітувати українців в Україні. Проєкт реалізується Першим медичним об’єднанням Львова та Львівською міською радою за підтримки Міністерства охорони здоров’я України. Докладніше за посиланням.
Текст: Оксана Багрій
