Усе, що ви хотіли знати про БДСМ (але боялися покарання)
Одна четверта людства схильна до БДСМ-стосунків. Всі відтінки сірого розглянула Віра Павлова.
Щорічно фешн-колекції експлуатують БДСМ-естетику: шкіряні корсети, ремені на взутті, стилізовані збруї.
У серіалі "Шерлок", знятому ВВС, Ірен Адлер представлена в образі домінатрікс, яка січе осіб королівської крові за гроші. Моя сусідка по кріслу в літаку захоплено читає "50 відтінків сірого" – книжку, що побила рекорди продажів "Гаррі Поттера". Нікого не бентежать розповіді про те, як добре під час сексу бути зв'язаною власним чоловіком – тим більше, що урок з мотузяного японського зв'язування шібарі в Києві можна взяти за символічні гроші. Сексуальні ігри в домінування і підпорядкування здаються частиною повсякденного життя.
БДСМ — це абревіатура чотирьох взаємопов’язаних понять: "БД" (бондаж і дисципліна), "ДС" (домінація та підпорядкування), "СМ" (садизм і мазохізм).
За оцінками західних соціологів – в Україні офіційної статистики немає – приблизно чверть населення земної кулі грає або готова зіграти в домінанта та підлеглого. Їх не так уже й важко зрозуміти. Реальне життя: робота, шлюб, відносини з державою – це свого роду БДСМ, але часто – проти волі підлеглого. Та й правила в ньому змінювати складніше. А тут можна чітко їх обговорити, розслабитися і отримувати задоволення.
Абревіатура БДСМ прийнята у всьому світі для позначення сексуальних практик і цілої субкультури, основаної на обміні владою. По суті, це відносини домінанта і підлеглого в усіх їхніх варіантах – від короткого фізичного впливу до повного контролю над життям іншої людини. Як не парадоксально, фізичний біль викликає викид гормонів щастя, так що з часом у людей виникає жорстка зв'язка: "біль – задоволення" (в гіпоталамусі центри агресії і підпорядкування є сусідами з центрами лібідо і ерекції). І вони досягають небаченого за мірками "ванільної", тобто звичайної людини, переживання під назвою "сабспейс". Це щось на зразок затяжного, довжиною близько години, оргазму і одночасно наркотичного трансу, в який впадає нижній, тобто підлеглий, під час заняття цим.
У толерантній Європі і США садисти, мазохісти і домінанти влаштовують зльоти, фестивалі, тренінги з мотузяного зв'язування і різних видів бондажа для всіх охочих. У них є свої клуби і салони екстремального масажу, тобто шмагання, куди приходять всі охочі – щоб зняти стрес. Комусь після важкого робочого дня хочеться поклацати батогом, комусь – одержати по м'яких місцях. І отримати дозу ендорфінів.
В Україні тематики, як вони самі себе називають, щоб замінити немилозвучне слово беде-есемер, – спільнота набагато більш замкнута. Більшість з них не афішує своїх вподобань, багато хто живе в звичайних шлюбах і приховують від своїх партнерів інтерес до теми.
Офіційно у нас немає спеціалізованих клубів для тематичних зустрічей. Юрист Наталія Арановська розповідає, що вони – поза законом: організацію чогось подібного можуть кваліфікувати як утримання місць розпусти, що призведе до кримінальної відповідальності. Однак знайти їх не так складно – було б бажання. У всіх великих містах ентузіасти влаштовують приватні вечірки з публічним шмаганням або зв'язуванням. Крім того, є цілком офіційні тренінги з cібарі для "ванілі". На одному з них я і познайомилася з пані Христиною, яка зосереджено в'язала чергову модель, і домовилася про зустріч у неї вдома м дуже вже цікаво було подивитися на камеру тортур. Важливе уточнення: пані – це не ввічлива форма звернення до дівчини. Це БДСМ-спосіб життя.
Вирушаючи на зустріч з домінанткою, я хвилювалася й не могла викинути з голови кульмінаційну фразу з книги "Дівчина з татуюванням дракона": "За дверима виявилося пекло". Та за дверима, що вели до будинку Христини, не виявилося нічого, що могло би налякати: простора і вся в яскравих колірних плямах двокімнатна квартира в центрі міста, гарний ремонт, квіти в діжках і на вікнах, багато плюшевих ведмедиків. Тим дивніший вигляд мав в спальні дерев'яний стелаж на всю стіну, де були ніжно розкладені, як у вітринах, близько сотні предметів, очевидне призначення яких – заподіяти людині болю. Батоги, стеки, нагайки, хлисти, страпони, кляпи, кайданки, кайдани і нашийники, а на стелі – вмонтований у дерев'яну балку гак для підвішування.
Христина – впевнена в собі блондинка років тридцяти з неслухняною гривою волосся – воліє пороти своїх партнерів, але займається й іншими практиками. "Не треба думати, що в БДСМ ріжуть людей на шматки. Просто ріжуть – так, ножем, це називається скарифікація – дуже естетична і красива практика, досить складна у технічному виконанні, що вимагає великої відповідальності. Я сама вмію це робити й іноді люблю. Але моя основна перевага – більш безпечне і традиційне пороття. Залежно від настрою мені подобається фемінізувати партнера – вдягати на чоловіка перуку, сукню, туфлі на підборах, робити йому макіяж. Мені подобається просто дивитися на нього, секс з ним в такому вигляді зовсім не обов'язковий. Це, до речі, мій фетиш – до теми не має стосунку, як і пет-плей, коли партнери переодягаються в костюми й зображують тварин".
Загубившись у великій кількості малознайомих термінів, я розглядаю цілу шафу-купе вбрання – латексні і шовкові кетсьюти, щось медичне, збруя для поні з причіпним хвостом і найрізноманітніше взуття – поні-бутси, що нагадують чоботи, в яких дефілює леді Гага, шпильки, платформи...
За чаєм виявляється, що Христина практично не приховує своїх пристрастей від оточення – власне, їй і не потрібно. Всі її друзі, ділові партнери з невеликого бізнесу (вони виготовляють за її ескізами тематичні девайси, наприклад, кандали, шкіряні вироби для БДСМ-практик), її гінеколог, адвокат, стоматолог і навіть перукар – тематики, котрі познайомилися на профільних вечірках. А три роки тому вона розповіла про свої вподобання навіть батькам – дівчина з ними близька, їй не хотілося весь час недоговорювати або замовчувати про свої стосунки з чоловіками. Тільки від колег – Христина культуролог і викладає в одному з київських університетів – вона приховує свої вподобання. Втім, більшість "ванільних" людей теж не обговорює своє інтимне життя на роботі.
Така відкритість – радше виняток з правил. Більшість тематиків свою БДСМ-орієнтацію ретельно приховують: з розмов як з нижніми, так і верхніми стає зрозуміло, що ставлення до них у звичайних людей коливається від здивування і нерозуміння до різкого осуду з різноманітними аргументами. У хід йде і медицина. Психолог Ганна Ревунец пояснює, що у вітчизняній медицині схильність до подібного типу статевої поведінки вважається девіацією, тобто відхиленням від норми. Але в США БДСМ був виключений з Посібника з діагностики і статистики психічних розладів, як і гомосексуалізм, ще 1994 року.
У Христини – сім різних партнерів, з деякими вона зустрічається тільки на сесії, з кимось – раз на місяць, з кимось – два-три рази на тиждень. При цьому, в неї є свій нижній – тобто чоловік, чиє життя останні чотири роки повністю залежить від неї. На нього вона ритуально вдягла нашийник – символічний жест приналежності.
Нижній Христину завжди називає її "ви", незважаючи на те, що він старший, і консультується з будь-яких питань – від стосунків з начальником до розмов з друзями. Христина ж вирішує, що йому їсти, де жити, коли лікуватися і з ким спілкуватися. При цьому, пара взаємодіє відповідно до поширеного в суспільстві уявлення щодо гендерних ролей. "Я принципово не буду утримувати чоловіка. Я хочу залишатися жінкою – для мене це важливо. І справа не тільки в грошах: я не буду відкривати двері, мені повинні подавати пальто і відсовувати для мене стілець. Потрібно відрізняти домінуючу леді від конячки, яка тягне на собі стосунки – в нас таких дівчат дуже багато. Вони все роблять, все вирішують, але зберігають вигляд овечок, які підкоряються своєму чоловікові. Я вважаю за краще, щоби в моєму житті було навпаки".
Важливий момент: Христина і її підлеглий Микола живуть в різних містах. При бажанні вона могла б наказати йому переїхати, але її влаштовує такий варіант віддалених стосунків і рідких зустрічей. Більше того, вони ніколи не займалися сексом: всупереч стереотипам, БДСМ і секс для більшості учасників спільноти традиційно розділяються. Так в житті решти людей часто бувають розділені секс і любов.
Із сімох партнерів власне сексом Христина займається тільки з одним. На питання "навіщо тоді всі інші?" вона без паузи відповідає: "Я з дитинства звикла вказувати, а королева не може без свити". Микола куди менш метафоричний: "Я натрапив на БДСМ випадково, коли переглядав відео на порносайтах, і зрозумів, що хочу спробувати. Через два дні вже зустрівся з Христиною – природно, не я, а вона мене вибрала. Це неймовірне відчуття -– відчуття повного підпорядкування, приниження, почуття, що тебе використовують як річ, щоб задовольнити свої бажання. Христина – перша і єдина, і заради того, щоби принести їй задоволення, я готовий на все".
Звучить дико – але тим БДСМ і відрізняється від решти життя, що це строго регламентовані договором відносини. І рухатися далі, ніж цього дійсно хоче нижній, не тільки заборонено, але й безглуздо – від того, чи отримав свою порцію щастя раб, залежить задоволення його господаря. Тому якщо верхній перегне палицю, він щонайменше зіпсує вечір обом.
Безпека та пошук вдалого партнера – ось дві головні проблеми українських тематиків. У зв'язку з різким сплеском інтересу до БДСМ – Христина стверджує, що з "ванільних" сайтів знайомств на БДСМ-форуми перебралася маса народу – вибір, на перший погляд, необмежений. Але, як при будь-якому інтернет-знайомстві, виникає безліч проблем. По-перше, існує гендерний перекіс: на одну домінатрікс припадає близько 150 чоловіків, охочих віддати себе на кілька годин, а то й на все життя, в добровільне рабство. Таке ж співвідношення, як не дивно, і в області чоловічого домінування. Як виявилося, не так вже й багато жінок в нашій країні готові покірно підкорятися примхам господаря, так що на одну рабиню знайдеться близько сотні охочих нею покомандувати чоловіків.
По-друге, будь-яке інтернет-знайомство – це кіт в мішку. На одну справжню анкету – десять фальшивих. Людям цікаво обговорювати тему, фліртувати, загравати, а реально зустрітися й спробувати багато хто боїться. Але навіть якщо зустріч відбулася, не факт, що сесія відбудеться: як і в звичайному житті, партнери повинні подобатися один одному. Мають збігтися вподобання, смаки, теми для розмови – й, природно, практики, що цікавлять їх обох.
Борис, верхній, з яким я познайомилася на найпопулярнішому сайті bdsm-спільноти, в темі близько семи років і за цей час постійну партнерку не знайшов. У його квартирі все мінімалістичніше, по-спартанськи: багато дерева, ніяких килимів, чорний шкіряний диван. Єдина розкіш – величезний камін, біля якого лежить підстилка, а в неоштукатурену цегляну стіну вбитий ланцюг із залізним нашийником – на витончену жіночу шию. Є в квартирі і козел – схожий на спортивне знаряддя пристрій, до якого прив'язують людину руками і ногами під час шмагання, і дерев'яні колодки, знайомі мені з гравюр про жорстокість работоргівлі в ХIХ столітті. На диван недбало кинутий невідомий предмет – широка і пласка дерев'яна лопатка з безліччю отворів. Виявилося, штука ця називається паддл і потрібна для того ж самого – пороття.
Борис – оператор на одному з центральних каналів, живе один і від близьких, родичів і колег ретельно приховує свою зануреність в тему. Знайомиться тільки через інтернет і воліє, щоби партнерки були з інших міст – з метою конспірації, так би мовити. Дівчат це теж влаштовує, тим більше що для багатьох з них – це єдиний спосіб спробувати, в провінції мало однодумців і складніше заховати інтереси від сусідів і співробітників.
Небезпека БДСМ-забав перебільшена в думках містян. Але вона існує. Проте, в Україні, як стверджують представники спільноти, не було жодного випадку з летальним кінцем. У Росії – один і саме через необережність домінуючого партнера. Він не розрахував час, і, підвішена в складному і дуже жорсткому корсеті, дівчина задихнулася, через що він, зрозуміло, опинився у в'язниці, повністю визнавши свою провину. Наталія Арановська розповідає, що нанесення каліцтв під час БДСМ-ігор запросто може стати підставою для кримінальної відповідальності. І попри початковий вступ до гри двох за обопільною згодою, закон виходить з того, що суб'єкт повинен був оцінювати потенційну небезпеку своїх дій.
Уникнути ризику повністю не вдасться: відносини партнерів тримаються виключно на довірі. І оскільки мова саме про особисте, приватне життя (а не про послуги, що надають через гроші) жодних документів чи договорів для тематики не передбачено. Як і курсів підвищення кваліфікації для домінантів – а шкода: від їхнього вміння залежить здоров'я, а іноді й життя підлеглих.
Єдиний шлях – детально обумовити табу, озброїтися стоп-словом і просто придивитися до партнера – зустрітися з ним декілька разів. Ще Борис радить не влаштовувати першу сесію в незнайомого домінанта на його території. Жителям великих міст простіше: спільнота хоч і замкнута, але завжди можна знайти хоча б одного знайомого в темі й одержати хоч якусь інформацію про людину зсередини "тусовки".
Чимало відповідальних верхніх анітрохи не гірше медсестер розбираються в фізіології, деякі навіть спеціально закінчують курси першої допомоги. Квартира Христини повністю упакована всім необхідним для дотримання техніки безпеки: одноразові рукавички і голки для пірсингу, апарат для кварцування, бациллол, хлогексидин, фурацилін. Усе це вона регулярно застосовує для стерилізації девайсів з різного матеріалу і самого приміщення.
Від нижнього в БДСМ потрібно куди менше знань. За статистикою 75% тематики – флагелланти, тобто воліють шмагати або бути відшмаганими, тож основне завдання раба – просто не чинити опору. Набагато складніше психологічно відмовитися від звичних табу і довіритися домінанту – який, як стверджують ті, хто в темі, може навіть краще знати, як зробити приємно і де зупинитися:
"Під час пороття входиш з нижнім в певний резонас – розповідає Христина. – Я відчуваю його ритм серця, його подих, при тому, що під час шмагання батогом я стою на відстані трьох метрів від нього. Перед процедурою я готую нижнього – розповідаю, що він повинен відчувати, про що думати, як поводитися під час бондажної сцени. Багатьох турбує питання слідів. Це залежить від кількох речей: від девайса, який використовують, від майстерності верхнього, від техніки шмагання, а також, відсотків на 50, – від стану тіла нижнього. Якщо людина постійно практикує, то на ньому не лишається слідів навіть від дуже сильного пороття. А на новачку вони залишаються навіть від ляпасів – усе прямо синє стає".
Скільки б відповідей на питання "чому люди роблять це" не наводили, найчесніша з них – тому що їм це подобається. Один фахівець пояснить БДСМ дитячою травмою, інший – схильністю до девіантної поведінки, третій – психічним захворюванням. Але мої співрозмовники не справили враження людей закомплексованих, недалеких або схильних до жорстокості. Навпаки, ці люди з усіх сил і будь-якими засобами намагаються принести один одному задоволення. Дуже похвальне прагнення. Навіть трохи заздрісно.
БДСМ, BDSM, тема – субкультура і сексуальні практики в ній прийняті, основані на підпорядкуванні і контролі одного партнера іншим. Складається з трьох, іноді не пов'язаних між собою, напрямків:
БД, BD (Bondage & Discipline – обмеження волі і дисципліна). Бондаж розуміють в широкому сенсі: від фізичного обмеження руху до наказу стояти нерухомо. Замкнути людину в квартирі – такий же бондаж, як і підвішування зв'язаного партнера. Дисципліна включає в себе рольові ігри, приниження, словесні образи, покарання. Найчастіше, такі стосунки сесійні.
Партнери в БД називаються топ (верхній) і боттом (нижній). Найбільш антуражна форма БДСМ.
ДС, DS (Domination & Submission – панування і підпорядкування) – тривалі договірні стосунки двох партнерів, у яких верхній (домінант, дом, пан, господар) повністю контролює нижнього (сабміссів, саб, слуга, раб). Жіноче домінування носить назву фемдом, femdom, чоловіче – мейлдом, maledom. Найближчий аналог подібних стосунків – патріархальні, домостроївські стосунки в родині. Найбільш ритуалізований напрямок БДСМ, що припускає одягання нашийника, формули прощення і покарання, усвідомлення нижнім партнером своєї провини і бажання принести задоволення верхньому.
LS (lifestyle) – підвид ДС-стосунків, за якого сабміссів передає повні права на себе і своє життя верхньому партнеру. Такі стосунки тривають без перерви протягом тижня і включають в себе всі аспекти життя партнерів.
СМ, SM – (садизм і мазохізм) – напрям, що ніяк не пов'язаний з моральними або емоційними аспектами людського життя. Йдеться тільки про фізичний вплив, заподіяння болю і отримання від нього задоволення.
Верхній/нижній – загальні для всієї БДСМ-спільноти назви учасників практик.
Світч – з англійської "перемикати" – участник БДСМ-спільноти, здатний змінювати ролі верхнього і нижнього залежно від побажань партнера.
Ваніль, ванільний секс – форма сексуальних стосунків і їх носії, звичайні люди, не включені до БДСМ-спільноти – за аналогією з американським vanilla ice, тобто морозиво без домішок – прийняте тематиками позначення "норми", "нормальних стосунків".
Сабспейс, subspace – змінений стан партнерів під час БДСМ-практик, викликаний викидом великої кількості ендорфінів у кров людини. Для цього стану характерні часткова втрата чутливості і майже повна відсутність самоконтролю.
SSC (Safe, sane, consensual) – етичні принципи БДСМ-спільноти: безпечно, розумно, добровільно.
Сесія – обумовлений відрізок часу БДСМ-практики поміж партнерами.
Стоп-слово – слово, яким нижній партер зупиняє верхнього і припиняє сесію. Верхній партер зобов'язаний миттєво зупинитися. Загальноприйняте міжнародне слово – red, червоний, але може бути будь-яким – прийнято, щоби усталені пари використовували придумане ними стоп-слово. Не можна використовувати слова: ні, зупинись, годі.
В Україні, за оцінкою учасників БДСМ-спільноти, 60% тематиків – програмісти, сисадміни і представники інших, пов'язаних з комп'ютерами, професій. Решта 40% – гуманітарії: викладачі вузів, художники, журналісти, архітектори – ті, кого зараз прийнято називати креативним класом.
