Ukrainian Women in Vogue: Катерина Вербер
Журнал Vogue UA за підтримкиSymbolвипустив книгу Ukrainian Women in Vogue. Вона присвячена українським героїням, які з’являлися на шпальтах нашого журналу. Моделі й художниці, письменниці й спортсменки, музикантки й дизайнерки, балерини й засновниці благодійних фондів. Кожна з них — сильна особистість, яка має свій стиль, надихає власним прикладом і гідно представляє Україну на міжнародній арені. У спеціальних інтерв’ю для vogue.ua героїні міркують про баланс між кар’єрою і сім’єю, публічність і власне розуміння щастя. Цього разу читайте інтерв’ю з засновницею компанії Kameron Катериною Вербер.
Катерина ВерберЯк Ви вважаєте, балансувати між кар’єрою й особистим життям сьогодні важче, ніж раніше, чи в наш час нескладно встигати все?
Хоч який там час, встигати все складно. Але можливо. Головне — бажання й самоорганізація. А ще підтримка! Якщо немає підтримки, тоді бажання має бути вдвічі більшим.
Вимога "бути найкращою в усьому", яку суспільство висуває до сучасної жінки, заважає Вам жити власним життям чи, навпаки, спонукає прагнути нових успіхів?
Не можу сказати, що надаю багато значення вимогам суспільства. Я прагну стати кращою для себе і власної родини.
Чи легко бути в центрі уваги? Як Ви даєте собі раду з публічністю?
Не вважаю себе публічною особою і, на щастя, мені не доводиться відповідати якомусь штучному медійному образові. Зі своїми підписниками в Instagram я ділюся тільки тим, чим справді хочеться поділитися, і тоді, коли мені цього хочеться.
Як Ви знаходите час лише для себе, і чому його присвячуєте?
Я намагаюся вставати раніше за всіх у родині, щоб потренуватися, послухати лекції на цікаві для мене теми або просто погуляти на свіжому повітрі під улюблену музику. Це впливає на настрій і дає потрібний заряд енергії на день.
З чого складається Ваше щастя і чи є щось, чого бракує для нього?
Вдячність — ось у чому запорука щастя для мене. Я намагаюся тішитися з того, що маю, і не думати про те, чого не маю. Якщо хочу щось змінити у власному житті — намагаюся міняти. І періодично нагадую собі, що щастя — це подорож, а не пункт призначення.
З ким із жінок — сучасниць або історичних персонажів — Ви хотіли б поспілкуватися щиро й відверто? І про що була б ця розмова?
Найбільше мені зараз хотілося б поговорити з мамою й бабусею. Попри те, що ми завжди були дуже близькі, я зрозуміла, як багато не встигла в них запитати, тільки коли їх не стало.
Ще одна жінка, з якою хотіла б поспілкуватися — Голда Меїр. Я завжди була в захваті від неї.
