Як 2010-і роки перетворили нас на залежних від соціальних мереж
Пам'ятаєте старі добрі часи, коли Twitter був місцем, де всі дізнавалися новини і ділилися думкою про останні події; Facebook – способом поділитися світлинами з друзями та сім'єю; а Instagram – красиво координованою візуальною платформою? Хоча всі вони зберегли елементи свого скромного початку, за останнє десятиліття кожна з цих мереж також показала свою неприборкану темну сторону.
Twitter став місцем для розпалювання ненависті і трайбалізму. Політика конфіденційності даних Facebook неодноразово зазнавала критики у зв'язку з тим, як інформацію передавали компаніям і політичним партіям. Instagram знову й знову визнавали найгіршим додатком для психічного здоров'я молодих людей за нереалістичне уявлення про красу і успіх, що пропагують не лише впливові обличчя, яким платять за це, але й більшість користувачів, які хочуть мати "кращий" вигляд.
Численні дослідження були присвячені впливу соціальних медіа на молодих людей. Так, аналіз JAMA Psychiatry, в якому брали участь 6600 американських підлітків, показав, що у тих, хто проводить у соціальних мережах понад три години на день, більше шансів захворіти тривогою і депресією. Дослідження, проведене Elsevier серед 16 000 китайських підлітків, також пов'язало збільшення проведеного часу онлайн з депресією, а автори відзначили, що отримані дані представляють "серйозну проблему для суспільної охорони здоров'я".
61% дівчат у віці від 11 до 21 року в Великобританії заявив про необхідність мати "ідеальний" вигляд (Girl's Attitudes Survey). Але такого роду дослідження, як правило, говорять нам про те, що ми вже знаємо, оскільки відчули це на собі. Важко отримати кількісні дані про те, як саме соціальні мережі вплинули на нашу поведінку, бо технології все ще відносно нові і постійно розвиваються, але є широко ідентифіковані теми, які вже характеризують наш досвід. Про них говоримо в цьому матеріалі.
Пам'ятайте це почуття, називане нудьгою? Коли потрібно було стояти в черзі або сидіти в приймальні у стоматолога. Відчуття, яке дійсно виникає зараз тільки тоді, коли у вас розрядився телефон і поблизу немає зарядного пристрою.
За останні 20 років тривалість концентрації уваги людини впала до восьми секунд, що менше, ніж у золотої рибки. Повідомлення, нескінченний перегляд стрічки, яскравий дизайн додатків – серйозно вплинули на нашу здатність фокусуватися.
"Існують докази того, що наявність поруч смартфона ускладнює фокусування, навіть якщо ви не користуєтеся ним активно", – каже Ерін Фогель, соціальний психолог з Сан-Франциско.
Як розповідає Тристан Гарріс, колишній фахівець з етики дизайну Google і бунтівник із Силіконової долини, у своєму виступі на TED "Як жменька технологічних компаній контролює мільярди умів щодня" (How a handful of tech companies control billions of minds every day), соціальні мережі розробили з використанням переконливої психології, щоб змусити нас повертатися до їхнього використання.
Мало того, що ми судимо інших за низкою зображень, вирішуємо підписуватися чи відписуватися, лайкати чи аналізувати їх за старими фотографіях, ми також навчилися судити себе зовні. Нас переслідують думки про те, чи маємо ми успішний, вродливий, товариський, цікавий вигляд. Ми ідентифікуємо наші найбільш "продавані" сторони, рекламуємо їх у соціальних мережах. Instagram перетворив нас на мінібренди і візуальні щоденники нашого власного життя.
Цей акт бачення себе такими, якими нас бачать інші, і судження про себе так, як нас судитимуть інші, відомий як самооб'єктивація. Доктор Гелен Шарп, психолог, що спеціалізується на психічному здоров'ї підлітків, пояснює: "Самооб'єктивація походить від об'єктивації, коли ваші цінності сходяться виключно до вашого тіла. Оскільки ви знаєте, що ваша головна цінність – це зовнішній вигляд, ви перебуваєте під постійним наглядом інших людей, які намагаються з'ясувати, що ж у вас такого "цікавого". Згодом ви починаєте засвоювати цей досвід, самообслідуєтеся, постійно спостерігаєте за собою, щоб переконатися, що ви настільки "цінні", наскільки це можливо".
Соціальні медіа представляють вузький погляд на успішне життя, зображують барвистий світ, гламурні вбрання і успішну кар'єру. Немає нічого інстаграмного в офісній роботі, роботі в лікарні, викладанні; і сподівання наступного покоління – пряме підтвердження ефекту, який це все справило. "Інфлюенсер" і "блогер" були другим і третім виборами в опитуванні "Ким ви хочете стати, коли виростете", заданому групі британських 11-16-річних від мережі афілійованого маркетингу AWIN. Згідно з дослідженням Indian Kids Digital Insights Study 2019 року, 73% дітей, що використовують соціальні мережі, просять своїх батьків купувати їм продукти, які вони бачать у публікаціях інфлюенсерів.
З іншого боку, соціальні мережі дали нам і хороше. Ми зрозуміли, що в чисельності є сила, і тепер у нас є змога спілкуватися з іншими. По-перше, щоб почуватися менш самотніми, а по-друге, щоб досягти змін.
Від онлайн-спільноти LGBTQ+, просування бодіпозитиву і течії #MeToo – соціальні мережі створили почуття єдності і продемонстрували колективну владу. Це дало можливість нам навчати одне одного, захищати одне одного і стимулювати почуття згуртованості. Соціальні мережі повернули голос тим, хто з якихось причин не мав можливості поділитися важливими думками.
Міленіали і покоління Z були лабораторними щурами соціальних мереж. В останній рік потік почав змінюватися. Число повстанців Силіконової долини зростає. Facebook та Instagram нарешті роблять зусилля, щоб досвід користування соціальними мережами став позитивнішим. Наприклад, приховування лайків від користувачів. Кількість впливових людей, які пишуть статті і пости, які зривають завісу їхнього "ідеального" життя, зростає.
Коли ми починаємо усвідомлювати, що життя, яке нам продали соціальні медіа, – мрія, що може не така вже й велика, ми можемо почати возз'єднуватися з тим, чого ми насправді хочемо, як з волелюбними людьми, а не як з залежними споживачами контенту.
2010-і роки були періодом тестування. Якщо технології, що забезпечують роботу соціальних мереж, можуть якимось чином розвинути свідомість, потенційно використовуючи штучний інтелект на благо, і якщо користувачі зможуть нести особисту відповідальність за свої пости, 2020-ті можуть стати десятиліттям швидких соціальних реформ. Залишається тільки на це сподіватися.
За матеріалами vogue.co.uk
