5 найвідоміших українських феміністок

За підтримки національного проєкту з медіаграмотності МКІП "Фільтр" розповідаємо про п'ятьох найвідоміших українських феміністок, які боролися за права жінок задовго до того, як це стало мейнстрімом

Наталія Кобринська

На Заході України початок феміністичного руху пов'язаний з ім’ям Наталії Кобринської. Вона започаткувала 1884 року у Станіславові (теперішній Івано-Франківськ) жіноче товариство та займалася просвітництвом. Кобринська разом з Оленою Пчілкою видавали перший жіночий літературний альманах. Кобринська активно дискутувала з німецькою соціалісткою Кларою Цеткін, яка запевняла, що, коли на заміну капіталізму прийде соціалізм, то жінки зрівняються в правах. Кобринська ж вважала, що при соціалізмі жінкам доведеться ще більше працювати на роботі й паралельно весь побут також буде на жінці. Так і сталося потім у Радянському Союзі.

Герміна Шухевич

Серед найяскравіших активісток жіночого руху була бабуся борця за незалежність України Романа Шухевича — Герміна Шухевич. Вона створила спілку, що шила одяг, вишивала та гаптувала. Це підприємство започаткувало одні з перших модних показів в Україні — "Ревії мод". На них рекламували стильний та сучасний одяг з українськими національними елементами.

Саме Герміна Шухевич першою в Україні вийшла на люди в штанах. Для консервативної Галичини це був неабиякий виклик! Герміна Шухевич заснувала одну з перших львівських фахових жіночих шкіл, курси у галицьких містах і перше національне дошкільне товариство, яке опікувалося дітьми.

Олена Пчілка

В Україні однією з перших активісток жіночого руху була письменниця і мати видатної поетеси Лесі Українки — Ольга Косач з роду Драгоманових, яку знають за псевдонімом Олена Пчілка.

Чоловіка Пчілки, батька Лесі Петра Косача, називають першим татом, який пішов у декретну відпустку. Після народження Лесі лікарі прописали Олені Пчілці лікування й відпочинок за кордоном. Її чоловік натомість залишився в Україні й узяв відпустку на службі, щоб доглядати за немовлям.

Олена Пчілка виступала за свободу жінок, за право мати власний голос та доступ до вищої освіти. Вона стала першою членкинею-кореспонденткою Всеукраїнської академії наук. А також очолювала журнал "Рідний край". Коли у 1907 році полтавська влада закрила часопис, Олена Пчілка перевезла редакцію до Києва. Там вона за власні кошти утримувала її та видавала журнал ще сім років поспіль.

Олена Степанів

Випереджала час і руйнувала ґендерні стереотипи українка Олена Степанів, відома як Олена Степанівна. Вона була першою у світі жінкою, яку офіційно зарахували на військову службу у званні офіцера. Свій патріотичний вишкіл вона здобула в організації "Пласт".

Коли почалася Перша світова війна, Степанів добровільно пішла у військо. Там їй довелося доводити свою рівність з чоловіками. У 1918 році Олена Степанів стала офіцером армії січових стрільців. Вона воювала за Україну, потрапила в російський полон, на шпальти європейських газет, поштові марки й стала символом жіночої незламності.

Соломія Крушельницька

Першою українкою, яка сіла за кермо легковика, вважають знамениту оперну співачку Соломію Крушельницьку. Є фото, на якому примадонна стоїть біля своєї автівки. Її чоловік Чезаре Річчоні був адвокатом і мером міста В’яреджо.

Вона підкорила найпрестижнішу оперну сцену La Scala, постійно вчилася новому та вдосконалювала свою майстерність, а завдяки шаленій популярності й таланту змогла познайомити з українською піснею весь світ.

На навчання Соломії в Італії батько майбутньої зірки взяв позику. Донька днями музиціювала й вивчала мови, а, працюючи, могла виконувати по п’ять різних партій на тиждень. У неї було багато залицяльників, які пропонували їй весь світ і навіть побудувати театр на її честь. Проте музика та самостійність для неї були надважливими. Вона не приймала подарунків від чоловіків, завжди поводилася як рівна в усьому, і всі свої статки заробила сама, завдяки працьовитості та таланту. Для родини у Львові співачка придбала триповерховий будинок, де завжди могли знайти прихисток українські митці.