Що читати: бестселер "Історія мистецтва" Стівена Фартінга
Видавництво Vivat випускає фундаментальну книгу "Історія мистецтва", яка допоможе навчитися відрізняти роботи художника Джексона Поллока від ліричної абстракції і розумітися на перформансах Марини Абрамович. Енциклопедія, написана британським художником Стівеном Фартінгом, виходить 31 липня.
Автор цієї книги – художник і викладач Лондонського університету мистецтв, Стівен Фартінг, який з 1977 року викладає там живопис. У книзі він зібрав все найцікавіше з історії мистецтва: від наскельних малюнків до перформансів Марини Абрамович і сучасного урбан-арту. На рахунку Фартінга – більше десяти книг про живопис, скульптуру і культуру.
"Одна з особливостей книги в тому, що Фартінг максимально допомагає читачеві розібратися з конкретним періодом мистецтва і не залишає його наодинці з цим завданням", – каже гендиректор видавництва, Юлія Орлова. Внизу опису історичних періодів є хронологічна шкала, яка допоможе зрозуміти, які чинники та історичний контекст у конкретній державі вплинули на становлення і розвиток живопису або скульптури. Напрямки мистецтва, великі художники і скульптори, твори мистецтва, які ми знаємо, логічно з'являються з культурного середовища. Або, навпаки, буквально на ваших очах руйнують його і додають нових форм і сенсів.
Іншою важливою особливістю книги є ілюстрації: понад 1100 кольорових репродукцій і світових шедеврів. Вони навряд чи замінять відвідування музеїв, але якщо ознайомитися з ними, – легко зрозуміти, що саме шукати в музеях і на що звертати увагу. Кожна скульптура, фреска чи картина в цій книзі наче набувають характеру і перестають бути чимось абстрактним: автор звертає увагу на деталі і складові, контекст і вибір кольору, почерк творців.
Одна з найвідоміших картин у світі – "Поцілунок" Густава Клімта. На перший погляд, картина здається безтурботною і романтичною: двоє закоханих, ніжні обійми, теплі кольори. Але якщо вдивитися в форми і пропорції, стає зрозуміло, що з цією роботою не все так просто: бліда шкіра дівчини, а також неприродний нахил її голови сповіщають про те, що вона може бути мертвою. Також спочатку здається, що домінує чоловік, але якщо придивитися – дівчина стоїть на колінах: якби вона піднялася, то просто нависала б над партнером. Ці факти, про які розповідає Стівен Фартінг, додають картині драматизму і нових значень.
Крім знакових творів у книзі автор звертає увагу на національні елементи культури. Наприклад, орнаменти ісламських килимів, африканські маски, китайське начиння і теракотову армію, елементи одягу, іграшки та прикраси. Окрему главу Фартінг виокремлює для килимів. Наприклад, один з найбільш древніх – перський килим Ардебіль: він має особливу історичну цінність, а в ісламській культурі вважається витвором мистецтва. Це один з найбільших килимів у світі, а складність орнаменту та історія роблять його унікальним. У центрі – медальйон, що рясніє зірками і оточений овальними картушами, а палітра малюнка традиційно складається з десяти барв.
Найбільш непростими для формування цілісного уявлення про культурну епоху є останні частини книги – від початку XX століття і до наших днів. У Фартінга є свій прийом: найскладніше з цього періоду він пояснює в найдрібніших деталях. Наприклад, чи знали ви, що Фріда Кало заперечувала, що її роботи належать до сюрреалізму? За формою і змістом напрям визначений правильно – роботи наповнені символізмом і змістами, але ось сама художниця визначала свою творчість як окрему реальність і заперечувала, що працювала в якомусь конкретному напрямку. Творчість Фріди є автобіографічною – це був її почерк і головна особливість: емоційність і трансляція особистісних переживань і станів світу.
Окрему увагу в книзі автор приділяє фотографії, інсталяції, перформансу, ленд-, відео- і урбан-арту. Сучасне мистецтво, пише Стівен Фартінг, руйнує звичні межі і виходить за рамки, застосовує все нові і нові ідеї. Наприклад, земля – як полотно: замість того, щоб зображувати природу, в цьому напрямку її використовують для створення шедеврів. Мистецький центр "Storm King" у Нью-Йорку (а, по суті – парк) – місце, в якому зібрані різні ландшафтні роботи. У цьому парку Енді Голдсворті спорудив стіну, яка живе своїм окремим життям: у неї немає мети підпирати або захищати – вона просто в'ється між дерев, занурюється в озеро і виринає з нього на іншому березі.
Важливо, що не лише роботи та історичні періоди, але також люди, їхні переживання та історії розкриті в цій книзі: все це допомагає краще і яскравіше зрозуміти мистецтво.
