Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова ініціював дискусію, присвячену українському кіно
27 квітня у Києві відбулася дискусія на тему "Яким має бути українське кіно, щоб перемагати?" Учасники говорили про те, як розповідати світові історії про війну, які перспективи є у українського кіно та які критерії є ключовими для визнання українського кіно у світі. Ініціював дискусію Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова, який вже понад 9 років збирає історії цивільних українців, які пережили досвід жорстокої війни, розв'язаної Росією.
"Ми — Музей. Ми дуже добре вміємо збирати і зберігати історії людей, але зараз постали перед питанням, як їх розповсюджувати, — відкриваючи дискусію, сказала Наталія Ємченко, член Наглядової ради Фонду Ріната Ахметова. — Кіно — це найпотужніший спосіб для просування України у світі. Але й один з найскладніших. Критерії розвитку та успіху мають бути означеними в самій індустрії — і саме про це нинішня зустріч і ця розмова. Без об’єднання та співпраці самої індустрії і всіх навколо неї перемагати буде дуже і дуже важко. А без перемог в кіно наша правда залишиться незнаною в світі".
Серед учасників дискусії були засновник FILM.UA Сергій Созановський, актор та ведучий Олексій Суханов, амбасадор Музею "Голоси Мирних", продюсер і військовослужбовець Володимир Яценко, продюсер Володимир Бородянський, виконавча директорка Української Кіноакадемії Анна Мачух, редакторка відділу культури Vogue UA Дарія Слободяник, Юліан Улибін, режисер фільмів "Діти Бомбосховищ", "Драм".
Онлайн до заходу приєдналися міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко, режисер та продюсер Євгеній Афінеєвський, імпект-стратегиня, засновниця "Абаунза-Груп" Бонні Абаунза, директор USC Shoah Foundation Роберт Вільямс, філософ і письменник Бернар-Анрі Леві.
Учасники дискусії шукали відповіді на питання, як зробити так, аби українське кіно було помітним у світі. Так, продюсер Володимир Яценко зазначив, що ми "маємо робити фільми, зрозумілі всім, а не тільки нам. Це наша надмета, і вона пов’язана з бізнесом. Там де є великі гроші — є велика конкурентна боротьба. І це наш челендж, щоби фільми з нашою, українською ідентичністю, були цікавими й іншим".
Своєю чергою продюсер Сергій Созановський зазначив, що світові цікаві щирі й самобутні українські історії. "Є одне ключове слово: "своє". Ми захищаємо своє. Ми б’ємося за своє. На мою думку, актуальною історією є будь-яка своя історія — якщо вона зроблена професійно, з любов’ю і з чистим серцем".
Про те, що кіно про війну може стати документом, зокрема і для суда в Гаазі, говорив режисер Юліан Улибін. "З першого дня повномасштабної війни ми в полях. Робимо якісну художню документалістику. Ми навчилися спати в бронежилетах, не боятися того, що навколо і знімати максимально швидко. В наших фільмах немає смерті і крові. На заході не хочуть бачити смерть. Ми можемо показати свідчення дітей — щоби відео стало доказом для Гааги".
