Що потрібно знати про головних номінантів кінопремії "Золота Дзиґа"
3 травня в Україні оголосять переможців кінопремії "Золота Дзиґа". Цього року церемонія пройде онлайн, але обіцяє бути ефектною — будуть і ведучі (Тимур Мірошниченко й Дар’я Трегубова), і номінанти в смокінгах через відеозв’язок. Переможців назвуть у прямому ефірі, а подивитися шоу зможе будь-хто на сайті Української кіноакадемії. Напередодні церемонії Vogue.ua розповідає про головних номінантів у категорії "Найкращий фільм" — більшість із цих стрічок можна встигнути подивитися на платформі інтернет-телебачення OLL.tv й визначитися, за кого ви вболіваєте.

Фільм режисера-дебютанта Нарімана Алієва цього року лідер за кількістю номінацій. "Додому" представлений відразу в 11 категоріях, зокрема й ключових — найкращий фільм, режисура, сценарій, операторська робота і найкраща чоловіча роль. Стрічка вже встигла заявити про себе на міжнародному рівні: "Додому" брав участь у престижній програмі "Особливий погляд" Каннського кінофестивалю, картина також увійшла до довгого списку 77-ї премії "Золотий глобус", а влітку 2019 року "Додому" завоював гран-прі Одеського кінофестивалю. Це зворушлива й щира історія про кримського татарина Мустафу, який приїжджає до Києва за тілом загиблого старшого сина — той загинув на Донбасі, і вирушає разом зі своїм молодшим сином до Криму, щоб поховати там старшого. Докладніше про те, як створювали фільм, можна прочитати в інтерв’ю режисера Нарімана Алієва для Vogue.ua.

Вісім номінацій на "Золоту Дзиґу" в стрічки "Вулкан" режисера Романа Бондарчука, що встигла взяти участь у конкурсі кінофестивалів у Мюнхені, Ванкувері й Карлових Варах. Сюжет "Вулкана" подібний, з одного боку, до фантазії, а з іншого — натхнений реальною живою Україною. Його головний герой — перекладач Лукас, який працює в офісі ОБСЄ і з місією вирушає на південь України. За класикою жанру, він потрапляє в халепу, втрачає машину й колег, і залишається один у невеликому селі біля Каховського водосховища. На нього чекає знайомство з колоритними місцевими жителями, занурення в життя української провінції, дискотеки в гуртожитку, закоханість у кучеряву місцеву дівчину... Режисер фільму — Роман Бондарчук, артдиректор кінофестивалю Docudays. В Україні й за її межами добре знають його документальні фільми "Українські шерифи" й "Діксіленд".

"Гуцулка Ксеня" — мюзикл за мотивами однойменної оперети українського композитора Ярослава Барнича. Його події відбуваються в 1939 році в Карпатах: молодий американець українського походження приїжджає до Ворохти, щоб знайти собі добру дружину — тільки так він отримає спадщину; знайомиться з гуцулкою Ксенею, але дівчина не поспішає виїжджати з Карпат. Оригінальний саундтрек до фільму записало фрик-кабаре Dakh Daughters, а головні ролі зіграли Варвара Лущик, Максим Лозинський й Катерина Молчанова. Фільм представлений у дев’яти номінаціях, зокрема й за найкращу музику, грим і дизайн костюмів.

Дев’ять номінацій на кінопремію у блискучої комедії молодого режисера Антоніо Лукіча "Мої думки тихі". До речі, Антоніо вже став переможцем "Золотої Дзиґи" в номінації "Відкриття року". Дія фільму відбувається на Закарпатті: головний герой, звукорежисер Вадим (його грає Андрій Лідаговський), приїжджає додому з Києва, щоб записати на Закарпатті голоси рідкісних тварин — на замовлення канадської компанії з виробництва відеоігор. У подорож Закарпаттям він вирушає разом з мамою (її грає Ірма Вітовська) — і ось тут починається дотепне роуд-муві. Інтерв’ю з Антоніо Лукічем читайте тут.

Документальний фільм Наді Парфан — режисерки, активістки й співзасновниці фестивалю кіно й урбаністики "86", який проходить у Славутичі. Парфан зняла неймовірно тепле, гуманістичне кіно про людей. Головний герой стрічки, Іван Васильович, багато років очолює профспілку комунального підприємства Івано-Франківськтеплокомуненерго. Його magnum opus — профспілковий хор, у якому співають диспетчери, ремонтники, слюсарі, бухгалтери. Голова профспілки пишається творчими досягненнями комунальників, але "спочатку людям тепло — а потім співати". Опалювальний сезон вносить корективи в графік репетицій. Трудовий колектив намагається полагодити застарілі комунікації, поки розгнівані споживачі штурмують гарячу лінію. Чи зігріє холодну батарею українська народна пісня?..