Заснована на реальних подіях драма Сари Поллі "Говорять жінки" — єдина знята жінкою стрічка, яка номінована на "Оскар" в категорії "найкращий фільм". Стрічка з Руні Мара та Клер Фой розповідає про реальні випадки насилля, що трапилися в релігійній колонії в Болівії у 2010-х. Чому ця стрічка варта уваги — читайте в нашому матеріалі.
Події стрічки відбуваються у 2010-х роках в менонітській колонії Манітоба — ультраконсервативній християнській спільноті в Болівії. Група місцевих жінок, що живуть у колонії, стверджують, що впродовж останніх років вони були зґвалтуванні уві сні. Старійшини колонії заперечують це, натомість говорять, що це Боже покарання за їхні гріхи, або результат "дикої жіночої уяви". Пізніше виявляється, що кілька місцевих чоловіків використовували знеболювальне для тварин, присипляли жінок і вночі навідувалися до них, ґвалтували жінок, дівчат і дітей. Голови колонії намагаються приховати ці злочини, тоді як вісім активних жінок розуміють: вони мають або постати проти цього — або мовчати все життя.
Нападників заарештовують і ув'язнюють у сусідньому місті. Лідери общини хочуть внести заставу за ґвалтівників. Більшість чоловіків із колонії їдуть, щоб спостерігати за цим процесом, залишаючи жінок самих на два дні. За цей час ті мають визначитися щодо своїх подальших дій. Вони проводять збори, щоб вирішити: чи залишитися і нічого не робити, чи залишитися і боротися чи... піти.
Фільм знятий на основі однойменного роману канадської письменниці Міріам Тейве, яка декілька років досліджувала випадки в Болівії, а 2018 року опублікувала гучний роман "Говорять жінки". Важлива ремарка: всі жінки в колонії — неписемні, тому оповідь у книзі та фільмі йдеться від імені чоловіка — Августа Репа, місцевого вчителя, який хоче задокументувати весь процес, аби потім оприлюднити. Роман Тейве потрапив до рейтингів найкращих книжок The New York Times, Kirkus Reviews, Publishers Weekly та був номінований на Дублінську літературну премію.
Згодом книжка перетворилася на фільм із зірковим акторським складом: пронизливу історію про насилля та здобуття жінками власного голосу розповідають оскароносна акторка Френсіс Макдорманд, зірка стрічок "Дівчина з татуюванням дракона" та "Керол" Руні Мара, Клер Фой, Бен Вішоу тощо. Стрічка порушує декілька важливих питань, які резонують із сучасною аудиторією. Що відбувається, коли більше не можна терпіти щось образливе? Як правильно спрямувати справедливий гнів? Як зберегти свою віру, якщо її також використовували як знаряддя гноблення? Як побудувати майбутнє, вільне від впливу інституцій (як-от релігія), які протягом тривалого часу забезпечували стабільність і структуру для суспільства, але водночас накладають безліч обмежень на людську свободу? Саме ці питання пронизують стрічку.
Дія фільму відбувається в одному місці (сінник), декорації не змінюються, тож вся драма побудована на емоціях акторок. За словами Клер Фой, це був непростий досвід, адже іноді команда робила по 150 дублів однієї сцени. Цікаво, що бюджет фільму передбачав перебування на зніманнях психотерапевтки, до якої будь-коли могли звернутись актори, зважаючи на складність тем, що порушуються у фільмі.
"Я вперше випробувала таке, і, чесно кажучи, спочатку подумала: ні, дякую, я в порядку, — розповідає в інтерв’ю Vogue.com акторка Джессі Баклі, яка зіграла одну з жінок колонії, Марішу. — Так, я почувалася добре, але потім допомога психолога стала потрібна, і розуміння, що вона доступна, було величезною підтримкою! Це дозволило нам піти далі емоційно, знаючи, що нас підтримають. Взагалі атмосфера була дуже дружня. На знімальному майданчику з Руні Мара була її грудна дитина, і час від часу жінці доводилося тікати зі знімального майданчика, щоб годувати грудьми. Якщо акторам щось давалося важко, 45-хвилинна перерва була абсолютно дозволеною та навіть необхідною. Модель божевільної, агресивної, досить чоловічої, енергії на знімальному майданчику не потрібна, це не робить роботу кращою. Це робить роботу страшнішою".
Прем'єра стрічки відбулася на кінофестивалі в Торонто, де фільм отримав схвальні відгуки. Критики передбачали, що "Говорять жінки" стане одним із фаворитів оскарівських перегонів, проте, на жаль, цього не сталося. Так, чудових акторок, що зіграли головні ролі — Френсіс Макдорманд, Клер Фой, Руні Мара тощо, — не відмітили в категорії "найкраща актриса". Фільм дебютантки Сари Полі отримав тільки дві номінації.
Цікаво, що це єдина знята жінкою стрічка, що опинилася серед номінантів на "Оскар" у категорії "найкращий фільм". Серед тих, хто також боротиметься за нагороду в найголовнішій оскарівській номінації — такі гіганти світового кіно, як Стівен Спілберг і його "Фабельмани", Джеймс Кемерон ("Аватар"), Баз Луман ("Елвіс"). Режисерка також отримала номінацію за "найкращий адаптований сценарій". Дізнаємося результати цьогорічного "Оскара" вже 9 березня.
