Документальне кіно переживає бум як в Україні, так і у світі. У найближчі місяці нас очікує кілька яскравих гітів — від фільму-портрета Джона Гальяно до стрічки режисера Стіва Макквіна "Окуповане місто" про нацистську окупацію Амстердама. Ми зібрали 8 найочікуваніших документальних фільмів весни та літа.
"Дагомея"
Одна з найяскравіших документальних стрічок року — "Дагомея" франко-сенегальської режисерки Маті Діоп, яка здобула головну нагороду Берлінського фестивалю. Дебютний фільм Діоп "Атлантика" у 2019-му отримав Гран-прі в Каннах.
"Дагомея" розповідає про 26 музейних предметів мистецтва, які повернулися з Франції до сучасного Беніну (у минулому — республіка Дагомея, що була колонізована Францією) після 130 років перебування на чужині. Події відбуваються у 2021 році, коли скарби покидають Париж, щоб повернутися до країни свого походження. Але як поставляться до їхнього повернення в країні, яка вже пройшла певний шлях розвитку за їхньої відсутності?
"Окуповане місто"
"Окуповане місто" — перший документальний фільм відомого режисера і продюсера Стіва Макквіна ("Сором"), знятий за мотивами книги Б’янки Стігтер "Атлас окупованого міста, Амстердам, 1940—1945". Фільм розповідає про нацистську окупацію міста під час Другої світової війни, проте Макквіну вдається водночас і намалювати портрет сучасного міста, адже він зображує Амстердам під час пандемії, і після, коли місто переживає бурхливі протести, а також, зокрема, приймає українських біженців.
Світова прем'єра стрічки відбулася на Каннському кінофестивалі, а в червні "Окуповане місто" покажуть на кінофестивалі Миколайчук OPEN, що триватиме з 15 до 23 червня 2024 року в Чернівцях.
"Енніо"
У дитинстві Енніо Морріконе понад усе мріяв стати лікарем. Але його батько вирішив, що син має піти його слідами та стати трубачем в оркестрі. Від музичної консерваторії до "Оскара" за найкращу музику до фільму — стрічка "Енніо" розповідає про творчий шлях одного з найвидатніших композиторів XX століття. Фільм зняв відомий італійський режисер Джузеппе Торнаторе, лауреат "Оскара" та "Золотого Глобуса" за фільм "Новий кінотеатр "Парадізо".
"High and low: John Galliano"
Яскрава стрічка про злети й падіння одного з найепатажніших дизайнерів сучасності Джона Гальяно. Фільм Кевіна Макдональда — портрет і байопік дизайнера водночас. Він розповідає про дитинство Гальяно на Гібралтарі, юність у Лондоні, його дебютне шоу Les Incroyables 1997 року, присвячене Французькій революції, про його шлях до самоідентифікації, слави та модного Олімпу. Цей шлях тривав до 2011 року, коли в мережі були опубліковані антисемітські висловлення креативного директора Dior під час вечірки в паризькому кафе La Perle. Фактично Гальяно став першим, хто по-справжньому відчув тягар сучасної так званої "культури скасування", адже Dior незабаром звільнили його з посади, а сам Гальяно став учасником судового процесу.
У зніманнях байопіку взяли участь Наомі Кемпбел, Пенелопа Крус, Анна Вінтур і Кейт Мосс. В український прокат стрічка виходить 9 травня.
"Вогонь: історія Аніти Палленберг"
Фільм позиціонують як унікальний портрет Аніти Палленберг: акторки, моделі, дружини гітариста Кіта Річардсона та музи гурту Rolling Stones, розказаний з точки зору її дітей, коханців і друзів, зокрема Кіта Річардса, Маріанни Фейтфул і Марлона Річардса. Фільм розповідає про її репутацію, а також про приватне життя через архів домашніх фільмів і сімейних фотографій. Він також містить уривки з неопублікованих мемуарів Аніти Палленберг, озвучених Скарлетт Йоганссон.
"Взяття Венеції"
Стрічка режисера та мистецтвознавця Амея Уоллаха, представлена в жанрі фільму пограбування, розглядає версії, що стоять за скандальними чутками про те, що головну премію художника Роберта Раушенберга на Венеційській бієнале 1964 року було сфальсифіковано. Причина обману? Бажання американського уряду використовувати м'яку владу над радянським союзом у часи Холодної війни через культурний експорт. Уоллах розглядає провідних гравців цієї скандальної ситуації, зокрема легендарного галериста Лео Кастеллі та куратора Єврейського музею Алана Соломона, чиї зусилля допомогли згодом перемістити світову столицю мистецтва з Європи до Америки.
Rowdy Girl ("Хуліганка")
Події фільму відбуваються на техаському ранчо, заснованому Рене Кінг-Соннен та її чоловіком Томмі. Їхня історія стала сенсацією в національних ЗМІ, після того як пара вирішила переформувати рачно на вегетаріанське, до того ж Кінг-Соннен започаткували Програму захисту прав власників ранчо, щоб заохотити інших переходити на рослинницьке сільське господарство та вести веганський спосіб життя. Режисер Джейсон Голдман стежить за Кінг-Соннен протягом двох років, а герої діляться своєю особистою історією перетворення та розповідають про мрії трансформувати індустрію.
"Queen of the Deuce"
Фільм Валері Контакос — дивовижний портрет Челлі Вілсон, єврейки грецького походження, яка втекла з Афін напередодні Другої світової війни та поселилася в Нью-Йорку, де згодом керувала мережею порнотеатрів на Таймс-сквер. Кмітлива бізнес-леді в індустрії, де тоді домінували чоловіки, Вілсон допомогла перетворити 42-гу вулицю на Мекку секс-туризму в 70-х і 80-х роках. Її незвичайна історія показана через архівні записи, домашнє кіно, анімацію та родинні інтерв’ю.
