До Vogue UA Conference 2023 залишилося
SOLD OUT

Як зберегти культурну спадщину України: корисні тези лабораторії Culture Policy Labs у Відні

У Відні відбулася лабораторія культурної політики Culture Policy Labs, у межах якої учасники обговорили шляхи збереження культурної спадщини України.

Реклама

Організатори події — Erste Foundation спільно з Міністерством культури та інформаційної політики України — запланували серію лабораторій на теми культурної спадщини, креативних індустрій, європейської інтеграції, інформаційної політики тощо. На першому вокршопі, що тривав з 30 листопада по 2 грудня у Відні, говорили про державну політику у сфері культурної спадщини як одну з нагальних проблем сьогодення.

Які законодавчі зміни мають відбутися в Україні задля збереження культурної спадщини? Як заохочувати до культурної сфери додаткове приватне фінансування? Як створювати спільні з європейськими інституціями колаборації у сфері культури? Учасники лабораторії шукали відповіді на ці запитання впродовж трьох днів. Ділимося найцікавішими тезами.

Яна Барінова, ініціаторка проєкту, проджектменеджерка ERSTE Foundation

Наша мета — охопити всі культурні сектори за допомогою наших лабораторій. Зараз ми щоденно бачимо знищення України. І фізична, і матеріальна спадщина України нині під загрозою. Тому як тему першої Лабораторії культурної політики ми вибрали "Збереження культурної спадщини України".

Впродовж цих днів ми дійшли висновку, що головними акцентами в разі актуалізації пріоритетів законодавства у сфері культурної спадщини, з огляду на взаємодію з європейськими партнерами в умовах війни, є такі: захист, збереження, відновлення та повернення культурної спадщини. За такого рішення серед головних завдань: 1) сучасний правотворчий підхід; 2) синхронізація із законодавством ЄС; 3) галузеве законодавче перезавантаження під час та після завершення агресії російської федерації; 4) заснування спільних партнерських просвітницьких програм, спрямованих на методологічне підсилення локальних ініціатив, де культурна спадщина є активом громад та довгостроковою інвестицією в розвиток.

Катерина Чуєва, заступниця Міністра культури та інформаційної політики України

За час війни пошкоджено або знищено до 1000 об’єктів культурної спадщини та інфраструктури. Подальший захист культурної спадщини внаслідок енергетичних проблем, з якими стикається Україна через націлювання росії на інфраструктуру, сьогодні об’єктивно ускладнено. Відплив професіоналів та кваліфікованих кадрів через вимушену втечу від війни теж є болючим фактом, як і часткова втрата аудиторії й доходу. Тож на сьогодні зацифрування сектору культурної спадщини є очевидним пріоритетом.

Хюг Мінгареллі, колишній посол Європейського Союзу в Україні

Культура сприяє розвитку національної ідентичності. Агресія росії спрямована на викорінення національної ідентичності України. Це означає, що культурна політика в Україні має відігравати ключову роль у цій гібридній війні й стане основою процесу відновлення, а збереження та відновлення культурної спадщини має бути важливою частиною плану реконструкції.

Відновленню України сприятимуть її видатне громадянське суспільство й дуже динамічна молодь. Це стосується, зокрема, культурної сфери. Тісна співпраця між державними органами влади, зокрема Міністерством культури та інформації, місцевими органами влади на обласному й муніципальному рівнях, організаціями громадянського суспільства та іноземними партнерами має стати основою амбітної культурної політики в післявоєнній Україні.

Юлія Костецька, видавчиня Vogue Ukraine

Серед учасників заходу від України були провідні діячі культури, представники державних інституцій, юристи, архітектори. Урбаніст Олександр Шевченко, зокрема, сформулював проблематику українських селищ і міст в умовах війни, а також презентував концепт розвитку на найближчі роки із залученням data-driven-технологій. Архітектор Слава Балбек з Balbek Bureau запропонував рішення з 3D-сканування архітектурних і житлових об’єктів, що дасть змогу відтворити їх у разі руйнування. Загалом програма була насиченою й різноманітною, аби всі учасники якнайшвидше сформували спільний контекст для успішного обговорення й співпраці. У результаті брейншторму напрацьовано рекомендації щодо політик, які сприятимуть розв’язанню питань збереження культурних цінностей в Україні під час російської навали та більш ніж 8-річної війни, яка нещадно руйнує культурні й архітектурні пам’ятки.

Лише деякі з рекомендацій, які мені здались особливо важливими: надання більшої автономії в діяльності культурних інституцій в Україні; пошук фінансування програм підтримки, зокрема й через ЄС; залучення публічного сектору, громадян до розв’язання важливих питань збереження й збагачення культури через постійну комунікацію цінностей та організацію заходів спільно з місцевими громадами; координація дій з ЄС тощо.

Мацей Хоффман, спеціаліст публічної політики Європейського культурного фонду

Культура й культурна політика відіграють важливу роль — і для суспільства (об’єднуючи людей), і для економіки (розвиваючи туризм, створюючи робочі місця тощо). Я думаю, що для України це матиме вирішальне значення для відновлення та відбудови — культура будує мости та сприяє порозумінню між громадами, допомагає процесу зцілення. Жива культурна спільнота — низова, але підтримана розумним державним втручанням там, де це потрібно, — приносить інновації, навички, творчість. І розуміння культури може й має бути широким — від креативних індустрій і культурних стартапів до пам’ятників, об’єктів спадщини, ландшафтів тощо.

Для того, щоб усе рухалося в правильному напрямку, громадянському суспільству треба забезпечити простір для експериментів і функціонування — фінансування, хорошу правову базу, можливість налагоджувати контакти (національні й міжнародні). Роль культурного громадянського суспільства полягає в адвокації та переконанні політиків у важливій ролі культури — не тільки тих, хто ухвалює рішення у сфері культури (їх здебільшого не треба переконувати), але передусім інших владних осіб або представників міністерств (фінансів, розвитку, економіки тощо). Це завжди є викликом. У цьому сенсі виклики схожі по всій Європі — але я впевнена, що ми також можемо підтримувати одне одного, культурне громадянське суспільство України йде пліч-о-пліч з культурним громадянським суспільством усієї Європи.

Загалом учасниками першої Culture Policy labs стали: Вероніка Селега, Гнат Забродський, Катерина Ковальчук, Катерина Тейлор, Катерина Чуєва, Мар’яна Томин, Марія Орлик, Олександр Шевченко, Олена Забродська, Ольга Гончар, Ольга Сагайдак, Слава Балбек, Тарас Черніков, Aleksandra Cwik-Monaty, Boris Marte, Gorana Barisic Bacelic, Harald Binder, Maciej Hofman, Martin Fritz, Mingarelli Huges, Natali Gnoinska, Natalia Gnoińska, Philip Kern, Szőke Tímea, Yana Barinova.

Не слідуй за модою — відчувай її

Підписатися

Ще в розділі

Популярне на VOGUE

Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності, та погоджуєтесь на використання файлів cookie.