До VOGUE UKRAINE LEADERS 2024 залишилось:
КУПИТИ КВИТКИ

Виставка, яка змінює погляд на сучасне мистецтво: "Протагоністи" в Українському Домі

У Національному Центрі "Український Дім" триває виставка "Протагоністи. Живописний заповідник / Паризька комуна", яка висвітлює діяльність двох провідних творчих об’єднань кінця 1980-х — початку 1990-х років. Чому варто побачити виставку, розповідає мистецтвознавиця Тетяна Волошина.

Виставка "Протагоністи. Живописний заповідник / Паризька комуна"

Побачити унікальне зібрання

Куратори проєкту — Аліса Гришанова, Валерій Сахарук, Станіслав Скорик, Олександр Соловйов та Світлана Старостенко — зібрали колекцію мистецьких робіт музейного рівня. Багато з них раніше не виставлялися публічно, адже потрапляли до приватних колекцій одразу з художніх майстерень. 90 відсотків добірки становлять роботи, що є власністю українських колекціонерів. "Нагода побачити предмети з приватних збірок трапляється рідко, — каже Світлана Старостенко. — Окрім того, через війну більшість українських музеїв евакуювали свої колекції. Тож понад 300 творів виставки "Протагоністи" допоможуть скласти детальне, яскраве враження про наше мистецтво, доки музейні колекції недоступні".

Реклама

Експозиційне рішення поступово занурює глядача в контекст художнього життя на зламі епох. Перший поверх виставки — це пізній радянський період, що передує самовизначенню учасників "Живописного заповідника" й "Паризької комуни", тут демонструються роботи для молодіжних виставок та пленерів у Седневі. Другий поверх — "чиста селекція" обох феноменів у їхніх канонічних складах. Представники "Живописного заповідника" сповідували важливість чистого живопису, тоді як твори художників сквоту "Паризька комуна" сповнені іронії та переосмисленого цитування відомих образів світової культури. Третій поверх представляє роботи, створені вже після 1990 року, коли "Живописний заповідник" і "Паризька комуна" співіснували у спільному художньому контексті; також там можна побачити ескізи до втрачених живописних творів.

Дізнатися про перших митців Незалежності

Нова виставка продовжує знайомити глядачів з ключовими віхами української культури. Попередній знаковий проєкт Українського Дому "Алла Горська. Боривітер", організований разом з артфундацією "Дукат", розповідав про добу шістдесятництва, а цей переносить глядачів у кінець 1980-х — початок 1990-х років, коли завершувалася радянська епоха і народжувалася незалежна Україна. Виставка знайомить із роботами художників, що стояли біля витоків української мистецької незалежності. Їхня творчість — важливий етап у становленні сучасного мистецтва.

"Разом із тим виставка є не тільки історичною, що відображає певний пласт творів певного часу. Її також можна розглядати як виставку дуже актуального мистецтва, оскільки автори, чий шлях тоді тільки починався, — сьогодні це знані майстри, чиї роботи зростають в ціні і зберігаються у найкращих колекціях. Пересвідчіться самі, яким релевантним міжнародному доробку є наше художнє надбання", — коментує Світлана Старостенко.

Відчути дух тотальної свободи

Експозиція демонструє дух свободи та незалежності, який панував серед художників того часу. Відвідувачі можуть відчути атмосферу експериментів і пошуків буремного покоління українських митців, які наприкінці 1980-х років, у передчутті розпаду нежиттєздатної радянської формації, випробували на міцність межі офіційно дозволеного мистецтва. Художники цієї генерації ставили на перший план індивідуальність і творчу свободу, ламаючи стереотипи й норми радянської псевдоестетики.

Роботи, представлені на виставці, ніби транслюють емоції та переживання художників у передчутті епохальних зсувів. Соціально-політичні зміни доби відображені у стилі життя богеми на фото, серед яких особливо виділяються знімки Миколи Троха — "документаліста" славетних вечірок у сквоті на вулиці Паризької комуни (нині Михайлівська), 18А.

Осягнути масштаби творчого співіснування

Мистецьку діяльність учасників групи "Живописний заповідник" і художників, що були резидентами сквоту "Паризька комуна", розглянуто крізь призму співіснування й розвитку у широкому контексті того періоду. Їх об'єднує спільний дух часу, хоча вони зовсім різні: одні спиралися на модерністську традицію, інші — на постмодернізм. Оптика виставки подає це не як конфлікт чи непримиренну опозицію, а як творче співіснування.

Валерія Трубіна, "Цар-риба", 1989

"Ідея зробити виставку "стінка на стінку", за словами дослідників і кураторів Олександра Соловйова й Валерія Сахарука, обговорювалася двома угрупованнями митців ще в 1990-х, але так і не була реалізована. Дистанція у 30 років і зовсім зняла з цієї ідеї будь-який натяк на конкуренцію, — каже кураторка виставки Аліса Гришанова. — Те, що художники "Живописного заповідника" та "Паризької комуни" були протагоністами свого часу, підтверджує їхній вплив на сучасне українське мистецтво, а також незгасла притягальність міфів про них і тотальна й щира суголосність епосі, в яку існували ці угруповання".

Ілля Чічкан, "Коханки Кирила", 1991

Придбати книжкові видання

В межах виставки відбулися презентації двох тематичних мистецтвознавчих видань: книги Валерія Сахарука "Живописний заповідник" — першого дослідження історії цього артугруповання за останній час, і збірки "Паркомуна &…", упорядкованої Олесею Авраменко.

Обидва видання можна придбати у книгарні Українського Дому "Фундамент". Bloop Books — співорганізатори крамниці — також підготували добірку книг, що дають змогу глибше зануритися в буремну історію мистецтва 1990-х років.

Олександр Животков, "Марокканські жінки", 1989

Фото: Тетяна Руда і Руслан Сингаєвський

Виставка "Протагоністи. Живописний заповідник / Паризька комуна" триватиме лише до кінця червня

Не слідуй за модою — відчувай її

Підписатися

Ще в розділі

Популярне на VOGUE

Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності, та погоджуєтесь на використання файлів cookie.