Поділитися

Єва Герцигова, Карен Елсон та інші топ-моделі в новій книзі Олени Ємчук

Нова книга Mabel, Betty & Bette українського фотографа Олени Ємчук нівелює принципи модної фотографії та досліджує категорію ідеалу.

Мейбел, Бетті і Бет — вигадані героїні. Олена Ємчук вигадала їх сім років тому — і склала історію про кожну, помістивши героїнь в сюрреалістичний світ. В ошатних сукнях або в нижній білизні, з укладанням у стилі "старого Голлівуду", дівчата з'являються в найнесподіваніших місцях: на підземній парковці в Брукліні, занедбаному дитячому майданчику в Одесі, в офісі великої корпорації в Лондоні або на кухні бістро в нью-йоркському Чайна-тауні — де вони наче інопланетяни. У ролі Мейбел, Бетті і Бет подруги Олени Ємчук: Єва Герцигова, Карен Елсон, Керолін Мерфі, Крісті Тарлінгтон й інші моделі, змінені до невпізнання.

Реклама.

Українка Олена Ємчук переїхала з Києва до Нью-Йорка більше 40 років тому. У Штатах закінчила школу дизайну Parsons і з 1997 року працює як fashion-фотограф. Символічно, що її новий проєкт Mabel, Betty & Bette — абсолютний антипод відносно будь-якої модної історії, яку завжди планує і знімає годинами команда професіоналів. "90 відсотків світлин, які ви бачите у книзі, зроблені спонтанно, — розповідає Ємчук телефонною розмовою з Нью-Йорка. — Я просто дзвонила Крісті або Єві, або іншим, а вони відповідали: окей, у мене є дві години на четвер. Не було особливої підготовки. З кимось ми просто їхали в Чайна-таун, гуляли і, побачивши бістро з класним інтер'єром, заходили і запитували: можна, ми познімаємо у вас хвилин двадцять? З нами не було ані асистентів, ані візажистів, все відбувалося вкрай швидко — мені хотілося, щоб у мить зйомки почувалися дивно і незручно".

Ємчук каже, що навмисно зробила знаменитих моделей майже невпізнанними. В цьому є іронія: фотограф, понад двадцять років працює в жанрі модної фотографії, стверджує, що, по суті, професійні моделі — "перевертні", які мало коли показують свої справжні обличчя. Саме цей факт змусив Ємчук замислитися про те, як формуються ідеали в модному світі, наскільки гнучким стало поняття ідентичності в XXI столітті, — і перетворити Mabel, Betty & Bette на дослідження її невловимої природи. Вперше Олена представила проєкт у вигляді виставки в музеї Dallas Contemporary в 2019 році.

"Всі ми хоча б раз у житті прокидалися і не розуміли, де є. Вдома, у своєму ліжку? Чи в готелі? Чи в паралельній реальності? У проєкті Mabel, Betty & Bette я фіксую саме цю мить, коли героїні начебто тільки прокидаються. Вони немов перебувають на перетині паралельних всесвітів; на їхніх обличчях — тривога і сумнів, які супроводжують мить поміж сном і неспанням".

Стилістика зйомок і образи моделей навіяні Голлівудом 1950-60-х років. "Це все з моїх дитячих спогадів. Я зростала в 1970-х у Києві. Думаю, у всіх нас вдома тоді були листівки зі світлинами тодішніх кінозірок — Бріжит Бардо, Софі Лорен, Елізабет Тейлор. Для мене дев'ятирічної вони були ідеалом жіночої краси: жінки на знімках так відрізнялися від моїх мами і бабусі! Але коли я приїхала в Нью-Йорк і вже підлітком стала запоєм дивитися кіно — на мене чекало розчарування. З’ясувалося, ці актриси часто грали таких собі Barbie, безвольних персонажів. Окрім хіба що Елізабет Тейлор — їй завжди діставалися сильні ролі. Цей контраст між яскравою зовнішністю і тим, який меседж вони несли в кіно, мене вразив"

Проєкт Mabel, Betty & Bette стосується ще однієї теми: що стоїть за ідеальним, на думку громадськості, образом жінки? Це питання давно непокоїло Ємчук, для якої багато героїнь її зйомок, успішні моделі і актриси, стали подругами і з якими вона, за її власним зізнанням, може поговорити відверто — про особисте життя, дітей, страхи. "Я люблю фотографувати жінок, вони нескінченно захопливі для мене. Я поважаю їх і за допомогою фотографії завжди намагаюся показати силу, індивідуальність і красу — навіть у такому неглянцевому проєкті, як Mabel, Betty & Bette, який запитує: а як же громадськість уявляє собі ідеальну жінку? Може, це взагалі міраж?.."