Куратор Євгеній Березницький про Kyiv Art Week
18 травня в Києві стартує фестиваль Kyiv Art Week. Куратор Євген Березницький разом з командою запустив його три роки тому. За цей час з локального 4-денного фестивалю, Kyiv Art Week перетворився на повноцінний тиждень мистецтва міжнародного рівня. За день до старту фестивалю Vogue.ua зустрівся з Євгеном Березницьким.
Євгеній БерезницькийЗ Євгеном ми зустрічаємося в галереї Bereznitsky Aesthetics на Воздвиженці. Фотографу я жартома кажу, що перед нами картина "куратор в вогні": Євген спізнюється, а коли приходить, ми всі не можемо почати інтерв'ю – його телефон розривається. Питання по ту сторону трубки різні: від організаційних моментів, пов'язаних з найскладнішим проектом фестивалю – презентацією фрагмента "Стіни пам'яті" на Байковому кладовищі, до "зайвих квитків" на відкриття. З усіма куратор ввічливий і делікатний: вміння вести діалог – одна із сильних сторін куратора і арт-менеджера Євгена Березницького. Багато в чому завдяки цьому всього лише за три роки Kyiv Art Week, який починався дуже скромно, (Березницький уточнює: "Перший фестиваль був зроблений повністю за його кошти") вийшов на міжнародний рівень. Так, цього року в ярмарку, що є одним з складових частин Kyiv Art Week – беруть участь 35 галерей з Данії, Німеччини, Великобританії, Польщі, Грузії, України. Крім цього, 13 локальних музеїв і галерей – від Київської картинної галереї до Музею Гончара – покажуть нові проекти, створені спеціально для Kyiv Art Week. Для участі в дискусіях і лекціях їдуть фотографи, художники та куратори з Франції, Румунії, Латвії, Великобританії.
Сам Березницький скромно відхрещується від всіх заслуг, і каже, що у нього класна команда: директор фестивалю Марія Вторушина, яка в Bereznitsky Aesthetics незмінно відповідає за більшість виставок, програмний директор Андрій Сігунцов, піар-директор Аліса Маллен та інші.
Головною на цьогорічному Kyiv Art Week стала тема, болюча для сучасної України – проблема інтеграції пам'ятників радянського періоду в публічному просторі. У розпал діалогу про декомунізацію тема, ймовірно, не залишить байдужим нікого – а фестивалю вона відразу принесла як додаткових шанувальників, так і критиків. 18 травня на Байковому кладовищі презентують відновлений фрагмент "Стіни пам'яті" – скандально відомого меморіалу і одного з найцікавіших скульптурних пам'ятників Києва. Дует молодих і авангардних художників Ади Рибачук і Володимира Мельниченка займався зведенням меморіалу більше 10 років. На замовлення держави художники створили величезну стіну розміром більше 200 метрів з барельєфами зі сценами зі світової міфології. Пам'ятник повинен був стати частиною Парку пам'яті на Байковому кладовищі. 1982-го стіну залили бетоном, а художників звинуватили у формалізмі і створенні антирадянського мистецтва. Через 26 років з ініціативи Березницького і Київської міської адміністрації почали роботу над відновленням пам'ятника.
Куратор згадує, що його перший пост в фейсбуці про те, що "Стіна пам'яті" буде відновлена, зібрав безліч критики. "Почався фейсбук-скандал, нас назвали шахраями. Я не став вступати в листування, ми просто вирішили, що будемо робити те, що робимо". З культурної точки зору "Стіна пам'яті" Ади Рибачук і Володимира Мельниченка – скульптура, яка увійде в історію мистецтва. "Зважаючи на фотографії, які збереглися, це нервове, напружене мистецтво, дуже на часі. Мені "Стіна пам'яті" за своєю напруженістю нагадує роботи Шагала", – розповідає Березницький.
Сценарії роботи з архітектурою радянської України обговорять під час дискусійної програми. У ній візьме участь відомий французький фотограф Фредерік Шобен, який 13 років був головним редактором французької версії журналу Citizen K. Шобен – автор популярної книги СССР: Cosmic Communist Constructions Photographed, яку видали 2011-го у видавництві Taschen і яка є однією з головних досліджень пам'ятників радянського модернізму в Європі.
В галереї Bereznitsky Aesthetics"Я думаю, речі потрібно вміщувати в новий контекст, – розмірковує Березницький. – Потрібно розуміти, що є пам'ятники часу – як пам'ятник Леніну, наприклад, а є пам'ятники, які мають культурну цінність. Масові пам'ятники вождям, які стояли в кожному селі в Союзі – ширвжиток і штампування, яких потрібно позбутися. Але символи часу вимагають нового осмислення. Ансамбль, домінанта місцевості, культурна спадщина – все це не порожні слова. До того ж, якщо з особливих з точки зору архітектури "Тарілки" або готелю "Салют" зроблять бізнес-центри, Київ перестане нам подобатися".
Нинішня Kyiv Art Week сильна авторськими проектами українських кураторів. Наприклад, Олег Соснів, великий шанувальний стріт-арту і колекціонер вуличного мистецтва, завдяки якому в Києві з'явилися мурали на Андріївському узвозі, Великій Житомирській і Стрілецькій, курирує проект "За графіком", який відкриється 23 травня в БЦ "Торонто". З ініціативи Олега в Україні вперше покажуть станкові роботи зірок сучасного стріт-арту. "Олег дає можливість нам дізнатися, що стріт-артисти не тільки працюють зі стіною і не тільки в вуличному просторі, що у них є камерні роботи, живопис, графіка". Так, на виставці можна буде побачити роботи 35-річного французького художника JR – одного з найуспішніших стріт-артистів світу, учасника Венеціанської бієнале, виставки якого показували в Луврі, Центрі Помпіду та британському Tate Modern, а фільми брали участь в програмі Каннського кінофестивалю. Також в рамках Kyiv Art Week свою нову роботу презентує зірка українського стріт-арту Володимир Манжос aka Waone Interesni Kazki.
Жанна Кадирова, один з найуспішніших українських художників, курирує спецпроект BIRUCHIY. BIRUCHIY – резиденція українських художників на однойменному півострові в Азовському морі. Художники представлять колективний інтерактивний проект "Розмальовка": це їх роздуми на тему прибережного ландшафту Бірючого острова і його змін, перш за все, забудови, а також забруднення. Так, наприклад, художники Настя Лойко і Володимир Гулич покажуть інсталяцію з пластикового сміття, знайденого на березі. У проекті візьмуть участь Ілля Ісупов, Влада Ралко, Нікіта Кравцов та інші художники.
23 травня в БЦ "Торонто" почне роботу ярмарок Kyiv Art Fair, де можна придбати сучасне мистецтво. Серед учасників – українські F.A.C.E. Foundation & Mironova Gallery, галерея "Триптих", Voloshyn Gallery, Zenko foundation, берлінська галерея Kwadrat, Sabsay з Копенгагена. Березницький згадує, що навіть перший Kyiv Art Week був досить ефективним в сенсі продажів майданчиком, а найкраще на ярмарку купують мистецтво вартістю від тисячі до 5 тисяч доларів.
На запитання про те, що б він особисто купив на Kyiv Art Fair, Березницький каже, що дуже очікує робіт художника з Берліна Андрія Логінова, який створює складні технічні інсталяції на стику біології та мистецтва. При цьому Березницький скромно пояснює, що мистецтво не є його головною місією. "Я не займаюся мистецтвом, я займаюся культурним менеджментом. Мої естетичні погляди взагалі не пов'язані з тим, що я роблю. Я свідомо відмовився від своїх уподобань на користь того, щоб виконати інші завдання: мені хочеться допомогти культурному середовищі стати якісним та ефективним".
Євген і справді більше людина бізнесу, ніж мистецтва: в його промові раз у раз проскакують терміни зі сфери управління, а в своїй арт-діяльності він керується діловими принципами. Юрист за освітою, на практиці юриспруденцією Березницький ніколи не займався, зате займався бізнесом – спершу ресторанами, потім нерухомістю. "Змінити у нас в країні можна тільки одним способом – брати і робити", – робить висновок Березницький і прощається. Йде "робити" Kyiv Art Week.
Текст: Дарія Слободяник
Фото: Марія Павлюк
