10 цікавих фактів про художника Казимира Малевича
23 лютого 1879 року в Києві народився Казимир Малевич — один з найвідоміших художників у світі, засновник найрадикальнішого мистецького руху — супрематизму.
Казимир Малевич народився в Києві, в українській родині з польським корінням
Рід Малевичів належав до збіднілої польської шляхти, яка жила в Україні декілька століть. За останніми дослідженнями, Казимир Малевич народився в центрі Києва, на вулиці Жилянській, в садибі, яка належала його тітці Марії Оржеховській (цей будинок не зберігся донині, на жаль). Родина Малевичів була католицькою, тож Казимира хрестили в Київському римсько-католицькому костьолі (це храм на Костьольній, 17, відомий багатьом киянам). У родині було 12 дітей.
Батько майбутнього художника, Северин Малевич, був інженером і працював на цукрових заводах
Северин Малевич був проти того, аби Казимир займався мистецтвом, і хотів, щоб син продовжував фамільну справу. Через роботу батька родина часто переїжджала. У дитинстві Малевич жив на Поділлі, Київщини, Чернігівщині, Харківщині. Саме в цей період, мешкаючи в різних куточках України, майбутній художник відкрив для себе народне мистецтво: вишивку, малярство і навіть спів.
Першу картину Малевич продав, ще коли жив в Конотопі
Точної дати, коли це відбулося, немає, але десь у середині 1890-х років, тобто Малевичу було приблизно 20 років. Вважається, що саме в Конотопі і Пархомівці він взагалі почав малювати.
Своїм вчителем у мистецтві Малевич називав Миколу Пимоненка
Пимоненко — відомий український живописець, майстер жанрового живопису, героями якого часто ставали як селяни, так і міські жителі. У період з 1895 по 1897 рік Малевич знову мешкав у Києві, де навчався у художній студії Пимоненка. "Я був приголомшений його майстернею, — пише Малевич у спогадах. — Його картини зображували життя України".
Витоки авангардного мистецтва Малевича — у народній творчості
"Коло, хрест, квадрат – перші елементи народного мистецтва", — каже дослідник творчості Малевича Дмитро Горбатюк у фільмі "Малевич. Народжений в Україні". Саме народна творчість вплинула на формування авангардиста Малевича. У дитинстві та юності Малевич навчився вишивці – вишивати дуже любила його мати Людвіга. Художник розписував хати разом із селянами, вишивав гачком, захоплено працював з мереживом. Саме відлуння українського народного мистецтва, його ритміку та колір, пізніше можна буде знайти у ключових авангардистських роботах Малевича
В 1897 році родина Малевичів переїжджає з Києва до Курська
Там Малевич деякий час працював в Управлінні залізниці, а весь вільний час приділяв мистецтву. 1905 року Малевич вирушає до Москви, де тричі намагався вступити до Московського училища живопису, скульптури та зодчества. Займався в різних мистецьких студіях у Москві та Петербурзі, брав участь у виставках відомої художньої спільноти "Бубновий валет". Малевич відомий тим, що постійно, кожну хвилину свого життя, навчався і невпинно вдосконалював свої художні здібності, мріючи відкрити абсолютно новий напрямок у мистецтві.
Вважається, що першими ескізи Малевича до "Чорного квадрата" побачили в 1910-х роках вишивальці артілі у Вербівці
У той час Малевич співпрацював з артіллю народних промислів тодішньої Київської губернії, у селі Вербівка (сьогодні Черкащина), якою керувала відома художниця Олександра Екстер. Саме там за ініціативи Олександри Екстер та Наталії Давидової поєднали супрематизм та народне мистецтво – адже місцеві вишивальці працювали за супрематичними ескізами Малевича. Зокрема, це були його ескізи для подушок та навіть шарфів.
Пізніше ескізи та напрацювання, зроблені для артілі у Вербівці, лягли в основу декорації для вистави "Перемога над сонцем", над якою Малевич працював у Петербурзі (1913). Однієї з декорацій якраз були дві кольорові композиції, пізніше покриті чорною фарбою. Це був перший натяк на "Чорний квадрат". Малевич доробляв "Чорний квадрат" близько двох років і вперше представив публіці на футуристичній виставці "0.10" в Петербурзі. "Чорний квадрат" Малевич вважав ідеальною формою початку всіх форм — а згодом ця картина стала найвідомішою авангардистською роботою у світі, змінивши назавжди все подальше мистецтво.
У своїй творчості Малевич відобразив трагедію Голодомору
Малевич – один з небагатьох художників того періоду, який у своїй творчості торкнувся однієї з найтрагічніших сторінок української та світової історії – Голодомору 1930-х років. У його спадщині є робота "Де серп і молот, там смерть і голод" — на ній зображено фігури, замість їхніх облич – серп, молот, хрест і труна. Лаконічна, промовиста та геніальна робота.
Наприкінці 1920-х років через репресії радянської влади Малевич повертається до Києва
Радянська влада вимагала, аби мистецтво було зрозумілим. Тому воно було поза законом в Російській імперії, а художники-авангардисти витіснялися та знищувалися просто фізично. Наприкінці 1920-х років почалися репресії, зокрема і Малевича звинувачували у шпигунстві через його поїздки в Європу. Наприкінці 1920-х років Малевич повертається до Києва, де занурюється в культурне життя Київського художнього інституту. Тут у 1929 році він створює дослідчий кабінет для експериментального мистецтва, де розповідає студентам та викладачам про супрематизм і надихає займатись новим мистецтвом.
В Україні зберігається кілька робіт Малевича
Зокрема, в колекції Національного художнього музею України, дві – у Мистецькому арсеналі, також у приватних колекціях. Ще одна робота представлена в постійній експозиції Пархомівського художнього музею на Харківщині.
Експериментатор та авангардист, філософ і геніальний "аматор" — сьогодні про українця Казимира Малевича знає весь світ, а майже кожен факт його біографії говорить про потужний і глибинний зв'язок творчості світового генія з українською культурою.
В статті використані матеріали з книжки "Казимир Малевич. Київський аспект" авторки Тетяни Філевської та документального фільму "Малевич. Народжений в Україні" режисера Володимира Луцького
