10 цікавих фактів про художника Казимира Малевича
23 лютого 1879 року в Києві народився Казимир Малевич — один із найвідоміших художників світу, засновник найрадикальнішого мистецького руху — супрематизму.
Казимир Малевич народився в Києві, в українській родині з польським корінням
Рід Малевичів належав до збіднілої польської шляхти, яка жила в Україні декілька століть. За останніми дослідженнями, Казимир Малевич народився в центрі Києва, на вулиці Жилянській, у садибі, яка належала його тітці Марії Оржеховській (на жаль, цей будинок не зберігся донині). Малевичі були католиками, тож Казимира хрестили в Київському римо-католицькому костьолі (цей храм на Костьольній, 17, відомий багатьом киянам). У родині було 12 дітей.
Батько майбутнього художника, Северин Малевич, був інженером і працював на цукрових заводах
Северин Малевич був проти того, щоб Казимир займався мистецтвом, і хотів, щоб син продовжував фамільну справу. Через роботу батька родина часто переїжджала. У дитинстві Малевич жив на Поділлі, Київщині, Чернігівщині, Харківщині. Саме в цей період, мешкаючи в різних куточках України, майбутній художник відкрив для себе народне мистецтво: вишивку, малярство і навіть спів.
Першу картину Малевич продав, ще коли жив у Конотопі
Точної дати, коли це відбулося, немає, але десь у середині 1890-х років, тобто Малевичу було приблизно 20 років. Вважається, що саме в Конотопі і Пархомівці він взагалі почав малювати.
Своїм вчителем у мистецтві Малевич називав Миколу Пимоненка
Пимоненко — відомий український живописець, майстер жанрового живопису, героями якого часто ставали і селяни, і міські жителі. У період з 1895 до 1897 року Малевич знову мешкав у Києві, де навчався у художній студії Пимоненка. "Я був приголомшений його майстернею, — пише він у спогадах. — Його картини зображували життя України".
Витоки авангардного мистецтва Малевича — у народній творчості
"Коло, хрест, квадрат — перші елементи народного мистецтва", — каже дослідник творчості Малевича Дмитро Горбатюк у фільмі "Малевич. Народжений в Україні". Саме народна творчість вплинула на формування авангардиста. У дитинстві та юності Малевич навчився вишивці — вишивати дуже любила його мати Людвіга. Художник розписував хати разом із селянами, плів гачком, захоплено працював із мереживом. Саме відлуння українського народного мистецтва, його ритміку та колір пізніше можна буде знайти у ключових авангардистських роботах Малевича
В 1897 році родина Малевичів переїжджає з Києва до Курська
Там Малевич деякий час працював в Управлінні залізниці, а весь вільний час приділяв мистецтву. 1905 року Малевич вирушив до Москви, де тричі намагався вступити до Московського училища живопису, скульптури та зодчества. Займався в різних мистецьких студіях у Москві й Петербурзі, брав участь у виставках відомої художньої спільноти "Бубновий валет". Малевич відомий тим, що постійно, кожну хвилину життя, навчався і невпинно вдосконалював художні здібності, мріючи відкрити абсолютно новий напрямок у мистецтві.
Вважається, що першими ескізи Малевича до "Чорного квадрата" побачили в 1910-х роках вишивальці артілі у Вербівці
У той час Малевич співпрацював з артіллю народних промислів тодішньої Київської губернії у селі Вербівка (сьогодні Черкащина), якою керувала відома художниця Олександра Екстер. Саме там за ініціативи Олександри Екстер та Наталії Давидової поєднали супрематизм та народне мистецтво — адже місцеві вишивальці працювали за супрематичними ескізами Малевича. Зокрема, це були його ескізи для подушок та навіть шарфів.
Пізніше ескізи та напрацювання, зроблені для артілі у Вербівці, лягли в основу декорації для вистави "Перемога над сонцем", над якою Малевич працював у Петербурзі (1913). Однієї з декорацій якраз були дві кольорові композиції, пізніше покриті чорною фарбою. Це був перший натяк на "Чорний квадрат". Малевич доробляв "Чорний квадрат" приблизно два роки і вперше представив публіці на футуристичній виставці "0.10" в Петербурзі. "Чорний квадрат" Малевич вважав ідеальною формою початку всіх форм — а згодом ця картина стала найвідомішою авангардистською роботою у світі, змінивши назавжди подальше мистецтво.
У своїй творчості Малевич відобразив трагедію Голодомору
Малевич належить до небагатьох художників того періоду, який у своїй творчості торкнувся однієї з найтрагічніших сторінок української та світової історії — Голодомору 1930-х років. У його спадщині є робота "Де серп і молот, там смерть і голод" — на ній зображено фігури, замість їхніх облич – серп, молот, хрест і труна. Лаконічна, промовиста та геніальна робота.
Наприкінці 1920-х років через репресії радянської влади Малевич повертається до Києва
Радянська влада вимагала, щоб мистецтво було зрозумілим. Тому авангард опинився поза законом в Російській імперії, а художники-авангардисти витіснялися та знищувалися фізично. Наприкінці 1920-х років почалися репресії, зокрема і Малевича звинувачували у шпигунстві через його поїздки в Європу. Митець повернувся до Києва, де занурився в культурне життя Київського художнього інституту. Тут 1929 року він створює дослідчий кабінет для експериментального мистецтва, де розповідає студентам і викладачам про супрематизм і надихає займатися новим мистецтвом.
В Україні зберігається кілька робіт Малевича
Зокрема, в колекції Національного художнього музею України, дві — в Мистецькому арсеналі, також у приватних зібраннях. Іще одна робота представлена в постійній експозиції Пархомівського художнього музею на Харківщині.
Експериментатор та авангардист, філософ і геніальний "аматор" — сьогодні про українця Казимира Малевича знає весь світ, а майже кожен факт його біографії говорить про потужний і глибинний зв'язок творчості світового генія з українською культурою.
В статті використані матеріали з книжки "Казимир Малевич. Київський аспект" авторки Тетяни Філевської та документального фільму "Малевич. Народжений в Україні" режисера Володимира Луцького
