Події цього року запам'ятаються нам надовго: вони забезпечили нас новим досвідом і відформатували життєві цінності.
Світ і уявити собі не міг, що коли-небудь трапиться щось подібне. Але грянула пандемія, з нею тривалий карантин, і через деякий час на зміну паніці прийшло почуття апатії. Сьогодні душі багатьох ятрить одне й те ж запитання: як жити далі? Марта Араселі де ла Пенья, психологиня з Grupo Laberinto, каже, що це "далі" безпосередньо залежатиме від нашого вміння протистояти стресам, обумовленого особливостями характеру, а також від здатності адаптуватися до нового і готовності підтримувати оточуючих. На думку психологині, більшість людей досить легко повернуться до нормального життя, але для декого час на карантині не мине безслідно і може стати каталізатором агорафобії, підвищеної тривожності, хронічного занепокоєння про завтрашній день. Не виключає де ла Пенья і ризику отримати посттравматичний стресовий розлад.
Алісія Арад, соціологиня та експертка в галузі нейролінгвістики, вважає: найважливіше, як ми інтерпретуємо те, що відбувається. Особливу роль тут відіграє емоційний інтелект. Арад стверджує, що поточна ситуація може впливати на соціум двояко: або провокуючи соціальний розкол, коли кожен стоятиме сам за себе, або навпаки — стимулюючи прояв гуманізму й відкритості. У кожного — свій характер і життєвий досвід, а значить, і своя ціна переходу в нову реальність. "Тривожність може перерости в панічні атаки, занепокоєння — у нав'язливі стани, а звичайна дратівливість — набути агресивної й ворожої форми. З іншого боку, страх може блокувати всю нашу діяльність, а відчай — перетворитися на депресію", — пояснює експертка.
Але у всій цій історії можна спостерігати і корисний ефект — і для окремих людей, і для суспільства в цілому. "Пандемія змусила замислитися про уразливість: ми не всесильні, наші можливості обмежені. Ми усвідомили, що, попри всю нашу міць, якомусь нещасному вірусу все ж вдалося замкнути світ по домівках", — каже Марина Діас-Марса, психіатриня і провідна спеціалістка в галузі психології групи лікарень Blue Healthcare. "Усвідомлення своєї вразливості допомогло переоцінити ті цінності, які так довго були в пріоритеті: успішність, влада, гроші. Ми по-іншому поглянули на те, що важливо насправді: сімейні та дружні зв'язки, здоров'я і благополуччя улюблених".
Марта Араселі теж переконана, що з нинішньої ситуації можна отримати зиск: "Суспільство згуртувалося, люди почали поблажливіше ставитися одне до одного. Ми всі стали відповідальнішими і солідарнішими. Роботодавці змогли переконатися в тому, що персонал здатний продуктивно працювати на дому, а віддалена робота може стати непоганою альтернативою стандартному робочому графіку". Ще одна перевага моменту, вважає експертка, у зниженні забруднення навколишнього середовища, що дозволило "поставити на паузу" зміни клімату. "Навіть якщо ця передишка і не призведе до глобальних змін у майбутньому, варто скористатися ситуацією і змінити свої споживчі звички", — радить де ла Пенья.
Завдяки пандемії люди, можливо, почнуть більше цінувати систему охорони здоров'я взагалі і лікарів зокрема; в суспільстві сформуються нові гігієнічні норми, а важливість профілактики зрозуміють усі. Як би там не було, каже Алісія Арад, соціальні цінності постійно змінюються, але під впливом нинішніх обставин зміни стануть стрімкішими і помітнішими.
Автор: Кармен Ланчарес