Буде гаряче: що таке hot-тренування та чому вони на піку популярності

Заняття спортом у розігрітих залах підвищують гнучкість, допомагають зняти стрес та прискорюють спалювання калорій

Йога, пілатес чи інші тренування у прогрітому до 35–40 °C приміщенні набувають вірусної популярності. Серед найвідоміших адептів — модель Гейлі Бібер, акторки Дрю Беррімор, Скарлетт Йоганссон і Джессіка Альба, а також герцогиня Сассекська Меган, — вони наснажливо розповідають про любов до гарячих практик.

Дехто з упередженням ставиться до високих температур у спортивних студіях: мовляв, навіщо наражати себе на такий дискомфорт? Насправді відчуття в приміщенні суттєво відрізняється від вуличної спеки. На початку 2000-х замість звичайних батарей у залах почали широко використовувати інфрачервоні панелі — вони нагрівають не простір, а об’єкти в ньому. Тому на тренуваннях відчувається приємне тепло, ніби на сонячному пляжі, а не задушлива спека, як у літньому метро в годину пік. Взимку такі панелі зігрівають, а влітку допомагають легше переносити жар за вікном — з тих самих міркувань на Близькому Сході влітку п’ють гарячий чай.

Історія хот-практик почалася в 1970-х. Індійський гуру Бікрам Чоудхурі переїхав з батьківщини до Японії, де почав викладати йогу. Зали були, на його смак, надто прохолодними, тому він підкручував терморегулятор приблизно до 28 °C, аби відтворити звичні для себе температурні умови. Швидко з’ясувалося: тепло підвищує інтенсивність і ефективність занять, а утруднене дихання в гарячому приміщенні вчить організм утримувати більше повітря — отже, більше кисню потрапляє в кров. Окрилений успіхом та власною кмітливістю, Чоудхурі почав збільшувати температуру в класах до 40 °C.

Тренд підхопили інші студії, у теплих залах почали займатися не тільки йогою, а й пілатесом, стретчингом, барре (різновид тренувань біля станка, який поєднує елементи балету, функціональних вправ, пілатесу і йоги).

Зараз хот-класи особливо популярні в США, зокрема в Каліфорнії — Мецці здорового способу життя, — і набирають обертів у Європі. Вони дійсно корисні. Як зазначають у своїх дослідженнях американські кінезіологи Келсі Бордо та Теренс Моріарті, заняття у прогрітому залі спонукають серце і судини до ефективнішої роботи, а отже оздоровлюють їх. Звісно, треба пильнувати за пульсом, — але це необхідно й у звичайних умовах. Висока температура допомагає зменшити хронічний біль у суглобах і м’язах. За даними американської професорки ортопедії Софії Санджорджо, гарячі тренування запобігають остеопорозу; ба більше, як свідчать дослідження австралійської реабілітологині Зої Л. Г'юетт, допомагають долати стрес і тривожність. На додачу вони позитивно впливають на стан шкіри: в розігрітому тілі збагачена киснем та поживними речовинами кров краще надходить до клітин епідермісу. Люди виходять із теплих залів, як англійські троянди, — зі здоровим рум’янцем.

Інфрачервона сауна після звичайного тренування такого ефекту не матиме. У ній можна досягти релаксації тіла, але саме рух у гарячому просторі дає 80 % переваг від занять.

Теплі класи не показані вагітним і людям із серцево-судинними хворобами, за яких заборонені надмірні фізичні навантаження. Не варто проводити такі тренування з додатковою вагою — це може бути невиправдано важко. Гіпотонікам треба бути обережними та стежити за відчуттями: якщо починає паморочитися голова, пересохло в горлі або лоб занадто гарячий — краще попити води й відпочити.

Щоб уникнути зневоднення, варто дотримуватися питного режиму: хоча б 500 мл за 30 хвилин — годину до заняття і потроху пити в залі. Не варто тренуватися натщесерце — краще за годину-дві злегка перекусити. Щоб узимку та в міжсезоння не захворіти від різкого перепаду температур, треба остудитися в приміщенні, перш ніж виходити на вулицю.

Температурний режим залежить від закладу, але зазвичай не перевищує 45 °C. Наприклад, у київській Integral Studio — 35 °C, адже не всі готові до більшого. Вологість (ідеальна — десь 45 %) підтримується системами кліматизації. Це делікатно розпарює шкіру і дає можливість пітніти, адже в сухому повітрі потовиділення ускладнене, а воно важливе для очищення тіла.

Після ранішніх хот-класів відчувається приємна втома, але свідомість чиста і сфокусована — легко концентруватися на роботі. Ввечері, коли організм і так сповільнюється, вправи в гарячих залах допомагають долати безсоння й міцніше спати вночі.

Час тренувань залежить від напрямку й інтенсивності — зазвичай від 45 до 90 хвилин. Практика показує, що оптимально — година: тоді можна встигнути приділити достатньо уваги розминці, ефективно відпрацювати та зробити якісну заминку.

Попри всі переваги гарячих класів, не варто зосереджуватися суто на них. Краще чергувати заняття, щоб гармонійно розвивати тіло. Наприклад, я практикую кардіо й силові навантаження, як-от бокс і функціональні тренування, в звичайному залі, а пілатес, йогу, барре — у теплому. У такій комбінації легше досягти гнучкості, сили, витривалості й мобільності.

Текст: Яна Сибіга

Популярне на VOGUE