Нова мода на пишні сукні відтінку цукерок як спроба відгородитися від тривожних новин.
На останньому Тижні моди в Парижі кількість вечірок сягала нескінченності, а від їхнього масштабу перехоплювало подих. Ральф Лорен вишикував біля входу в ресторан Ralph's свою колекцію спортивних автомобілів, які слугували декорацією до його нью-йоркського шоу. На відкритті нового флагманського Space Louis Vuitton на Вандомскій площі запалював Вілл Сміт, а команда Chloé вирішила заповнити новий простір Будинку тисячами срібних куль. Але найгучнішою була вечірка на презентації нової колекції Алекси Чанг під назвою Prom Gone Wrong. Захід, де щось (а точніше, все) контрольовано пішло не так, було стилізовано під випускний вечір з ошатними сукнями і пишними бальними спідницями в стилі 1950-х і 1980-х з реверансами в бік Моллі Рінгуолд з картини "Красуня в рожевому".
У любові до естетики випускних балів Чанг не одна. Нове покоління дизайнерів щосили захоплюється грою в принцес – хто в справжніх, хто в вигаданих диснеївських. Зростаючу популярність пишних суконь з кринолінами і бюстами на китовому вусі можна прирівняти до японського феномену хараюку: в країні переможного майбутнього пристрасть до мультиплікаційних героїнь має воістину народний характер. В Японії цей рух став способом втекти від реальності, пережити наслідки численних воєн та природних катаклізмів. Сьогодні західний світ відчуває таке ж гостре бажання хоч ненадовго захистити себе від невпинного потоку тривожних новин. У новому захопленні сукнями принцес цей терапевтичний ескапізм знаходить дивне, але мальовниче втілення.
Цікаво, що в моді на масивні сукні кольору цукерок не обійшлося без впливу 1980-х. У це десятиліття жінки активно боролися з чоловіками за рівні соціальні права. І якщо одним доводилося зображати самостійність в чоловічих костюмах з широкими плечима, то інші не відмовляли собі в пишних спідницях і метрах тюлю, накинутого на плечі за заповітом дизайнера Крістіана Лакруа – його надмірні варіації на тему робочого гардеробу Марії-Антуанетти стали символом епохи. Пізніше тюль користувався популярністю і в романтика та любителя театральних костюмів Джона Гальяно, і в прискіпливого деконструктивіста Мартіна Марджели.
Сьогодні висхідна зірка fashion-сцени Гленн Мартенс з Y/Project звертається до архівів Марджела в тому ж ключі – огортає тіла і наряди моделей м'яким драпіруванням з тюлю. До схожих прийомів вдається Вірджіл Абло в останній колаборації з Jimmy Choo, упаковуючи атласні туфлі Попелюшки в прозорий пластик. У роботі над колекцією для власного лейбла Off-White, дизайнер надихається легендарними образами принцеси Діани, і робить це аж ніяк не випадково. Минулого року виповнилося 20 років від дня її смерті, і в лютому в Кенсінгтонському палаці відкривається велика виставка нарядів леді Ді.
Вплив високого британського стилю відчувається всюди – як у цитатах з гардеробу принцеси Діани, так і в посиланні до манірного дрес-коду для чаювань в саду. В Alexander McQueen Сара Бертон створює пишні вечірні сукні, прикрашені великими квітами ручної роботи, а нова надія британської моди Моллі Годдард конструює з тюлю багаторівневі конструкції яскравих неонових кольорів – вони особливо до вподоби Ріанні. Перевагу бальному трендові надають і лос-анджелеські мрійниці – сестри Малліві з Rodarte і любителька фантазійних нарядів – Розі Ассулін.
У нової моди – свої правила на епічні вечірні вбрання. Відповідно до часу, прозорі спідниці з тюлю вчить носити і Марія Грація Кюрі в Dior – дизайнер пропонує комбінувати їх з високими спортивними шортами і взуттям на низькому каблуку (останні дослідження показують, що мілленіалів не приваблюють шпильки). Вірджіл Абло рекомендує носити пишні прозорі сукні поверх вузьких шовкових штанів або з класичною білою сорочкою, а Джун Такахаші в Undercover апелює до перевірених прийомів з 1950-х: пишні спідниці з тюлю на його паризькому показі йшли в парі з кроп-топами і вкороченими бомберами з шовку.
Таке багатство стилістичних прийомів розв'язує руки – сьогодні ніхто не перешкоджає модним дівчатам вибирати між вигадливими сукнями принцес та стриманими костюмами принців. Як це завжди буває, найкращі рішення – десь посередині. Наприклад, один з найяскравіших нарядів для червоної доріжки за останній час створив дизайнер Ніколя Гескьєр – креативний директор Louis Vuitton славиться любов'ю до футуризму і прагматичним підходом до створення жіночого гардеробу. У його інтерпретації сукні Белль, героїнї діснеївської казки "Красуня і Чудовисько", Алісія Вікандер отримала 2016-го свій перший "Оскар". Виглядала вона, при цьому, блискуче.
Текст: Рената Харькова