Шоу FROLOV продовжують збирати повні зали, адже щоразу глядачі очікують не лише побачити колекцію, а й зануритися в атмосферу, доторкнутися до чогось забороненого і вийти із зони комфорту. Цього разу Фролов вирішив додати своєму показу ще більшої урочистості: дефіле супроводжував симфонічний оркестр з кількох десятків музикантів. Гостям потрібно було тільки приготуватися.
Під п'яту симфонію Бетховена їх очікувало шоу в найкращих традиціях FROLOV: розкішні дівчата, одягнені в корсетні сукні, чуттєві бра, прикрашені мерехтливими кристалами, зухвалі міні і напів прозорі блузки. Всі ці чуттєві речі часто ховалися під маскулінними жакетами і об'ємними пальтами, але десь на середині подіуму моделі різко розпахували їх, аби продемонструвати ту саму фірмову чуттєвість FROLOV. Щоразу це було несподіванкою та інтригувало, адже ніхто не знав, що ж ховається під цією розшитою джинсовкою або червоним піджаком.
Цим ефектним жестом дизайнер передав ключову ідею колекції під назвою Flashing. "На сленгу flashing – це моментальне підняття сорочки або бюстгальтера, – розповідає Фролов. – При цьому воно також перекладається як сяйво. Ми поєднали ці два поняття на подіумі".
На ідею такої демонстрації Фролова надихнули натурниці різних епох: Агнесса Сорель, яка працювала з французом Жаном Фуке, Луїза Оморфі з будуарних малюнків Франсуа Буше, безіменні гаїтянки, які позували для Гогена. Всі ці жінки так чи інакше демонстрували власне тіло, ставали об'єктами бажань для митців, їхніми музами. З цим принципом працював і Фролов – його моделі, спокусливі і недосяжні одночасно, вабили глядачів за собою наче холодні зірки, до яких ніколи не дотягнутися.
Фото: Юрій Яцкулич