"Французький манікюр" — усталена назва для дизайну, в якому відросла частина нігтя фарбується лаком іншого кольору (зазвичай білого). Чи дійсно "френч" має французьке походження та що таке справжній французький манікюр?
Існує легенда, що Джеф Пінк, засновник бренду Orly, що впускає товари з догляду за нігтями, в 1970-х отримав запит від голлівудського режисера. Той скаржився: щоразу перекривати нігті акторкам під новий образ — надто великий клопіт (і забагато дорогоцінного знімального часу), і просив поради. Тоді Пінку прийшла ідея універсального манікюру, який пасував би під кожне вбрання та не суперечив би іншим деталям образу.
Пінк не вигадав такий манікюр з нуля: він явно надихався голлівудською модою 1930-х, коли акторки з'являлися в кадрі з "лунковим" манікюром: тоді лак наносили не на всю поверхню нігтя, а так, щоб залишити непокритими ділянку навколо лунки нігтів та відрослу частину.
Ідея "френчу" виявилася настільки ефектною та зрозумілою всім, що він став легендою. Черговий пік його слави прийшовся на нульові: його носили Джей Ло та Періс Гілтон. Окрім акторок і знаменитостей, його вибирали офісні дівчата, топмоделі, ділові жінки, студентки і навіть працівниці порноіндустрії (чим на деякий час певною мірою дискредитували саму ідею "френчу").
Французький манікюр мав багато варіацій, і "мікрофренч" — лише одна з них. Цікаво, втім, що французького у манікюрі не було нічогісінько: французки завжди вибирали або bare nails, манікюр без покриття, або безкомпромісно червоні короткі нігті.
Безліч доказів цього можна побачити просто на вулицях Парижа або в інстаграмі. Відчуваєте французький вайб?
