Сповідь б’ютіголіка: що буде, якщо пробувати всі зіркові засоби
Що буде, якщо пробувати всі засоби, які хвалять знаменитості? Маша Нілова підсіла на рубрику Beauty Secrets британського Vogue (короткі відео, у яких зірки діляться своїм доглядом, улюбленими засобами, ритуалами й велнес-секретами) і розповідає, що з цього вийшло.
Якось я побачила ролик з Олівією Вайлд і її приголомшливо доглянуте обличчя. Відразу ж замовила собі все, що вона на себе бризкала й наносила. Це були засоби True Botanicals, натуральна косметика з олійками з Каліфорнії, якій віддає перевагу багато зірок.
Шкіра в мене дуже чутлива, реактивна. Але коли я, щаслива, отримала посилку й зробила все, як Олівія, то пережила абсолютно ті відчуття, на які розраховувала, — приємний натуральний аромат, легка невагома текстура. Тільки шкіра моя приблизно через тиждень відповіла дрібним підшкірним висипом. Я засмутилася, зате моїй мамі дістався повний набір модної зіркової косметики. Це була мені добра наука — попри всю мою любов до органіки, для чутливої шкіри натуральні олії — дуже активний компонент.
Наступним придбанням став The Cream Augustinus Bader. Це найчастіше згадуваний бренд у моїх "навчальних" відео. Вперше я побачила його в Алекси Чанг, потім на YouTube-каналах знаменитих візажистів Лізи Елдрідж, Венді Рові й Гуччі Вестман. До речі, Вестман у своїх відео "Make up and Friends" перед нанесенням макіяжу використовує тільки його. І всі в один голос стверджують, що це не просто хайп, а засіб, який працює. Проблема лише в тому, що вартість навіть маленького об’єму "не вміщається" в наші митні межі. Тож довелося поморочитися з доставленням. Але крем дійсно фантастичний. Творець обіцяє помітний результат після трьох тижнів щоденного використання; я помітила його вже наступного ранку. Легка текстура, приємний, злегка вловимий горіховий аромат. Одне-два натиснення дозатора — і крем насичує кожну клітинку, шкіра буквально світиться зсередини. Тільки в періоди використання The Cream я чула від подруг: "Що ти зробила з обличчям, зізнавайся!"
До речі, є й щільніша версія цього крему, The Reach Cream. Її я теж спробувала, але знову пощастило мамі: відрізняється він не тільки щільністю, але й складом. І хоч "хімії", як з The Cream, не сталося — натомість було відчуття сухості під жирним шаром.
Наступний бренд, який я вподобала, був Royal Fern. Він виявився доступнішим, його можна знайти в Києві. Так само, як Augustinus Bader, цю косметику розробляли в німецьких наукових лабораторіях. Що б я виділила в цій лінії, так це тонік Phytoactive Skin Perfecting Essence з фруктовими кислотами й глюконолактоном. В описі виробник рекомендує не поспішати наносити крем, а дати тоніку ввібратися й попрацювати хвилин двадцять. І правда — явний ефект ліфтингу, вирівнювання тону, обличчя набуває гарного живого кольору й стає просто глянсовим. Після цього шкода лягати спати.
Гель для вмивання теж гарний — те, що потрібно для сухої й чутливої шкіри: глибоке очищення без стягненості, шкіра зволожена, як ніби після крему. Сироватка Royal Fern — прекрасне завершення догляду. Легка гелева текстура миттєво "з’їдається" шкірою й робить її просто шовковистою на дотик. А ось крем цього бренду мені всю картину тільки змазав, у прямому сенсі слова: після нанесення почав скочуватися.
Ще один німецький фаворит — Dr.Barbara Sturm. У всіх на вустах. Перше, що я придбала із засобів цього бренду, — добре відому гіалуронову сироватку. Якщо сироватки Royal Fern було досить соло, то після цієї за відчуттями потрібен був крем. З трьох варіантів — класичний, легкий і збагачений — я вибрала перший, але навіть для такої сухої шкіри, як у мене, влітку досить версії Light.
Face Cream дає відчуття лікувального догляду. Якщо є якісь дрібні ранки, подразнення, то на ранок завжди дістаєш чисте рівне обличчя. У його складі — портулак городній, шоломниця байкальська, вітамін E, пантенол, сквалан, олія ши, олія із зародків кукурудзи. І все ж, якби мені запропонували вибрати тільки один продукт Dr. Barbara Sturm, я без вагань вибрала б сонцезахисну сироватку зі SPF 50. У ній зібрані всі характеристики, які я шукала в санскрині, — високий фактор захисту, рідка легка текстура, властивість добре вбиратися. Вона не залишає липкості й відчуття маски — нічого, крім природного сяйва шкіри. Крім того, що захищає обличчя, так ще й гарно.
Згодом стало ясно: чужий особистий досвід не завжди варто приміряти на себе. І я підсіла на Youtube-канали іменитих візажистів. Вони, як ніхто, знають специфіку різних типажів і розуміють, що гарний макіяж — це насамперед здоровий і правильний догляд. Так, у Лізи Елдрідж я знайшла цілі серії відео з догляду за жирною, сухою або комбінованою шкірою, а також безліч порад, ґрунтованих на її досвіді. В одному з її випусків я дізналася про крем для шкіри навколо очей Origins.
Для моїх очей, схильних до ранкових набряків, він виявився знахідкою. Все тому, що в складі — кофеїн. Проблему сухих і потрісканих губ Ліза теж рекомендує вирішувати не в зовсім стандартний спосіб. Я наношу на ніч щільним шаром на губи крем Lancôme Nutrix, який зовсім не для губ, але призначений для дуже сухої й чутливої шкіри, і на ранок мої губи м’які, без жодної ознаки шорсткості. І в Лізи Елдрідж, і у Венді Рові можна знайти багато корисних порад щодо ефективної бюджетної "аптеки".
Але, головне, що я для себе зрозуміла: у догляді той самий принцип, що й в одязі — mix&match. Така базова річ, як сумка, — добре б Celine, а майку — можна і Н&M. Звісно, обличчя потребує обережнішого підходу, а це і навичка, і шлях. Але внаслідок можна навчитися поєднувати засоби різних брендів, щоб баночки у ванній не тільки тішили око, а й стали ідеальним доглядом.
Всього цього не досить, якщо звертати увагу тільки на стан шкіри, і не згадувати про м’язи, які формують овал обличчя. Тут потрібна важка артилерія. У моєму випадку не така важка, як кругове підтягнення, а ось масажер ReFa — те, що треба. Мінімум два-три рази на тиждень я дістаю його з оксамитового мішечка. Пропрацьовую по 21 разу вилиці й нижню частину обличчя, трохи розгладжую лоб. На все про все — хвилин сім. У мене така будова обличчя, за якої з віком опускаються куточки рота й сповзають щоки. Якби не мій маленький домкратик ReFa, я б все більше скидалася на свого французького бульдога.
Іноді перед ReFa я роблю масаж скребком гуаші. Вони бувають і пластикові, і нефритові, і кварцові, і мідні — лімфодренажний ефект буде від будь-кого. Дехто, як Демі Мур у своєму відео, роблять його досить жорстко, із сильним тиском на шкіру. Я зрозуміла, що для мене оптимальні м’які неглибокі дотики, за яких не розтягується шкіра. Все це потребує часу й дисципліни, але рано чи пізно стає звичкою.