Одного з найрозкішніших "Зайців" у світі просто зараз показують у віденському музеї Альбертина. На масштабній виставці Альбрехта Дюрера побувала Дарія Слободяник – і рекомендує не прогавити. Виставка триває до 5 січня.
Альбрехт Дюрер – великий художник. Великий зокрема тому, що все життя вчився малювати. Де б він не був – у Нюрнберзі чи Базелі, Венеції чи Флоренції, Генті чи Антверпені – Дюрер брав уроки графіки, малював етюди та ескізи, і досягав ідеальної техніки. Про те, як багато ресурсу і часу Дюрер приділяв промальовуванню рук, драпірування одягу, вовни тварин, листя дерев чи квітів, чудово розказано на масштабній виставці художника в Альбертині, яку збирали понад шість років. Вона наочно підтверджує дещо втомливу нас всіх, але мудру тезу про те, що 97% геніальності – це завжди праця.
Для історії світового мистецтва Дюрер має таке ж значення, як Леонардо да Вінчі. В Альбертині зберігається найважливіша у світі колекція його малюнків, яка налічує 140 робіт. Історичне походження музейних фондів Дюрера теж має особливе значення: те, як саме в Альбертину потрапили роботи великого майстра північного Відродження, можна простежити аж до 1528 року (рік смерті художника) без будь-яких прогалин! Тому якщо ви фанат Дюрера, немає місця кращого за Альбертину для вивчення його творчості.
Останній раз масштабна виставка Дюрера відбувалася в Альбертині 2003 року. Тоді її подивилися майже мільйон осіб – Альбертина спеціалізується на виставках-блокбастерах. Через 16 років у музеї зібрали 200 робіт Дюрера: це малюнки, графіка, живописні картини, щоденники, листи. Везли звідусіль: "Поклоніння волхвів" – з галереї Уффіци, тривожний і нещадний автопортрет оголеного Дюрера – з Веймара, Martyrdom of the Ten Thousand – з віденського Художньо-історичного музею, "Христос серед лікарів" – з музею Тіссена-Борнеміси в Мадриді і, мабуть, найгарніший чоловічий портрет Дюрера – з мадридського Музею дель Прадо.
Виставка велика: не менше восьми залів. Бронювати слоти онлайн, як було торік з виставкою Пітера Брейгеля-молодшого, поки не потрібно, але приходити краще у час відкриття, рівно о 10 ранку: я була в обід і розглянути "Зайця" і "Великий шматок дерну" через спини численних туристів, які нескінченно фотографують, було дуже складно. Дивитися виставку краще в два заходи: у мене десь на четвертому залі трапився чи то синдром Стендаля від краси побаченого, то чи просто розболілася голова від фізичної напруги – графіку Дюрера хочеться розглядати дуже детально, зрозуміти і запам'ятати найтонші штрихи, розглянути всі нюанси вовни знаменитого "Зайця", яким так славився художник, тому моральних сил на останні два зали мені не вистачило. Але краще так – прилетіти до Відня заради Дюрера можна і вдруге.
Виставка організована логічно і з турботою про глядача: той, хто нічого не знав про Дюрера, за кілька годин дізнається багацько. Перші зали присвячені натурним штудіям художника і взагалі тому, як він вчився малювати і розуміти мистецтво – від роботи підмайстра в майстерні свого батька, знаменитого нюрнберзького ювеліра. Дюрер малював вугіллям, пером, олівцем і аквареллю, експериментував з кольоровим папером (наприклад, блакитним, що давало дивовижну глибину його картинам), вивчав можливості контрасту світла і темряви (звідси, наприклад, те чарiвне відчуття готичної казки, яке лине від його картин). Перші зали демонструють не лише колосальний талант Дюрера, але також його інтелект і глибокий підхід до роботи.
Хіт виставки – малюнок "Заєць" 1512 року, одна з найвідоміших штудій художника з натури. Малюнок настільки деталізований і натуральний, на ньому так промальовані волоски, що неможливо повірити, що таке фізично взагалі можливо намалювати. Неможливо, якщо тільки ти не Дюрер. "Зайцю" більше 500 років, він добре зберігся, але потребує дбайливого ставлення, тому Альбертина показує його раз на п'ять-сім років.
"Зайця" обожнює весь світ: йому нескінченно присвячують виставки і фестивалі, а, наприклад, 2003 року, на честь 500-річчя Дюрера, в його рідному Нюрнберзі з'явилася інсталяція Das große Hasenstück з семи тисяч тривимірних пластикових зайців ринкової площі; її створив художник Оттмар Херль. Тим часом винахідлива прес-служба музею Альбертина придумала флеш-моб у соцмережах: всі охочі можуть приєднатися в Instagram до #dürerchallenge і зробити фото, схоже на один з малюнків митця. Найсмішніше вдається, коли люди фотографують своїх домашніх улюбленців – наприклад, кота, схожого на "Зайця" Дюрера. Зайдіть в Instagram Альбертини – вам сподобається.