У музеї Ханенків після п’ятирічної реставрації презентували триптих "Спокуса Святого Антонія", який створили в 1520-ті роки учні Ієроніма Босха. Історія атрибуції шедевра й реставрації цікава, немов детектив.
П’ять років тому, коли почалися реставраційні роботи, команда музею на чолі із заступником гендиректора Оленою Живковою поставила перед собою завдання знайти відповіді на кілька запитань. Як картина "Спокуса Святого Антонія" потрапила до колекції мецената Богдана Ханенка? Що відомо про її провенанс? Хто саме з послідовників або учнів Босха є автором копії і коли саме її зроблено? Щоб відповісти, знадобилося п’ять років, допомога двох реставраторів Національного реставраційного центру України, понад десять учених і дослідників, а також лабораторії Artlab — і величезне бажання повернути шедевр українському глядачеві.
Богдан Ханенко придбав триптих як оригінальний твір Ієроніма Босха не пізніше 1911 року — єдине, що було відомо про походження картини до реставрації. Під час реставрації з’ясувалося, що Ханенко купив його в Мюнхені на аукціоні знаменитого антиквара Юліуса Бьолера, до якого триптих потрапив з колекції французького психіатра Анрі Гімбая. Те, що це копія, з’ясували вже 1927 року, але до наших днів було незрозуміло, хто її автор. Вивчаючи триптих, українські дослідники дійшли висновку, що над картиною працювали учні майстерні Босха приблизно в 1520-х, за чотири роки після смерті художника. Копія, яка експонується в Києві, вважається однією з найстаріших і найкращих — це кілька років тому підтвердив і Пітер ван дер Брінк, один з ключових дослідників нідерландського мистецтва у світі. Цікаво, що триптих "Спокуса Святого Антонія", виставлений у Музеї старовинного мистецтва в Лісабоні, тривалий час теж вважали оригіналом, але тепер і його зараховують до ймовірних реплік майстра.
Час створення роботи визначено з великою точністю — це 1520-ті роки. "Ми знайшли підготовчий малюнок під шаром живопису, — розповідає про тонкощі роботи реставраторів Олена Живкова. — І цей малюнок виявився дуже творчим: він не подібний до точної копії, він не рабський, а вільний. Це, а також дані про походження дерева, на яке було нанесено живописний шар, дають нам можливість зробити висновок, що наш триптих дуже близький до двох найзнаменитіших копій картини — повної версії твору з Музею образотворчих мистецтв у Брюсселі та лівої панелі з Музею Прадо в Мадриді. Вони створені в 1520-ті роки, і ми вважаємо, що й наша копія датована часом, коли майстерня Босха після його смерті в 1516 році ще активно функціонувала. Імовірно, ця робота пензля тих самих майстрів, які разом з Босхом працювали над оригіналами його картин".
За словами кураторки проєкту Олени Живкової, зняти шедевр такого рівня з експозиції й віддати на реставрацію — завдання майже неможливе, але зробити це було треба, щоб зберегти роботу. "Скільки я пам’ятаю триптих, він постійно хворів. На його стулках — центральній і лівій — періодично з’являлися здуття, що могли обсипатися й зруйнувати шедевр". У процесі реставрації майстри з’ясували, чому 500-річна картина хворіла. Виявилося, наприкінці ХІХ століття триптих реставрували в Німеччині — зрізали живопис із лівої й центральної автентичних дубових панелей і перенесли на полотно. Саме ця стара травма загрожувала обсипанням картини. Тепер, щоб зберегти картину, триптих потрібно тримати в герметичному кіоті.
Триптих "Спокуса Святого Антонія" — визнаний шедевр європейського живопису. В усьому світі є не більш як 15 його копій — повних і фрагментарних. Робота присвячена популярному в Середньовіччі сюжету — надприродним спокусам, яких зазнав Святий Антоній під час перебування в єгипетській пустелі.
"Босх творив у часи, коли живопис був максимально близький до релігії й філософії, — каже кураторка проєкту. — Але його візуальні роздуми ніколи не мали вигляд повчальних проповідей. Вони ніби спеціально були придумані для того, щоб долучити глядача до розплутування прихованих смислів і розв’язання символічних квестів. Якщо додати до цього постійне балансування художника між земним і „віртуальним" світами, чорним гумором і легкою іронією, а також на межі трохи соціальної сатири, то виходить, що образи Босха, розтиражовані тепер Інтернетом на безліч цитат, можна розглядати як архетипи сучасного мистецтва".
Проєкт "Спокуса Святого Антонія" можна побачити в Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків з 5 березня по 30 квітня.