Автор листопадової обкладинки Vogue UA Антон Корбейн ось уже 30 років створює світлини, на яких музика й мода завжди поруч
Навіть якщо ви раптом нічого не знаєте про Антона Корбейна, то напевне бачили те, що він робить. Як режисер кліпів Depeche Mode, Metallica, U2, The Killers і Coldplay. Як кінорежисер "Американця" і "Найнебезпечнішої людини". А також як автор незліченної кількості світлин музикантів, художників і представників світу моди, що стали по-справжньому знаковими. Всі його знімки вирізняються експериментальним кінематографічним стилем: у його портфоліо меланхолійні, об’ємні, промальовані якимось потойбічним світлом чорно-білі кадри сусідять з яскравими світлинами, для яких характерні розмиті контури силуету героїв.
У його роботах нескінченно переплетені музика й мода: ікона стилю, модель або дизайнер ніби звучать молодецькою рок-н-рольною мелодією, варто тільки викрутити гучність на повну. Вибрані фото за всю його кар’єру склали основу книги MO(O)D/E, яка вийшла в бельгійському видавництві Hannibal. Вона стала своєрідним каталогом до однойменної виставки, що відкрилася в жовтні в Cultuurcentrum Scharpoord у приморському бельгійському містечку Кнокке-Гейст.
Антон Корбейн народився 65 років тому в голландській глушині в родині протестантського священника. Його дід був священником, і дядьки теж вибрали цей шлях. Він згадує, що нікого з них, зрозуміло, не хвилювала мода, їхній одяг завжди був доречним і зручним. А неділями вся сім’я вдягалися в чорне — і йшла на месу. Антон уперше зрозумів, що світ може бути іншим у вісім чи дев’ять років, коли побачив світлину четвірки The Beatles в однакових, але надзвичайно модних костюмах. Йому відразу ж захотілося дізнатися про них більше. Свою цікавість до музики й моди він почав тамувати кількома роками пізніше, коли його сім’я перебралася ближче до цивілізації. Там були музичні крамниці, де він годинами слухав нові платівки, там купував музичні журнали, за якими ж стежив за модою. Не дивно, що коли він захопився фотографією, то став ходити з батьківським фотоапаратом і на концерти. "Я почав знімати в 1972-му, — згадує Корбейн у передмові до своєї книги. — Незабаром я зрозумів, що людям важливо, у що вони вдягнені на світлинах, а також яке послання вони хочуть передати за допомогою свого костюма. Я також зрозумів, що люди судять про інших за тим, що ті носять".
Його першим постійним роботодавцем у 1979 році став музичний журнал NME. Робота в ньому дала можливість усвідомити, що музика й мода взаємопов’язані. Із цього моменту Антон Корбейн почав дедалі глибше занурюватися й у світ моди. Одні з перших "модних" світлин він зробив для Кодзі Тацуно — наставника Олександра Макквіна. Крім того, його захоплювала ідея про те, що фотографія дуже впливає на розуміння й визначення жіночої краси. Він одним з перших знімав Кейт Мосс, а стилістка Івон Спорр привела його в італійський Vogue. Корбейн і сам, бувало, виступав у ролі моделі: на паризькому показі колекції Yohji Yamamoto 1996 року він має вигляд, як і більшість героїв його знімання, — справжнього рок-н-рольника.
Сильною стороною Корбейна-фотографа стали портрети. "Протестантське походження завжди мало вплив на мою фотографію. Людська подоба. Гуманізм. Співчуття", — пояснює він головні складники свого стилю. Іншою важливою частиною його творчості була і є музика — вона безперервно звучить усередині його геніальних знімків.
Текст: Олександр Щуренков
Фото: ©anton corbijn