Від проникливих ірпінських скульптур Нікіти Кадана у Відні до воєнних фотографій Вєри Бланш у Токіо: ми зібрали кілька виставок українських художників за кордоном, які говорять про війну не менш точно, ніж щоденні новини.
"Злочин світла". Виставка Нікіти Кадана
Відень, галерея KOENIG2 by_robbygreif, до 14 жовтня
Персональна виставка Нікіти Кадана представляє у Відні нові роботи, створені впродовж 2023 року. Їхній основний фокус — це дослідження наслідків війни для особистості художника (в кураторському тексті куратор Алекс Фішер згадує сон, який снився Нікіті на початку вторгнення — ніби Оболонь, район його дитинства, атакують ракети, а місцеві мешканці реагують на це карнавально, стрибаючи над уламками, ніби це вогонь на Івана Купала).
Виставка об'єднує скульптуру, малюнки вугіллям, мультимедійні колажі та фотографії, в яких художник не тільки рефлексує щодо наслідків війни, але й демонструє свідчення злочинів росіян. Наприклад, пробиті осколками ворота приватного будинку в Ірпені, які постраждали під час російської облоги міста.
Фото: Christine Koenig Galerie
Фотовиставка Вєри Бланш
Токіо, Національний музей мистецтв, до 18 вересня
В одному з найвідоміших музеїв Японії, Національному музеї мистецтв Токіо, триває велика виставка української мисткині та фотографки Вєри Бланш, відомої своїми проникливими портретами та кадрами з передової.
"У мене є спогад. Я так багато фотографувала смерті у 2022-му. Вставала зранку о сьомій, мене зазвичай хтось підхоплював на автівці біля мого дому — інколи я вперше бачила цих людей, — і ми їхали в темряві в пусті поселення, де запах трупів, гару від зруйнованих будинків та автомобілів. Я поверталася додому, майже встигаючи до комендантської години, а потім мене рятувала гаряча ванна і обійми моєї кішки. Далі я майже до четвертої ранку переглядала та завантажувала фото, а о сьомій рушала знову".
Виставка Вєри Бланш демонструє погляд мисткині не так на війну, як на героїчність, силу та незламність українців — військових і цивільних. Фото зняті впродовж першого пів року повномасштабного вторгнення на деокупованій Київщині і на Сході України, куди Вєри часто їздить як фотокореспондентка. Виставка проходить за підтримки Посольства України в Японії та сприяння третього секретаря Посольства Інни Ільїної.
Ground Shadows. Виставка Анни Звягінцевої
Мехелен (Бельгія), музей Голокосту, до 24 жовтня
В бельгійському місті Мехелен у музеї Голокосту відкрилася виставка художниці Анни Звягінцевої. Проєкт присвячено пам’яті трагедії Бабиного Яру та її переосмисленню в контексті російсько-української війни. Музей, де триває виставка, знаходиться в символічному місці — на території нацистського пересильного табору, в якому формувалися потяги до Аушвіца-Біркенау. Спеціально для локації Kazerne Dossin Анна Звягінцева створила серію малюнків та скульптур, які об’єднує образ дерева, посіченого кулями та снарядами. Дивлячись на дерева Бабиного Яру, мисткиня розмірковує про тих, хто не зміг врятуватися від Голокосту та сучасної війни.
"Під час війни в Україні люди почали звертати увагу на пошкоджені після обстрілів дерева — у містах і селах, у лісах, на полі бою. Ти дивишся і фізично відчуваєш схожість дерева з людським тілом: гілля та руки, корені та ноги, кора та шкіра", — розповідає Анна Звягінцева. На противагу сухій статистиці та підрахунку жертв, вона зосереджується на унікальності кожної окремої живої істоти.
Виставка Люсі Іванової
Відень, Kahan Art Space, до 10 грудня
У Відні триває персональна виставка Люсі Іванової —молодої художниці родом з Дніпра, представниці дніпровської школи живопису (Люся навчалася в знаменитому Дніпропетровському театрально-художньому училищі, серед випускників якого Олег Голосій). Віденська виставка Люсі представляє її роботи різних періодів, з 2019-го і донині.
"Так звана дніпровська школа живопису, звідки почалося багато мистецьких шляхів в Україні, завжди вирізнялася вільними формами, сріблястою палітрою кольорів і хрусткими мазками", — розповідають кураторки виставки Ліза Герман і Марія Ланько, засновниці київської галереї The Naked Room. Але справа не в тому, що практика Люсі Іванової руйнує цей міф. Вона скоріше доповнює його більш різноманітними відтінками. Її практику можна описати як тривалі переговори з малярським середовищем, зазначають кураторки.
Farina, перформанс Марії Прошковської
Болонья, Музей сучасного мистецтва MAMbo, 17 вересня
Болонья — особливе місто для мисткині Марії Прошковської: саме тут вони з сином Іллею знайшли прихисток у перші місяці повномасштабного вторгнення. Центром міського життя міста є Музей сучасного мистецтва. Раіше, на початку XX століття, тут знаходилась одна з найбільших громадських печей у південній Європі, яка не тільки давала родинам можливість прогодувати себе, але й була містом зустрічі містян.
17 вересня Марія здійснить перформанс у музеї: впродовж кількох годин вона буде за допомогою ручного жорна виготовляти борошно з українського зерна на очах у публіки. Цей перформанс має на меті нагадати європейському світу про нищівну війну, що триває в Україні, і про те, якою дорогою ціною платить Україна за врожаї останніх років.