"Сфотографувати людини – означає вчинити над нею деяке насильство: побачити її такою, якою вона себе ніколи не бачила, дізнатися про неї те, чого вона не знала, словом, перетворити її в об'єкт, яким можна символічно володіти. Якщо камера – сублімація зброї, то фотографування – сублімоване вбивство – лагідне вбивство, до пари сумним, переляканим часам" – писала критик культури Сьюзен Сонтаг в своїй книзі "Про фотографію". 12 липня фотографи святкують професійне свято. Світ моди без них був би зовсім іншим. Вони перетворюють все, що бачать в своєму фото-шукачі в об'єкт, і часто – в об'єкт бажання. Vogue UA називає п'ять найбільших класиків, які вплинули на світ моди, глянцю і, зокрема, на формування журналу Vogue.
Він починав свою кар'єру в ролі асистента арт-директора американського Vogue, а через роки став одним з найбільш великих фотографів США. Особливо впізнавані його натюрморти і портрети знаменитих особистостей.
Аведон залишив за собою велику спадщину. Він завжди експерементував і відкривав "нові обличчя". Його улюблені моделі завжди були бунтарками. Знімки манекенниць Твіггі і Верушки вважають легендарними.
Британський фотограф і денді. Його фотографії – істинний приклад вишуканості, елегантності і скромності. Але, в той же час, він захоплювався сюрреалізмом і завжди розкривав нові ракурси і несподівані рішення в своїх роботах.
Одне з найгучніших імен модної і еротичної фотографії – Гельмут Ньютон. Уродженець Берліна почав знімати дівчат навколо ще в ранньому дитинстві. Він завжди ризикував, а це привело його до всесвітньої слави. Його часто називають революціонером модної фотографії. Так як він бачив жінок у відео, їх не бачив ніхто.
Якщо запитати у будь-якої знаменитості, кому вона без сумнівів довірить свій портрет, відповідь буде чіткою – Лейбовіц. Вона зняла культовий кадр Йоко Оно і Джона Леннона, що лежать на ліжку. Вона зняла молодого Леонардо Ді Капріо, який обіймає лебедя. Вона зняла десятки обкладинок Vogue. Вона доводить всьому світу моди, що фотограф – не чоловіча професія.