30 липня 1947 року пішов з життя класик українського мистецтва Федір Кричевський, який представляв Україну на Венеційській бієнале та був першим ректором Української академії мистецтв. Про непростий шлях художника, який присвятив все життя Україні, читайте нижче.
Якщо вам пощастило бачити в Національному художньому музеї роботи Федора Кричевського (звісно, до повномасштабної війни), то вони могли викликати асоціації з Клімтом — зокрема, у своїй насиченій, теплій кольористиці. Дійсно, виходець з Сумщини, Кричевський в 20-х роках ХХ століття мав змогу навчатися у Відні у самого Клімта, що справило неабияке враження на його стиль.
Федір Кричевський мав прекрасну освіту, яку здобув власним талантом, адже він походив не з заможної родини. Навчаючись у Петербурзькій академії мистецтв, він створив та подав на конкурс полотно "Наречена" (1910), яке мало такий успіх на конкурсі, що завдяки цьому художника нагородили відрядженням у Європу. Федір Кричевський відвідав Францію, Італію, Німеччину, побачив десятки світових музеїв, навчався у вже згаданого Клімта, а, коли повернувся в улюблену Україну, до Києва, мріяв багато чого змінити в рідному мистецькому середовищі.
Так, з 1914 року Кричевський був директором Київського художнього училища, а в 1917-му за його безпосередньої участі в Києві з'явилась Українська академія мистецтва, чиїм ректором його призначили. Щоправда, вже 1919 року більшовики закрили її, а художник поїхав у село на Полтавщину, тікаючи від голоду, штучно створеного в Києві більшовиками, та від переслідувань. Пізніше, в 30-х роках Кричевський продовжив викладацьку діяльність, яку дуже любив — вже у Харкові.
Найвідоміші полотна Кричевського присвячені Україні та зображують українське життя, побут, людей, тож вони — не тільки мистецькі шедеври, а ще й чудовий спосіб вивчати і досліджувати нашу історію і культуру. Це, наприклад, вже згадана робота "Наречена" з колекції НАМУ, за якою можна вивчати зокрема і розкішний український костюм.
Україні та її характеру присвячена і найвідоміша робота Кричевського, монументальний триптих "Життя" 1925—1927 років, який зберігається в колекції Національного художнього музею, натхнений творчістю Клімта. Полотно має три сюжети, три вічні теми: це любов, сім’я та повернення, останнє символізує повернення сина з війни до батьків. Триптих "Життя" — яскравий приклад українського модернізму, який поєднує елементи ар-нуво та традиційного українського іконопису. 1928 року триптих був показаний на бієнале у Венеції.
Чи варто казати, що українськість художника та його любов до рідної землі не подобалися радянській владі? Про Кричевського писали, що він "имел слабость любить все родное", саме за це більшовики переслідували його. Під час війни митець, який працював на заводі, був кілька разів ув'язнений та перебував у тюрмі. Після війни його позбавили звання заслуженого діяча мистецтв, а оскільки художник відмовлявся малювати полотна на замовлення, то залишився взагалі без коштів, попри те, що ще в 20-ті роки представляв свої роботи на бієнале у Венеції, .
Відома історія, коли Хрущов обіцяв Кричевському допомогу та всіляке сприяння, якщо він намалює портрет Сталіна. Але художник відмовився, а своїм учням зізнався: "Бачите, малювати всяких там временщиків-фаворитів, пройдисвітів і мерзотників мені мій сан не дозволяє". За даними істориків, художник помер 1947 року від голоду, в Ірпені, де жив на той момент.