Поділитися

Як минув балет "Жизель" з Катериною Ханюковою і Джеффрі Сіріо

16 березня в Національній опері з аншлагом представили "Жизель" з солістами Англійського національного балету Катериною Ханюковою та Джеффрі Сіріо в головних партіях. Vogue.ua подивився балет з-за лаштунків.

"Жизель" Адольфа Адана називають фантастичним балетом, але насправді це класичний приклад романтичного мистецтва. Легенду, яка є в його основі, свого часу записав Генріх Гейне – і надав їй фірмового романтизму. Вона розповідає про віліс – прекрасних дівчат, які загинули від нещасливого кохання до весілля, які в потойбічному світі перетворилися в чарівних істот, що танцюють. Для більшості балерин партія Жизель, яка божеволіє від кохання, – одна з найскладніших психологічно, але в той же час і улюблених – так, як для солістки Англійського національного балету, а в минулому – прими Національної опери Катерини Ханюкової.

Катерина Ханюкова і Джеффрі Сіріо

Катю Ханюкову українська публіка добре знає: дівчину взяли у трупу відразу після закінчення училища, а в 18 років вона стала солісткою Національної опери. З 2014 року Ханюкова танцює в трупі Англійської національної опери, де два роки тому стала першою солісткою. "Жизель" в її житті з'явилася не так давно: 2015 року Ханюкова дебютувала в сучасній версії у одного з найяскравіших світових хореографів Акрама Кхана, а 2017-го – в класичній версії, яку ще в 1970-і поставила британська хореограф і танцівниця Мері Скапінг. Напередодні вистави Ханюкова зізналася, що рідна київська сцена – найбільш зворушлива для неї. Хвилювання, ймовірно, додало танцю Катерини особливого характеру: її Жизель – лагідна, тиха і неймовірно чесна. Частина глядачів у другій дії не втрималася від сліз.

Станцювати партію принца Альберта в Києві Катерина запросила свого партнера по лондонській сцені, в минулому прем'єра Американського театру балету, Джеффрі Сіріо. У Києві Джеффрі дебютував у класичній версії "Жизелі", так продемонстрував, що створений для партії Альберта – тонкий, гнучкий, легкий. І Ханюкова, і Сіріо кажуть, що для них немає значення, яку "Жизель" вони виконують – класичну чи сучасну, і в один голос називають її "цілющим" для себе спектаклем.