Будь собою, якщо наважишся: інтерв'ю з Руні Марою
У Нью-Йорку Givenchy презентував новий квітковий аромат L'Interdit, обличчя якого стала актриса Руні Мара.

"Краса жінки – в її очах" – цю цитату приписують Одрі Хепберн, музі Будинку Givenchy, улюбленій клієнтці і подрузі його засновника. В очах нової музи Будинку – голлівудської актриси Руні Мари, що стала обличчям парфуму L'Interdit, – блищить хитрий вогник. Ми зустрічаємося в Нью-Йорку, в готелі Crosby Street Hotel. У центрі сьюта на кріслі в позі лотоса сидить Руні, на ній біла сорочка з короткими плісированими рукавами і широкі чорні штани, все – Givenchy. Вона усміхається, на щоках – ті самі ямочки, які так любить камера, і які так складно зловити в об'єктив фотоапарата, – мабуть, тому фотозйомка, як би я не просила зробити одне-єдине селфі, заборонена. За її спиною – індустріальне вікно на всю стіну, за ним інтелігентно гуде богемний Сохо. "Краса йде зсередини. Можна не бути ідеальною, але, при цьому, відчувати себе впевненою – і красивою. У цьому вся суть", – говорить Мара, і я дуже добре розумію, про що вона, розглядаючи її педикюр. Він зовсім не ідеальний, чорний лак подекуди полупився, але це анітрохи не псує враження, а зовсім навпаки: двічі оскарівська номінантка, володарка каннської "Золотої пальмової гілки", сяюча на обкладинках американського Vogue (тричі) і десятків інших глянцевих видань, виявляється, теж людина.

Вибір Руні обличчям нового аромату L'Interdit Givenchy невипадковий. Безстрашна, як про неї пише Анна Вінтур, дівчина-хамелеон, інтроверт і веган, з багатої, зовсім не кіношної сім'ї, з ідеальним профілем і розумним підбором ролей – її образ дуже точно римується з тією тривожною деревною нотою ветиверу і пачулі, яка розкривається згодом, а пропускає вперед ультражіночні верхні ноти апельсинової квітки, жасмину і туберози. Над ароматом працювали два геніальних "носи" – Домінік Ропійон, який зробив собі ім'я на культовому Ysatis Givenchy 1984 року, і Анн Фліп (разом з Домініком вони створили 2005 року флагманський аромат Будинку – Absolutely Irresistible) – плюс ще один: молодий, але дуже амбітний Фанні Бал.

Все почалося 2011 року, коли на лондонській прем'єрі фільму "Дівчина з татуюванням дракона", яка зробила її знаменитою і подарувала першу номінацію на "Оскара", Руні була в білій шовковій сукні в підлогу Givenchy. Впізнати в елегантній витонченій діві незграбного озлобленого підлітка з вибіленими бровами і пірсингом було неможливо.

"Над персонажем Лісбет Саландер я працювала цілий рік. Цей образ мені зовсім не близький, але тим було крутіше: те, який вигляд я мала, не вважали красивим. Це навчило мене презентувати себе так, як я хочу. З тих пір я ношу тільки те, в чому себе почуваю добре". А ще з того часу почалася їхня дружба з Ріккардо Тіші – на той момент креативним дизайнером Будинку, який придумав для неї не одну сукню для червоної доріжки і навіть одну сумку зі штучної шкіри (пошана до веганських переконань Руні: вона не носить натуральну шкіру і запустила в цьому році власну лінію веганського одягу і аксесуарів Hiraeth). З приходом в цьому році нового дизайнера – Клер Вейт Келлер – нічого не змінилося, і на Met Gala 2018 Мара позувала в ніжно-блакитній сукні Givenchy.

Її незграбну, андрогінну красу люблять не тільки дизайнери, але і глянець: Мару знімали найкращі фотографи світу: Енні Лейбовіц, Мерт і Маркус, Пітер Ліндберг. Над лютневою обкладинкою американського Vogue 2013 року працював Девід Сімс. Він же зняв і рекламну кампанію нового L'Interdit на покинутій платформі паризької станції метро Porte des Lilas. Над похмурим відеороликом працював давній колега Руні Мари – режисер Тодд Гейнс. Зйомки в його фільмі "Керолл" за романом Патриції Гайсміт принесли їй другу номінацію на "Оскара" – і "Золоту пальмову гілку".

Після успіху "Керол" Руні вирішила дещо зменшити оберти і останні два роки віддавала перевагу незалежному кіно. В цьому році у неї трапилися вже дві прем'єри: навесні вийшла біблійна драма "Марія Магдалина", а в кінці літа – трагікомедія "Не хвилюйся, далеко він пішки не піде". В обох фільмах вона зіграла головну жіночу роль, а компанію їй склав Гоакін Фенікс, її нинішній бойфренд. "Я дізнаюся, що мої близькі поруч, за запахом, ще до того, як побачу їх, – раптово відверто додає Руні. – Нюх – одне з найсильніших почуттів, які у нас є, він дарує спогади і емоції".

Головна емоція нового L'Interdit – це свобода. Свобода бути самою собою. "Якщо наважитися бути тим, хто ти є насправді, то виявиться, що немає нічого неможливого", – говорить Мара. Голлівудській актрисі, обтяженій рекламними контрактами, бути собою не так-то просто, але тут інший випадок. Компанії і режисери, фотографи та стилісти, здається, готові платити Руні тільки за те, щоб вона була самою собою, за цю рідкісну, але справжню усмішку і ці ямочки на щоках, які так складно зловити в об'єктив фотоапарата.
Текст: Поліна Митлошук