RU UA

Журнал VOGUE

Підписатися
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь

Під маскою доброчесності: як гігієна впливає на моду

18 березня 2020

Чи стане захисна маска базовою річчю гардероба? Міркує Тетяна Соловій і згадує як гігієнічні вимоги впливали на наш зовнішній вигляд.

Жителі Великої Британії під час епідемії іспанського грипу, 1918

Сьогоднішні соцмережі постачають тонни лайфгаків, які покликані допомогти людству вистояти в боротьбі з коронавірусом. Картинки з водою, що дорогоцінним потоком витікає з крана на мильні руки. Картинки з корисними порадами, як отримати максимум під час онлайн-навчання. Фото людей у захисних масках, які ще місяць тому вважали зайвою пильністю, а тепер — здоровим глуздом.

@sarashakeel

Ось поборниця альтернативних лікувальних практик Гвінет Пелтроу летить до Парижу на покази в правильному аксесуарі. Марк Джейкобс вишукано позує в такому ж на вулиці Нью-Йорка, поки модні медіа згадують його шоу для Louis Vuitton весна-літо 2008 із цитатами із серії The Nurse Paintings Річарда Принца. Найпрогресивніший від усіх вигляд має лютневий показ Marine Serre: моделі дефілюють у масках зі спільної колекції дизайнера зі шведською компанією Airinum, яка спеціалізується на технологічних аксесуарах. Марін Серр не раз опинялася піфією модного світу: мусульманські мотиви в її колекціях римувалися з темою біженців у медіа, пошита із залишків тканин колекція — з дзвінким екосповіщенням. Поки маски асоціюють з новим світом, у якому страшно жити. Чи є шанс, що вони змінять статус: із символу апокаліпсису перетворяться на нову норму одягу?

Marine Serre весна-літо 2020

Гігієна не вперше впливає на моду. Високі дерев’яні платформи венеціанського вельможного панства в XV—XVI столітті вберігали від вуличного бруду костюм і тіло. До користі швидко додався новий сенс — статусний: що вища платформа, то вища соціальна страта. У 1430 венеціанці вже дбали про регуляцію нової моди, видавши указ про обмеження висоти до 3 дюймів (7,6 см).

Далекі родичі трусів, панталони еволюціонували від моделі, не зшитої повздовж, до закритого спіднього. Вони захищали від протягів і нескромних поглядів (криноліни в разі неправильного руху могли піднятися вище талії). Прообрази перших бюстгальтерів почали з’являтися на хвилі досліджень про шкоду корсета, який деформував внутрішні органи.

Вік модернізму подарував нам новий тип худої амбівалентної вроди, комфортного одягу, що походить зі спортивної й чоловічої уніформи, і спідню білизну — у звичному нам вигляді. Та й сама тема спідньої білизни вийшла на загальний огляд. У 1901 в Парижі почали видавати галузевий журнал Les Dessous Elegants. У 1907 американський Vogue писав про перші brassiere, які збирали із чашок і скріплювальних стрічок. У 1914 публіцистка й соціальна активістка, яка боролася за права жінок, Мері Фелпс Якоб отримала патент на винахід. Конструкцію із шовкових хусток і стрічки вважають родоначальницею сучасних бюстгальтерів. У 1932 brassiere скоротилося до bra, а самі вироби почали маркувати звичними буквеними позначеннями A-B-C-D. Водночас жінки на хвилі популярності американського кінематографу масово почали відмовлятися від лляної білизни на користь шовкової (частіше — доступнішої версії зі штучного шовку). На жаль, через красу картинки перемогла не гігієна, а реклама.

Кадр з фільму «Двадцяте століття», 1934

Втім в архівах кіноіндустрії є й похвальні історії. Актриса Вероніка Лейк у 30-х мала  розкішну укладку з м’якою хвилею. На початку Другої світової вона трансформувала її, заколовши кучері в акуратну зачіску. У пізньому інтерв’ю Вероніка Лейк згадувала, що зміна образу відбулася за запитом Військового міністерства США. Жінки Америки пішли за її прикладом. Багато хто з них замість чоловіків працював на промислових виробництвах. Кількість нещасних випадків через потрапляння волосся у верстати зменшилася на 25%.

Модні журнали були радикальнішими й пропагували короткі стрижки разом з новою ощадливістю. Редакторів британського Vogue викликали на брифінги в Міністерство інформації: його голова, видавець Брендан Брекен, вважав жіночу пресу ключовим каналом для комунікацій правил воєнного часу. Преса рекламувала красу короткої стрижки, тоді як редактори радили чиновникам змінити дизайн захисних головних уборів для робітниць на привабливіший. «Коли лорд Вултон закликав нас вилизувати банку з-під варення, манери змінилися відповідно», — писав британський Vogue в 40-х. (Лорд Вултон у 40-му очолив Міністерство продовольства й закликав домогосподарок підходити креативно до готування на основі продуктів мізерного військового пайка). Дефіцит воєнного часу може й не йшов на користь манерам, але остаточно легітимізував стрижки як норму жінки, яка працює.

Cecil Beaton для British Vogue, 1941

У процесі технічного прогресу базові проблеми гігієни були вирішені й тема безпеки вийшла на перший план. Соціологи з феміністського табору говорять про те, що купальники й спідня білизна стали більш відвертими синхронно з популяризацією протизаплідних таблеток. Вони ж говорили про користь колгот, які стали популярними в 60-х разом з міні: більше, ніж пояс і панчохи, вони захищали жінку в ситуації ґвалтування.

Реклама кольорових колготок, 60-ті

Слід епідемії ВІЛ у моді важче позначити. Разом з подоланням проблеми суспільство вчилося толерантності — до інфікованих і людей, які живуть поза ухваленими нормами. Квір став надбанням вулиць, а не маргінальних клубів. У 1979 товариство «Сестер нескінченної милостивості» (Sisters of Perpetual Indulgence) влаштувало першу публічну акцію з учасниками в макіяжі дрег-квін і білих клобуках черниць. У 1984 Жан-Поль Готьє показав першу чоловічу колекцію Man As Object, у якій героями сексуальної об’єктивації стали чоловіки. Чоловічі спідниці, сукні з бюстьє, персонажі й кліше з гей-культури стали нормою його колекцій, так само як і фільмів Альмодовара на кшталт «Поганого виховання». Гігієни толерантності вчаться не всі й не швидко, але результати легко помітити на подіумах і ювелірних вітринах. Світ відвикає від звичних гендерних образів.

Jean Paul Gaultier, 1985

Сьогодні на тлі коронавірусу з режиму безпечності люди переходять на домашній карантин і вчаться виходити на вулицю тільки в масці. Швидкість цього перемикання вражає нарівні зі статистикою поширення вірусу. Якщо план ізоляції спрацює, то звичка може вкоренитися як позитивна — для профілактики інших небезпечних інфекцій на зразок грипу. Навчимося підбирати маски «до лиця», як сонячні окуляри.

Стритстайл на Тижні моди в Нью-Йорку

Коронавирус ·

Ще в розділі Тенденції

Популярне