Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь

По другому колу: все про світ дизайнерського секонд-хенду

13 жовтня 2019

Світові обсяги дизайнерського секонд-хенду більші, ніж можна собі уявити. Ліана Сатенштейн, fashion-редакторка американського Vogue, знає про це не з чуток.

Цьогоріч я запустила власний бізнес The Schmatta Shrink. Schmatta – слово на їдиші, що означає «ганчірка», але в нью-йоркському лексиконі ми використовуємо його замість слова «одяг». Shrink означає «зменшити», а на сленгу це ще й «психотерапевт». Ідея The Schmatta Shrink у тому, що я перепродаю luxury-речі своїх клієнтів різним продавцям і в підсумку зменшую психологічне навантаження від великої кількості одягу. Іншими словами, я дієтолог гардероба і прибираю шикарний, дуже дорогий жир.

Почала я цим займатися близько двох років тому, коли мене попросила провести ревізію моя колега з Vogue US, яка тоді переїжджала. У неї були купи речей, за 25 років зібралися чудові колекційні зразки: замшеві чоботи Chloé, перевірені часом костюми Stella McCartney, тонни вбрань з колекцій Marc Jacobs. Вона знала, що моя мати – антиквар, і що я росла, переміщаючись з гаражних розпродажів на блошині ринки, де просіювала товари в пошуках скарбів. Я точно знаю, що робити з завалами речей, і можу визначити їхню цінність – це ідеальна комбінація. За два дні я скоротила вміст її шафи майже на 50%. Але виникла нова проблема: куди все це подіти?

Багато цінних речей ми відіслали на The RealReal, сайт перепродажів. Купувати там – означає підтримувати принципи соціальної відповідальності та екологічної свідомості. Це правильніше, ніж купувати щось нове. У мене і моїх колег є правило: коли не працюємо або не гортаємо стрічку Instagram – перевіряємо нові пропозиції на The RealReal. Це така ж звичка, як пити каву вранці. І як з'ясувалося, мільйони людей навколо нас роблять те ж саме – їх так багато, що корпорація минулого літа вийшла на відкритий ринок.

Як і багато гігантів, The RealReal починав з малого. Компанію заснувала 2011 року Джулія Вейнрайт, колишня CEO Reel.com і Pets.com. Вона зрозуміла всю привабливість luxury-комісійних магазинів – і разом з Раті Левек, власницею бутика Anica в Сан-Франциско, з ентузіазмом занурилася в нову справу. Вони фотографували, вносили в базу і відправляли одяг клієнтам просто з каліфорнійського будинку Вейнрайт. Довелося постаратися, щоб отримати фінансування (рисейл важко продавати чоловікам-інвесторам), – але все вдалося. Майже 10 років по тому у компанії понад 9 млн клієнтів. Але головне – в епоху занепаду роздрібу The RealReal продовжує відкривати успішні традиційні офлайнові магазини.

Перепродаж модного одягу придумали не тільки для прихильниць Oscar de la Renta або Hermès. Є ще мегагуру вінтажу Шон Уотерспун, творець Round Two, який зірвав фортуну завдяки колекціям Tommy Hilfiger 1990-х років і рідкісним кросівкам Air Jordan. Популярний відеоблогер, Уотерспун побудував бізнес на пошуку модних речей в благодійних магазинах свого рідного Річмонда, штаті Вірджинія, 2013 року. Попит на знайдені ним раритети ріс так швидко, що врешті-решт він відкрив магазин, а потім ще чотири, один з яких – на легендарній Мелроуз-авеню в Лос-Анджелесі. Два роки тому Шон увійшов до дюжини творчих людей з усього світу, яким Nike запропонував розробити свою версію кросівок Air Max. Модель Уотерспун Air Max 97/1 в коричневих тонах стала настільки популярною, що одному магазину в Вірджинії довелося скасувати її прем'єру через те, що вони не змогли впоратися з натовпом прихильників. Зараз річний дохід Уотерспуна оцінюють у 20 млн доларів.

Ринок рисейлу, як і раніше, росте. Нью-йоркська модниця Анна Грей 2017 року відкрила Object Limited – простір, що стартував як реальний речовий ринок, а пізніше перетворився на платформу електронної торгівлі вінтажем високого рівня, в тому числі речами без етикетки та імені дизайнера, які зазвичай погано продаються. На відміну від більшості сайтів, Object Limited для показу одягу використовує відео. «Клієнтам зручно бачити в динаміці посадку на реальному тілі», – каже Грей.

Серед способів рисейлу дрібнішого масштабу живий і олдскульний гаражний розпродаж. Нещодавно я ходила до колеги на розпродаж, влаштований в підвалі магазинчика в Сохо. Вона переїжджала в квартиру свого хлопця, тому перебирала гардероб. Я придбала вінтажний пояс Fendi, а вона отримала 100 доларів. Це був безпрограшний варіант.

Хоча для України ідея чогось як-от The RealReal або навіть Round Two може здаватися досить далекою, представники компаній відзначили, що глобальне розширення – в їхніх інтересах. А поки можна самостійно досліджувати стрімкий вторинний ринок одягу. Влітку я провела чимало часу в Одесі на пляжі. І коли я не спала, не їла і не наносила сонцезахисний крем, я гортала «Шафу» (shafa.ua – прим. Vogue UA) – сайт, який порекомендувала моя подруга Юлія Граждан, засновниця бренду Drag & Drop. Кожен мій ранок в Україні починався так само, як в Америці, – з перевірки оновлень на сайті. Розмита картинка вузьких кльошів Roberto Cavalli в Харкові! Багато блискучого Versace в Києві! Тигрові принти всюди. І вгадайте що? Я здобула добірну штучку від Gucci часу Тома Форда. Я зустрілася з продавцем, літньою жінкою, в центрі Одеси і віддала їй 250 гривень (!) за спортивну футболку зі стильною застібкою посередині. Як то кажуть, що для однієї людини мотлох, для іншої – скарб. А тепер за цими словами стоять ще й великі гроші.

Текст: Ліана Сатенштейн

винтаж ·

Ще в розділі Тенденції

Популярне