До Vogue UA Conference 2023 залишилося
SOLD OUT

Закони Мерфі: інтерв’ю з ірландською співачкою Рошін Мерфі

Ірландська співачка Рошін Мерфі живе на повну: виконує шаманські танці на сцені, пробує себе в режисурі й одного разу хоче зняти велике кіно.

Шкіряне пальто, Bottega Veneta; сережки, латунь, стрази, власність героїні

Вона поцілувала мені руку. Сталося це в червні минулого року на вечірці Balenciaga в Парижі — днем ​​раніше я отримав запрошення з анонсом виступу "секретного артиста". Співачка з’явилася на сцені у внутрішньому дворі ліцею Мольєра як Мері Поппінс — матеріалізувалася в бальній сукні серед диму барбекю й дзвону келихів із шампанським Laurent-Perrier.

Реклама
Атласне пальто, Renaissance Renaissance; каблучка, перли, Belmacz; оксамитові рукавички, власність героїні

Коли я нагадую Рошін про нашу першу зустріч, вона з блиском в очах відповідає: "Звичайно, я тебе впізнала — я ж не цілую кого завгодно". Ми обговорюємо той вечір і її вбрання: артистка виступала в гігантській перуці Барбарелли й сукні-бюстьє у великий горох, яке Демна Гвасалія створив за кутюрними архівами Крістобаля Баленсіаги. Рошін кружляла сценою й задирала пишний поділ, підтягуючи панчохи-ботфорти зі спандексу. У фіналі виступу вона зісковзнула зі сцени на танцпол, щоб потиснути руки шанувальникам, — тут і стався той поцілунок. Досі пам’ятаю чіпку хватку її тонких пальців, затягнених в атласну бальну рукавичку. "Я дуже сильна фізично, — пояснює Мерфі. — У дитинстві грала у футбол і була капітаном шкільної команди з герлінгу. Це ірландська версія керлінгу — на траві. На цьому мої академічні досягнення закінчуються: у науках, театральній майстерності та інших творчих заняттях я не досягла успіху".

Сукня з тюлю, Renaissance Renaissance; сережки, власність героїні

Це визнання прозвучить особливо несподівано для тих, хто хоч раз бачив Рошін Мерфі на сцені: її виступи на великих фестивалях або камерних вечірках на зразок мініконцерту у дворі старого ліцею подібні до шаманського дійства. "На сцені я працюю на піку можливостей, — пояснює співачка. — Якщо все складається правильно, тебе підхоплює потік: ти повністю усвідомлюєш, що відбувається, але водночас забуваєш про все — тебе просто виносить".

"У будь-якій справі станеш майстром, коли вкладеш у неї 10 тисяч годин. Як виконавиця — я це зробила"

У день інтерв’ю Мерфі з’являється в порожньому пабі на північному заході Лондону, як кажуть, unannounced. Ні кольорових помпонів, ні вінілового дощовика Gareth Pugh, який вона одягала у відео Let Me Know, — на співачці потерті джинси, чорна куртка й пустотлива шапка біні. У свої 46, з прозорими очима й ідеальною веснянкуватою шкірою, вона має вигляд підлітка. "Я завжди граю — можливо, навіть зараз". Від чайника з трав’яним чаєм відмахується — натомість просить принести їй пінту пива. Зізнається, що втомилася.

Вовняне пальто, Rokh; бавовняна спідниця, Renaissance Renaissance; шкіряні туфлі, Maison Margiela

Перед нашою зустріччю співачка знімалася для британського видання Gentlewoman — її просили відтворити "день з життя Рошін Мерфі". Типових буднів у зірки не буває: упродовж шести годин вона самовіддано кружляла в танці парком Гледстоун. "Напевно, я скидалася на божевільну, яка потребує медичної допомоги, — розповідає вона. — Але це правда: я завжди танцюю — навіть по дорозі від дому до метро. Це замінює мені тренування".

"Танець, як секс, — не про те, який вигляд це має з боку, а про те, як почуваєшся всередині. Він про обмін енергією"

Про свій перший і останній танцювальний клас Рошін згадує зі здриганням — того дня мама забула забрати її зі студії. Свої фірмові рухи й жести співачка знаходила випадково: в нічних клубах Манчестера, куди в 12 років переїхала з Ірландії й де через три роки після розлучення батьків стала жити сама; в Америці (її надихали латинські танці); експромтом на сцені — у складі електронного дуету Moloko.

Шкіряне пальто, шкіряні туфлі, усе – Bottega Veneta; сережки, латунь, стрази, власність героїні

"Кажуть, у будь-якій справі станеш майстром, коли вкладеш у неї 10 тисяч годин. Як виконавиця я це зробила. А якщо ні, то дуже близька до цього, — розповідає Мерфі. — Я всьому вчилася в процесі. На щастя, танцювальна музика гнучка за форматом: я виступаю соло або з групою і хочу більше експериментувати з відеоартом". Ключова роль у її перформансах належить костюму: "Я граю зі сценічними вбраннями й завжди перед виступом ставлю собі запитання: хто я в цьому одязі?"

З одягом у Рошін Мерфі особливі відносини. Її мати, артдилер, прищепила дочці любов до чорно-білого кіно: після перегляду вони обговорювали костюми з фільмів різних епох, іноді замальовуючи їх. Тоді ж Рошін почала грати в переодягання й експериментувати з ідентичністю: надівши традиційну китайську сукню, розсаджувала навколо себе голих ляльок і довго сиділа біля вікна, вітаючи перехожих. Або, одягнувши вікторіанський костюм, гуляля вулицею, штовхаючи перед собою старовинну дитячу коляску. "У мене була дуже багата уява... Я постійно опинялася в чужих гардеробних — розглядала речі, приміряла й іноді крала їх".

Атласне пальто, Renaissance Renaissance; шкіряні туфлі, Bottega Veneta; каблучка, перли, Belmacz; оксамитові рукавички, власність героїні

Оксамитовий голос Рошін Мерфі знайомий публіці за хітами нульових Sing It Back і Time Is Now — тоді протяжні семпли Moloko не доносилися хіба що з пилосмока. Як це часто буває з артистами, у своїй дискографії Мерфі шанує їх менше за інших: "Людям подобаються ці пісні, тому що вони мило звучать — а для мене вони занадто прямолінійні". Рошін стала артисткою майже випадково. З напарником по Moloko і майбутнім бойфрендом Марком Брайдоном вона познайомилася на вечірці — Мерфі підійшла до нього із запитанням "Як тобі мій обтягальний светр? Подивися, як він сидить". Історія їхнього знайомства стала анекдотом, який переказували в усіх музичних журналах, а незграбна фраза — назвою першого альбому групи, що вийшов 1995 року.

"У нас була всього пара-трійка треків, з якими ми прийшли на зустріч із менеджером звукозаписувальної компанії. Він виявився американцем — а вони більш відкриті до експериментів, ніж британці, — згадує Мерфі. — Вирішивши, що манерою співу я подібна до Ніни Сімон, він порадив серйозно розвивати вокал".

Рошін стала приходити в студію — розробляла голос і складала пісні: "Мені було всього 19, і, звісно, ні про яке розбите серце й усе, про що тоді було заведено співати, я й гадки не мала. Тому почала складати маленькі історії, вигадувати героїнь і характери". На той час електронна музика, якою захоплювалася Рошін, її втомила: у ній не було ні чарів, ні іронії. "Мені хотілося зробити щось концептуальне — почасти на знак протесту, почасти через невпевненість у собі. Адже я прекрасно розуміла, що не була ні обдарованим вокалістом, ні добрим перформером".

Шовкова сукня, Renaissance Renaissance; браслет, срібло, Belmacz

Спочатку Брайдон і Мерфі планували бути в тіні — сховатися за своїми альтер его, як це пізніше зробили учасники колективу Gorillaz. У дебютному кліпі Moloko на екзистенціальний опус Where Is The What замість них знімали ляльок. "Ми отримали відео з монтажної кімнати, і воно було жахливим", — згадує співачка. Від безвиході кліп вирішили перезняти. У новій версії Мерфі знялася сама — і відразу зрозуміла, що знайшла справу свого життя.

"Під час виступу не відчуваю себе ні жінкою, ні чоловіком, — розповідає Мерфі. — Я не рухаюся як жінка і, чесно кажучи, не терплю, коли інші виконують танець семи серпанків". Звісно, виступи Рошін гіперсексуальні — у них відчувається неприхована первісна пристрасть: "На сцені випліскую сексуальну енергію, і я цього не боюся. Адже танець, як і секс, — не про те, який це має вигляд з боку, а про те, як почуваєшся всередині. Він про дихання й обмін енергією. Це жахливо модне формулювання, але воно точно відбиває суть процесу".

Вовняне пальто, Rokh

Динаміку в тандемі Moloko Рошін описує просто: вона надихала Брайдона, а він дозволяв їй сяяти. Разом вони записали чотири студійні альбоми — монументальний Statues вийшов 2003 року й став фінальним в їхній історії. Залишивши Moloko, Рошін швидко перефокусувалася. Заручившись підтримкою продюсера Меттью Герберта, через рік вона повернулася в студію — для записування першого сольного альбому Ruby Blue.

З нього почалася самостійна кар’єра Рошін — і нові метаморфози її сценічних образів. Найяскравішим у цьому сенсі виявився другий альбом співачки — Overpowered, що вийшов 2007 року. На знімках для промо вона з’явилася у вбранні морської сирени з кутюрної колекції Givenchy і в’язаній балаклаві з кольоровими помпонами шведського лейбла Sandra Backlund. У відео на титульну композицію каталася нічним Лондоном на червоному даблдекері в костюмі космічного арлекіна Gareth Pugh. А в кліпі Let Me Know танцювала в американському дайнері в білосніжному боді й чорному кейпі з фірмовим "плечем" Maison Margiela і в капелюшку у формі тарілки Philip Treacy. За цими речами Рошін, незадоволена роботою стиліста, вирушила в крамницю ввечері напередодні знімання.

Сукня з тюлю, Nina Ricci; шкіряні туфлі, Bottega Veneta

Я жартую, що багато шанувальників так собі її й уявляють — екзальтованою особою, яка ходить у супермаркет в авангардному одязі. На це Мерфі без тіні усмішки відповідає: "Так і є". Озираючись на свої творчі інкарнації — від сяйливої дискодіви в Sing It Back до живої скульптури із софітами над головою, у дерев’яних клогах і з пластиковим пакетом у руках, застиглої на обкладинці Overpowered (усе, крім пакета, — частина кутюрної колекції Viktor & Rolf 2007 року), Мерфі філософськи зауважує: "Це завжди одна й та сама людина — я".

"Найважливіших наук життя вчило мене ночами — тому мої пісні ноктюрнові по духу"

З моменту виходу альбому Overpowered модна індустрія сильно змінилася: Ріккардо Тіші перейшов із Givenchy в Burberry, бренд Viktor & Rolf закрили, залишивши на плаву лише лінію Haute Couture, Гарет П’ю показав свою останню колекцію на подіумі два роки тому. "Таких більше не роблять", — нарікає Рошін. І додає, що для неї останній з могіканів — П’єрпаоло Піччолі, креативний директор Valentino: "Від колекцій П’єрпаоло мені хочеться плакати. Те, як він працює з тканиною, крій і подання речей... Для будь-якого артиста це вбрання — справжні чари".

У 2008 році в кар’єрі Мерфі наступила тривала пауза. Всього через рік після народження дочки Клоди вона розлучилася зі своїм партнером і батьком дитини, художником Саймоном Хенвудом — він був режисером двох відео співачки до альбому Ruby Blue. "Спочатку мені було дуже страшно: я опинилася в Лондоні, який мені зовсім не подобався". Але ірландська кров не давала співачці засмутитися: "Моє серце не було розбите — я знала, що все буде добре". Мерфі стала гастролювати з діджей-сетами (вона пам’ятає, як на запрошення Sanahunt приїздила до Києва у 2010 році). "Це були великі легкі гроші — занадто легкі для того, щоб відчувати задоволення".

Сукня з тюлю, Nina Ricci; шкіряні туфлі, Bottega Veneta

На сцену Мерфі повернулася у 2014 — з третім студійним альбомом Hairless Toys. Придумуючи для нього образи, Рошін змінила божевільні дизайнерські сукні на рафінований вінтаж — передбачивши цим, як вона сама вважає, нову хвилю "ностальгічної" моди, яку Алессандро Мікеле спритно інтерпретує в колекціях Gucci. А на зніманні синефільського за духом кліпу Exploitation Мерфі виступила в новому амплуа — уперше сіла в режисерське крісло. "Жахливо серджуся на себе, що не зробила цього раніше, — зізнається вона. — Я завжди брала участь у створенні відео, а цього разу була змушена взяти все у свої руки — у нас просто не вистачало грошей на досвідченого режисера. Але мені страшно сподобалося бути босом!"

У коментарях на YouTube до відео на пісню Plaything, яке зняла Мерфі (усього її режисерський здобуток налічує одинадцять робіт), шанувальник написав: "Слухаючи цю пісню, уявляю Рошін, яка ридає в салоні автомобіля на пустельному паркінгу". Дивним чином цей опис може бути застосовано до багатьох її композицій — особливо до п’янких балад з платівки каверів класичних італійських попхітів Mi Senti, яку Мерфі записала з партнером і батьком своєї другої дитини, продюсером Себастьяном Проперці 2014 року. "Найважливіших наук життя вчило мене ночами — почасти тому мої пісні ноктюрнові по духу, — пояснює Рошін. — Я ніколи не прагнула писати оптимістичні пісні: мені подобаються складні й багатогранні сюжети. Тому я люблю електронну музику: в ній можна висловити різні, навіть найсуперечливіші емоції".

Цієї весни Рошін представляє новий сингл Jelaousy і готує випуск нового альбому, але деталей проєкту поки не розголошує — говорить тільки, що концептуально ця робота стане продовженням їхніх з Проперці останніх музичних експериментів. Я запитаю Мерфі, чи щаслива вона. "У професійному плані — так. Я на піку форми! Що стосується дітей, я в очікуванні того, що підготує їм життя". Чи побачать коли-небудь світ мемуари Рошін Мерфі, як, скажімо, Кім Гордон із Sonic Youth або Деббі Харрі з Blondie? "Не впевнена, що писатиму книгу, — поміркувавши, говорить Мерфі. — Я б зняла повнометражний фільм, не автобіографію — ігрове кіно. А взагалі я проти ностальгії. Мені всього 46 — я тільки набираю обертів".

Атласний кейп, атласна сукня, шкіряні туфлі, усе – Maison Margiela

Текст: Веня Брикалін

Фото: Adrian Samson @Industry Art

Стиль: Marie-Therese Haustein

Зачіски: Franziska Presche

Макіяж: Kirstin Piggott @Julian Watson

Сет-дизайн: Kei Yoshino @Bryant Artists

Продюсер: Sophie Walsh @Industry Art

Асистенти фотографа: Gray Brame, Fraser Thorne

Асистент стиліста: Yuriko Hiratsuka

Не слідуй за модою — відчувай її

Підписатися

Ще в розділі

Популярне на VOGUE

Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності, та погоджуєтесь на використання файлів cookie.