Джорджіо Армані – про майбутнє своєї імперії і розкіш у сучасному світі
Легендарний італійський дизайнер Джорджіо Армані 2 грудня отримав нагороду The Fashion Awards за видатні досягнення у світі моди. У спеціальному інтерв'ю для міжнародного редактора Vogue, Сьюзі Менкес, він розповів про свою модну імперію.
Сьюзі Менкес і Джорджіо АрманіУ бібліотеці міланського офісу дизайнера, створеного японським архітектором Тадао Андо, ми з Джорджіо говорили про англійську ексцентричність. З цієї причини, вважає італійський маестро, Великобританія так запізнилася в досягненні високих позицій на небосхилі моди.
"Ця нагорода щось означає для мене – вона важлива і престижна. Незважаючи на те, що мені її вручили тільки тепер – і я не збираюся пробачати англійців за це, – сказав 85-річний дизайнер з широкою усмішкою. – Може, це тому, що я не займаюся ексцентричною модою, і англійці аж тепер зрозуміли мою еволюцію".
Все це було сказано ще до того, як пан Армані продемонстрував у своєму міланському готелі абсолютно новий етап розвитку бізнесу: вишукані прикраси з чорно-білими діамантами, оніксом і рожевим золотом з кількома спалахами кольору. Це вперше, коли він розширив власне королівство на діаманти і перли (крім своїх унікальних високих ювелірних виробів для колекції Privé Сouture).
Немов нового ювелірного підприємства було недостатньо, Армані вирішив влаштувати в будівлі Armani / Silos, яка є музеєм моди навпроти його штаб-квартири, експозицію своїх аксесуарів. Названа "Акцент стилю", вона поєднує предмети, які він спроєктував 40 років тому, поряд з сучасними сумками, взуттям і прикрасами. "Ми зробили сотні і мільйони аксесуарів за ці роки, але ніхто не говорить про них, і я розчарований", – сказав дизайнер.
"Моє завдання не в тому, щоб мати можливість продавати аксесуари, – оголосив він. – Усі кажуть мені, що щастя всіх інших брендів – у тому, що вони продають в основному аксесуари. Я ж продаю їх дуже мало. Я займаюся модою, спортивним одягом, одягом для молоді – але аксесуари для мене поки не в пріоритеті".
Голлівуд любить Армані з 1980-х років, почалось це з Річарда Гіра і його відомих м'яких костюмів. І дотепер в Лос-Анджелесі триває роман з Giorgio Armani. Його вважають італійським героєм моди, який відмовився від здоровенної структури традиційних чоловічих костюмів, а також запропонував жінкам варіант пом'якшеної мужності.
Армані, стриманий і навіть скромний, не називає себе одним із тих дизайнерів, що започаткували традицію вибирати дизайнерські вбрання для виходу на червоні килимові доріжки, хоча він одягав всіх: від Бейонсе і Леді Ґаґи до Софі Лорен і Джулії Робертс.
Всі фінансові показники, що оточують Армані, – величезні. Його особистий статок оцінюють у шість мільярдів євро. Існують сотні магазинів по всьому світу, готельний бізнес, домашній одяг, що відображає його схильність до японського стилю. У нього, здається, скрізь є приватні домівки, в основному біля води, зокрема – на італійському острові Пантеллерія і карибському острові Антигуа.
Я попросила його згадати минуле, але не те важке повоєнне дитинство в П'яченці, неподалік Мілана, а ті дні, коли він був студентом-медиком, потім робітником у міланському магазині La Rinascente, де вивчав чоловічий одяг у Ніно Черруті.
Але ключовим моментом у своїй кар'єрі він називає партнерство з Серхіо Галеотті. Як дизайнер, він не проходив формального навчання, але навчився дизайну з ескізів Іва Сен-Лорана. Його модний успіх настав тільки тоді, коли йому виповнилося 40 років. Галеотті – його партнер у бізнесі і в житті – поставив компанію Armani на модну карту, відкривав магазини з шаленою швидкістю і представляв колекції в Америці. Потім, 1985 року, після десятиліття спільного управління компанією, Армані залишився один через смерть Серхіо від СНІДу.
"Це було дуже важко: не мати поруч когось, хто б вами опікувався і з ким можна було б обмінюватися ідеями, – зізнався Армані. – В інших не було тієї влади, яка була у Серхіо наді мною. Я також був наляканий, бо багато людей казали, що я не зможу самотужки керувати бізнесом, особливо без комерційного досвіду".
Частиною успіху Армані є його сталість. Є, звісно, інша Італія: ефектна, барвиста і гаряча, яку я уявляю як розкол між північчю і півднем. Моя згадка про сонячний стиль Dolce & Gabbana зустрілася з різкими словами Армані: "Це не моя мова".
З огляду на величезну кількість магазинів Armani по всьому світу – різні модні лінії, аксесуари, готелі, магазини, присвячені домашньому одягу, а тепер і ювелірним виробам – чи можна вірити, що дизайнер все робить сам?
Я спостерігала, як він готувався до шоу в Мілані, вибирав туфлі, змінював капелюхи. Тоді я глибоко зітхнула і запитала ключове: "Чи впевнені ви, що ваша компанія буде такою ж успішною і через 50 років?".
"Це складне запитання – часи сильно змінюються, – відповів він. – І тепер я збираюся сказати дещо, що, ймовірно, змусить ваше волосся встати дибки: мені дуже дивно говорити про розкіш сьогодні, з огляду на все, що відбувається у світі. Мені незручно, якщо я витрачаю мільйони на шоу, коли люди страждають. Я думаю, що ми перетнули межу. Колись люди були раді бачити пластикову пляшку води, але тепер світ змінився і змінюється".
Я запитала Армані, що спонукало його до такої самовіддачі за стільки років. "Моя мама була дуже важливою для мене – вона була дуже, дуже суворою. Ще вона сказала незадовго до своєї смерті: "Джорджіо, тобі слід зупинитися. Твоя робота забирає твоє життя. Тобі потрібно мати час для себе".
Отже, великий дизайнер придбав собі той будинок, який у нього немає часу відвідувати. І заробляє гроші, які він не витрачає, хіба що на свою ефектну яхту. "Одна річ, якої мені ніколи не вистачало, це гроші, – пояснив Армані. – Я завжди був дуже обережний з грошима. Я ніколи не був занадто захоплений речами. Я можу сказати "ні", навіть коли є дуже хороший, захопливий проєкт".
Джорджіо Армані і його мати МаріяЧудовий приклад його турботи про витрати – складені стільці, вишикувані в задній частині будівлі Тадао Андо, повернені з проведеного шоу в Японії і призначені для повторного використання. Один з його співробітників сказав мені, що дизайнер все ще думає на "старих" італійських грошах до євро, і іноді задихається від того, скільки "лір" коштує все.
Мати Армані рідко обговорювала його роботу, але, як відомо, казала синові: "Більше ніякого бежевого", – мала на увазі нейтральний колір, на якому дизайнер побудував свою імперію. Чи прислухався маестро до її слів? Чи цей greige-ефект, такий модний знову, повернеться через всі ці роки? "Вона була права. І щоразу, коли люди кажуть, що я повинен знову думати про бежевий, я думаю про свою матір", – сказав дизайнер. Я прийняла цю відповідь як "ні".
