Історія однієї речі: ридикюль

04 січня 2021

Своє легендарне сходження на модний Олімп ридикюль (від французького reticule — смішний, або від латинського reticulum — сітка) почав у далекому XIX столітті — до цього часу жіночі сукні шили з великими місткими кишенями й потреби в сумках просто не було. Але з настанням нової ери мода на жіночий одяг змінилася — головним став приталений силует, у якому не знайшлося місця кишеням. Тоді жінки стали самостійно шити невеликі тканинні мішечки, які незабаром швидко перейшли в категорію вечірніх аксесуарів.

1924 рік

Згодом ридикюль стали щедро прикрашати: розсипи пацьорок, бісеру, перлів або навіть коштовного каміння на сумках стали синонімом високого статусу. Невеликі атласні, шовкові або оксамитові мішечки із затяжним шнурком чудово годилися для найпотрібнішого: люстерка, парфумів, ниток і голки для вишивання. З того моменту ридикюль став незамінним аксесуаром не тільки вечірнього вбрання, а й весільного.

Майбутня королева Єлизавета II, Шотландія, 1933 рік

Нині, у нестабільну карантинну пору, мода на все ошатне й святкове спалахнула з новою силою, тому повернення ридикюля до світових трендів зовсім не дивує. Вони осучаснилися й набули нових форм і нового прочитання — сьогоднішній ридикюль мало подібний до традиційного шовкового мішечка для дрібниць. Тепер це об’ємні сумки зі шкіри або оксамиту, які варто носити в руці, або прикрашені логотипами й золотим тисненням, що пасують не тільки до вечірньої сукні. Такі сучасні моделі можна знайти в осінньо-зимових колекціях Chanel і Valentino, а також у новій весняній колекції 2021 Miu Miu.