Woodkid — про новий альбом і роботу з Ніколя Жеск'єром

15 жовтня вийшов S16 — новий альбом французького музиканта Woodkid, який дивовижно резонує з тривожним настроєм світу, охопленого пандемією

Француз Йоанн Лемуан упродовж тривалого часу був відомий лише вузькому колу меломанів. Десять років тому він починав як кліпмейкер. Знімав настільки добре, що список його клієнтів походить на лайн-ап фестивалю мрії: Ріанна, Дрейк, Фаррелл, Лана Дель Рей (саме він зняв кліп Лани Born to Die, який приніс співачці світову славу в 2011 році). Якоїсь миті Лемуану стало нецікаво залишатися за лаштунками. Він вирішив поєднати всі свої вміння і таланти в межах нового проєкту — Woodkid.

Хоча, технічно і концептуально, Woodkid ніколи не був просто музикантом. У своїх ранніх інтерв'ю Йоанн часто відповідав на запитання, хто ж він. Він зупинився на терміні "Ентертейнер". "Якщо я візьму гітару і співатиму пісні, знайдуться тисячі людей, які це роблять краще за мене. Тому я намагаюся поєднати музику, режисуру кліпів, розуміння технологій в межах власної естетики", — пояснював артист.

Перший повноформатний альбом Woodkid — The Golden Age — в 2014 році викликав фурор. Композиції I Love You, Iron, Run Boy Run завоювали популярність у всьому світі і стали саундтреками до багатьох фільмів (наприклад, Run Boy Run — основна тема серіалу "Академія Амбрелла" на Netflix). Концертні шоу Woodkid стали ще однією його фішкою. У них поєднується унікальний мінімалістичний візуальний стиль з потужними оркестровками і глибиною музики. Відкатавши тур на підтримку альбому, Йоанн заявив, що більше нікому нічого не винен і не знає, чи буде писати новий альбом. І зник.

Своєрідний камбек стався завдяки креативному директору Дому Louis Vuitton Ніколя Жеск’єру. Woodkid — близький друг Жеск’єра, до того ж, з 2017 року Йоанн неофіційно виконував функції музичного директора Дому. Масштабне повернення в музику почалося в 2018 році, коли Woodkid для показу Жеск’єра весна-літо 2019 зробив саундтрек, який навіть вийшов окремим альбомом Woodkid For Nicolas Ghesquière — Louis Vuitton Works One.

"Робота над цим саундтреком подарувала мені поле для експериментів. Я не був затиснутий у формат поппісні, — розповідає Йоанн про підготовку до шоу. — Ми працювали паралельно, починаючи з мудборду. Коли Ніколя придумував концепцію вбрання, я розмірковував, як одягнути його в музичну форму". Як приклад, Йоанн згадує образ, в якому Жеск’єр поєднав стилістику вбрання представників окультних рухів 1970-х і кімоно прихильників японських бойових мистецтв. "Я тоді вирушив до Японії, щоб записати близько 300 вокальних семплів партій японського хору. Поверх додав мантри і оформив це все в мінімалістичній естетиці".

Альбом для Louis Vuitton став перехідним етапом між дебютною платівкою і S16, який вийде в жовтні. Анонсуючи S16, першим Йоанн презентував відео на сингл Goliath — постапокаліптичний, індустріальний сюжет, в якому відображений процес народження з вугілля і полум'я величезної істоти, Голіафа. Коли я запитую, що уособлює образ біблійного велетня, Йоанн пропонує мені самому відповісти на запитання. Я припускаю, що це індустріальний світ, який сам себе знищує. "Цікава версія, цілком життєздатна, — замислюється Woodkid. — Насправді, якщо ви вчитаєтеся в текст, то побачите, що всі пісні — про кохання. Але верхній шар — це ще й проблеми всього світу, буде то індустріалізація, зростання праворадикальних рухів, чи саморуйнування. Цікаво, що це так зрезонувало з пандемією"

У новому альбомі Woodkid використовує набагато менше духових і більше струнних інструментів. Він менш розмашистий, більш мінімалістичний та інтимний. Другим шаром пластинку вздовж і впоперек пронизують індустріальні мотиви. Щоб створити звуковий фон у пісні Pale Yellow, Йоанн спеціально їздив у музей науки і техніки і записував скрегіт роботів. Така комбінація пояснюється тим, що перед S14 артист ставив іншу мету, ніж перед The ​​Golden Age.

"Мені здається, я переосмислив для себе, що стоїть за поняттям "успіх". У першому альбомі це був якийсь підлітковий крик, прагнення усіх здивувати, завоювати світ. Новий же альбом — виклик самому собі і спроба подолати життєві труднощі. Я більше не женуся за комерційним успіхом. Я накопичив достатньо слів, які хочеться сказати", — зізнається Woodkid.

Попри нашарування контекстів, S16 залишається глибоко особистою працею про вихід з депресії. Для Йоанна можливість вербалізувати свої проблеми і озвучити необхідність просити про допомогу стала способом самотерапії, яка вилилася в альбом. "У пісні Horizons Into Battlegrounds є важливі рядки, де я кажу про те, що ми занадто пізно кличемо на допомогу. Ми не дбаємо про себе, поки все добре. Мені здається, ця ідея може знайти відгук у багатьох людей".

Текст: Олексій Бондаренко

Фото: Collier Schorr