Усвідомлений вибір: що нам дає філософія велнесу
Чим велнес відрізняється від здорового способу життя? Наскільки він дійсно пов’язаний зі здоров’ям? І чому велнес — це не черговий тренд, а реальна перспектива світлого майбутнього? Розповідає vogue.ua.
Не важко помітити, що сучасний світ живе в пришвидшеному режимі. І, очевидно, що подібне прагнення "встигнути все" не має нічого спільного з бажанням насолоджуватися життям, а, ймовірніше, має на меті забезпечити собі світле майбутнє. На жаль, постійні роздуми про якість майбутнього забирають можливість по-справжньому насолоджуватися теперішнім — від нехтування збалансованим харчуванням до втрати здорового сну й відмови в приємних дрібницях.
Wellness, що прийшов до нас із західної частини світу, можна було б легко порівняти з іншим знайомим нам визначенням здорового способу життя (ЗСЖ). Але не все так просто. Розуміючи під ЗСЖ правильне харчування, регулярні фізичні навантаження й усе, що робить нас здоровішими й сильнішими (подобається нам це чи ні), велнес — ширше поняття, смислове навантаження якого явно відрізняється від звичного нам здорового способу життя. Зараз пояснимо чому.
Засадниче значення у велнес має всеосяжне щастя, тобто все те хороше, що людина може отримати від життя. Безумовно, будучи здорові фізично ми рятуємо себе від великої кількості проблем, але тільки в тісному взаємозв’язку з емоційним, інтелектуальним, соціальним і духовним здоров’ям ми можемо жити справді повним життям. Іншими словами, фізичне здоров’я — це відсутність хвороб, а велнес — багатоступеневий комплекс, який веде до щастя. Отже, життя в стилі велнес — це не просто тренування тричі на тиждень і фреш із селери натщесерце, а щире бажання бути здоровими ментально й фізично, яке інтуїтивно підкріплюється гарною їжею, фізичною активністю, духовним розвитком і фокусуванням на миті "тепер", а не "потім".
Хоч такі слова можуть звучати егоїстично, але тільки вони найточніше відповідають процесу турботи про себе з погляду велнесу. Шлях дбайливого ставлення до свого здоров’я з огляду на велнес передбачає, що на старті ми маємо зрозуміти й прийняти себе. Зрозуміти, щоб визначитися зі своїми бажаннями й знайти спосіб їхнього здійснення. Прийняти, щоб внутрішні комплекси й затиски не стояли на шляху до власного щастя. Так починається індивідуальний пошук ідеального співвідношення щоденних ритуалів, які сприяють внутрішньому й зовнішньому самовідчуттю й прояву персонального щастя. І, що важливо, стиль життя в так званому велнес-форматі не має обмежень: хочете шкідливої їжі — їжте, хочете танцювати всю ніч без упину — танцюйте, хочете цілий день валятися тюленем у ліжку й дивитися серіали — дайте собі таку можливість. У світі власного щастя маленькі витівки не стають рутиною, тому що є усвідомленим вибором, адже wellness — не просто новий набір звичок, а стиль життя, де в тому, щоб зрідка піддатися улюбленому guilty pleasure, немає нічого ганебного.
Photo: @elenadrevnХай яке сильне бажання уникнути розмов про користь раціонального харчування й регулярних фізичних навантажень, без здорової їжі й руху наше тіло й мозок не зможуть функціонувати гідно. Філософія велнесу вирізняється тим, що все має бути в задоволення й давати достатньо енергії, щоб ділитися добром з навколишнім світом. Прийнявши це, впорядкувати свої харчові звички вийде майже інтуїтивно, а спорт перестане бути чимось страшним або надмірно мотиваційним, тому що вдасться знайти той тип фізичного навантаження, що відповідатиме індивідуальному запиту, — чи то йога, чи то інтенсивне кардіо, плавання або великий теніс, бокс або заняття балету. Контролювати апетит буде легше, тому що основний раціон становитиме цільна їжа. Не доведеться шукати заміни шоколаду або смаженому й борошняному — досить звернутися до альтернативного способу приготування.
Можливо, нашому розуму легше сприймати wellness як здоровий спосіб життя з трендовою назвою. У такому разі, найімовірніше, буде не просто уникнути зриву під час чергової дієти й занадто просто знайти винного, щоб покарати себе трьома днями "на воді". Ось тут і напрошується запитання: що краще — картати себе за з’їдений на ніч шматок торта чи дозволити собі бути щасливим, втамувавши бажання в солодкому? Навіть з трохи перебільшеною формою порівняння велнесу й ЗСЖ неможливо заперечувати, що вибір — особиста справа кожного. У цьому, втім, точно немає нічого нового.
