VOGUE UA CONFERENCE 2019FASHION & BUSINESS 7 листопада
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь

Книжка на вихідні: "Добрі новини з Аральського моря" Ірени Карпи

11 серпня 2019

Щовихідних редакція Vogue.ua вибирає нові книжки, які варто неодмінно прочитати. Цього разу редактор відділу культури, Дарія Слободяник, розповідає про роман Ірени Карпи «Добрі новини з Аральського моря».

Новий роман Ірени Карпи «Добрі новини з Аральського моря» – ваговитий том на 600 сторінок, але проковтнути його можна за кілька днів. А ще вам не захочеться з ним прощатися – я, наприклад, тягала книжку вагою в кілограм до Одеси, Львова та на роботу в офіс, так складно мені було розстатися з чотирма чарівними героїнями Карпи.

Ірена написала роман у Парижі за три роки, у час, що ділила між роботою першого секретаря з питань культури Посольства України у Франції і сімейним життям, та встигла за цей час ефектно вийти заміж. Дозволю собі припустити, що визрівала ця робота значно довше: останню "дорослу" книжку Ірена представила 2012 року ("З Роси, з Води і з Калабані"), 2014-го була напів дитяча "Baby Travel. Подорожі з дітьми, або Як не стати куркою", а 2015-го збірник есе "Волонтери. Мобілізація добра".

Місце дії "Добрих новин ..." – Париж: живий, демократичний, богемний, без кліше. Головні героїні – чотири українські емігрантки, які потрапили до Парижа в пошуках кохання, роботи, себе, або, навпаки, бо втікали від себе. "Річ у собі" Хлоя, музикант і тонка натура, яка була в Україні волонтеркою в АТО; заповзятлива Богдана, яка ніде не пропаде; учасниця гурту Femen, Маша; і найцікавіше – Рита, альтер его самої письменниці. Здогадатися, що за Ритою ховається сама Карпа – легко: вона худа, на голові у неї "безлад", у будинку двоє дітей, а ще роман з французом і бездоганне почуття гумору. Переживати за Риту стало моїм улюбленим заняттям у процесі читання, і періодично мені так і кортіло написати самій Ірені, з якою я знайома, і запитати: а це справді з тобою траплялося? А що ти? А що він? А ти справді викладала слово "кохаю" шкірками від ковбаси, коли ви вперше втекли з Парижа удвох і ти зважилася зізнатися йому? Таке рідкісне тепле відчуття, до метеликів в животі, – співпереживати героям книги до тремтіння, до легкої тахікардії. Неначе сама закохалася.

Ірена Карпа

Не слід сприймати цей роман як документальну прозу – як у будь-якій хорошій книжці, тут намішані реальність і вигадка. При цьому книжка дуже актуальна: Ірена як активний громадянин світу говорить про найболючіші крапки на ментальній карті України та світу, від війни до гаррасменту. Про все це Карпа каже прямолінійно і без евфемізмів, це взагалі її сильна риса – називати речі своїми іменами. В її історії багато сексу, героїні лаються і виживають часом, як можуть, – наприклад, крадуть чайові офіціанта зі столика в кафе, щоб були гроші на метро. Щоб кожна героїня вийшла справжньою і "невигаданою", Карпа консультувалася з психоаналітиком, а коли закінчила писати книжку, прочитала її по Вайберу своїй подрузі і колезі, письменниці Ірині Цілик, та викинула все, що, як каже сама письменниця, "не звучить". 

Під час роботи над виданням книжки Карпа встигла змінити видавця. В інтерв'ю журналу Marie Claire Ірена розповідає, що перший видавець скептично ставився до обсягу книжки і передрікав слабкі продажі. У підсумку «Добрі новини з Аральського моря» опублікували у видавництві #книголав, і зараз з’явився вже третій тираж. До книжки у мене єдина претензія – мало, хочеться ще. «Добрі новини з Аральського моря» повернули мене на 15 років назад і нагадали перші книжки Карпи, наприклад «Фройд би плакав», яку я проковтнула на першому курсі факультету журналістики 2004 року. «Значить, мені вдалось, – написала мені Ірена в Месенджері, коли я поділилася з нею своїми відчуттями. – Бо я хотіла повернути той драйв, але з більш дорослою формою, без потоку свідомості». Вдалося, ще й як.

Ще в розділі Книги

Популярне