До Vogue UA Conference 2023 залишилося
SOLD OUT

7 нових українських книг, які варто прочитати в червні

П’єса Сергія Жадана й довгоочікуваний роман Олега Сенцова, книга Харукі Муракамі про біг і скандальна книга про секс популярної британської блогерки Ханни Вітон: карантин пройде набагато приємніше разом з новинками від українських видавництв. У добірці Vogue.ua — найцікавіші. Приємного читання!

"Про що я говорю, коли говорю про біг", Харукі Муракамі

Видавництво Yakaboo Publishing, переклад Олександр Михельсон

Реклама

"Про що я говорю, коли говорю про біг" — збірник захопливих автобіографічних нарисів Харукі Муракамі про його бігові тренування. Легко, іронічно й докладно найвідоміший у світі японський письменник розповідає як брав участь у марафонах, про те, як це воно — бігати на довгі станції, і чому брати участь у марафоні — це як писати великий роман, так само складно й захопливо. Бонус: письменник ділиться улюбленими місцями для бігу, серед них Нью-Йорк і Греція.

"Велику частину того, що я знаю про письменство, я дізнався під час щоденних пробіжок"

"Хлібне перемир’я", Сергій Жадан

Видавництво Meridian Czernowitz

Цієї весни найтитулованіший український письменник Сергій Жадан видав відразу дві нові книги: збірку поезій "Список кораблів" і "Хлібне перемир’я". На п’єсі хочеться зупинитися окремо: Жадан уперше публікує п’єсу як окрему книгу, і це велика втіха — він не тільки блискучий поет і прозаїк, але й талановитий драматург. Події п’єси відбуваються влітку 2014 року на Донбасі, де тоді оголосили тимчасове перемир’я. Герої — колоритна сім’я, яка не без іронії намагається впоратися з проблемами, що нагло заскочили їх: у їхньому рідному місті підірвали міст, і тепер не можна перебратися з одного берега річки на інший. Сюрреалістична п’єса читається на одному подиху, а під час прочитання вже уявляєш її в театрі — до речі, прем’єра відбудеться восени в київському Театрі на Лівому березі. Докладніше читайте у великому інтерв’ю Сергія Жадана.

...І ось тепер порожньо без тебе, і місце, де ти була, де чути було твій голос, наповнюється вітром, ніби дім, покинутий поспіхом, дім, у якому ще можна відчути дитяче тепло й жіноче дихання, дім, із якого ще не вивітрився дух утіхи.

"Другу також варто придбати", Олег Сенцов

"Видавництво Старого Лева", переклад Сергій Осока

"Другу також варто придбати" — апокаліптичний роман, на сторінках якого зійшлися вигадка й цілком реальні проблеми людства: боротьба за ресурси, вплив пропаганди на суспільну свідомість і роль у всьому цьому маленької людини. Олег Сенцов написав книгу під час перебування в російській колонії у 2017 році. Праотцями роману, велетнями, на чиїх плечах спочиває ця книга, стали насамперед Рей Бредбері зі своєю "Бетономішалкою" і брати Стругацькі з "Другою навалою марсіан", — говорить автор.

"Щойно літаючий обєкт проплив кудись у бік горизонту, люди на вулиці почали потроху оговтуватися від першого шоку... Дебора, встигнувши змінити халат на домашню сукню, стояла в гурточку сусідок і дискутувала про те, який вигляд мають прибульці, роздумувала, коли ж то почнеться свято на честь першого контакту з братами нашими позаземними".

"Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві", Ганна Улюра

Видавництво Arthuss

Героїні цієї книги — Вірджинія Вулф і Донна Тартт, Гарпер Лі й Агата Крісті, Оксана Забужко й Жорж Санд, і ще сотня відомих і не дуже письменниць з 33 країн світу. "Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві" — збірка есе літературного критика Ганни Улюри про дивовижних письменниць, кожна з яких була в чомусь найкращою. Книгу написано легко, з гумором і неймовірною теплотою щодо героїнь, тому орієнтована на широке коло читачів.

Це утопія жіночої солідарності й продовження традиції. 113 письменниць пишуть одна одну. Читають одна одну. Співіснують поруч поза межами часу й простору. І сяють у темряві.

"Про секс. То як, поговоримо?", Ханна Віттон

Видавництво #книголав, переклад Наталія Палій

Ханна Віттон — популярна британська блогерка й письменниця, яка прославилася завдяки відео про відносини, секс і свободу на YouTube. В Англії Віттон — справжній голос молоді: вона отримала всілякі блогерські премії (наприклад, "Vlogger of the Year"), а 2017 року стала однією з восьми дівчаток у рейтингу BBC's 100 Women, присвяченому жінкам-лідерам. Українською мовою вийшов її бестселер "Про секс", у якому Ханна легко й з гумором пише про те, що хвилює всіх підлітків: перший секс, стосунки, прийняття свого тіла.

"Секс, мастурбація, оргазм, порно... Визнаємо, думки про це хвилюють майже всіх: і підлітків, і дорослих". Навіщо ж мовчати про те, що може допомогти нам отримувати насолоду від життя й мати здорові стосунки: з миром, рідними, друзями, сексуальними партнерами, коханими й, звісно, із самими собою? Тому не варто соромитися, говорімо!"

"Кімната снів", Девід Лінч, Крістін Маккена

"Видавництво Жупанського", переклад Євген Ліра й Остап Українець

Українською мовою виходить бестселер New York Times — біографія режисера Девіда Лінча "Кімната снів". Її співавтори — сам Лінч і журналістка Крістін Маккенна. Кожен розділ подано з двох позицій: спочатку про певний період свого життя розповідає Лінч, потім — журналістка, яка для цієї книги провела сотні інтерв’ю з близькими, друзями й колегами Лінча. Вийшла захоплива розповідь про одного з найважливіших кінорежисерів XX століття.

"Я змішаю твою кров із вугіллям", Олександр Михед

Видавництво "Наш формат"

Одна з найважливіших українських книг цього року, блискучий художній репортаж про схід України. Наприкінці 2016 року її автор Олександр Михед вирушив у подорож шістьма містами Донецької й Луганської областей, досліджуючи місцеве життя, а також історії, заховані в архівах. Однак найважливіше для автора — почути голоси місцевих жителів. Для книги він узяв інтерв’ю в людей, які народилися на Сході, — письменника Сергія Жадана, художниці Алевтини Кахідзе, політолога й ученого Ігоря Козловського, художника Романа Мініна, які допомагають автору й нам з вами зрозуміти схід України, його багатоголосся й унікальний характер.

Хай би де ви були на Сході, хай би яку будівлю бельгійців роздивлялися, ви точно зауважите одну прикмету: всі пізніші добудови до старих споруд ХІХ століття вже давно осипалися. Неважливо — радянські чи совково-українські. Ми все одно завжди будуємо "врємяночкі".

Не слідуй за модою — відчувай її

Підписатися

Ще в розділі

Популярне на VOGUE

Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності, та погоджуєтесь на використання файлів cookie.