RU UA

Журнал VOGUE

Підписатися
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь

Сара Полсон і Синтія Ніксон — про зйомки нового серіалу Netflix «Сестра Ретчед»

16 вересня 2020

«Сестра Ретчед» Раяна Мерфі — один з найочікуваніших серіалів 2020 року — уже 18 вересня виходить на Netflix. Актриси Синтія Ніксон і Сара Полсон розповідають про найскладніші сцени, роботу з легендарним Раяном Мерфі та про ейджизм в індустрії кіно.

«Сестра Ретчед»

Сара Полсон і Синтія Ніксон — чи не найуспішніші актриси на сучасному телебаченні. Сара Полсон зробила собі ім’я, працюючи на Бродвеї, а потім знялася в гучних стрічках «12 років рабства» і «Керол» (2015). Однак відоміша завдяки співпраці з популярним продюсером і режисером Раяном Мерфі. Участь у восьми сезонах «Американської історії жаху» принесли їй п’ять номінацій на «Еммі», до того ж вона отримала «Еммі» і «Золотий глобус» за роль прокурора Марсії Кларк в «Американській історії злочинів» у 2016 році.

54-річна Синтія Ніксон зі свого боку прославилася роллю Міранди Гоббс у визначальному для епохи серіалі «Секс і місто». Вона здобула за цю роботу «Еммі», з’явилася у двох спін-офах серіалу у 2008 й 2010 роках, а потім зачарувала критиків у фільмі «Тиха пристрасть», зігравши Емілі Діксон. У 2018 році вона оголосила про свою кампанії на пост губернаторки Нью-Йорка. Ніксон програла чинному губернаторові Ендрю Куомо, але залишилася активісткою — виступає за охорону здоров’я жінок й обстоює права ЛГБТ. І Синтія Ніксон, і Сара Полсон вважають себе членами ЛГБТ-спільноти: дружина Синтії — активістка Крістіна Маріноні, вони разом виховують сина, а партнерка Полсон — легендарна 77-річна актриса кіно й телебачення Голланд Тейлор.

Цього місяця видатні актриси зустрінуться в серіалі «Сестра Ретчед», довгоочікуваному проєкті Netflix, який спродюсував Раян Мерфі. У центрі сюжету — одна з найбільших лиходійок усіх часів: медсестра Мілдред Ретчед, антагоністка роману Кена Кізі 1962 року «Політ над гніздом зозулі» та однойменного фільму 1975 року. По суті, серіал — це пріквел до подій, описаних у культовому романі Кена Кізі. У серіалі оповідь розгортається в 1947 році. Мілдред тільки-но приїздить до шпиталю в північній Каліфорнії. На ту мить вона — медсестра, яка врятувала на війні сотні життів, але поступово ми бачимо, як експерименти над людьми в госпіталі захоплюють її, і вона перетворюється на монстра. Мілдред також зустрічає ряд ексцентричних персонажів — примхливу медсестру у виконанні Джуді Девіс, божевільну спадкоємицю, яку грає Шерон Стоун, але, мабуть, найбільше її вражає Гвендолін Бріггс (елегантна Синтія Ніксон), дивакувата прессекретарка губернатора штату. Коли вони стають друзями, Гвендолін закохується в Мілдред, яка не знає, як їй відповісти...

Серіал виходить уже 18 вересня. Напередодні Сара Полсон і Синтія Ніксон розповідають про те, як грали закоханість одна в одну й про деталі, на які потрібно звернути увагу в їхніх костюмах.

«Сестра Ретчед»

Хто розповів вам про «Сестру Ретчед» — і чи Раян Мерфі особисто запросив вас на кастинг?

Синтія Ніксон: Я чула про проєкт деякий час тому і про те, що є кілька персонажів, яких я можу зіграти. Потім Раян запропонував мені зіграти Гвендолін. Вона випередила свій час: вона квір-жінка і вона хоче не тільки залишатися за лаштунками політики, але в кінцевому підсумку і сама стати кандидатом. Дуже смілива героїня.

Сара Полсон: Раян нічого не пропонував мені! (Сміється.) Мій агент зателефонував і запитав: «Хіба Раян не говорив з тобою про Ретчед?». Я відповіла: «Ні!». Я зателефонувала йому, і Мерфі сказав: «Я не був упевнений, що ти захочеш із цим працювати. Ти витратила кілька років, граючи різних персонажів в „Американській історії жаху“. Чи захочеш ти грати одного й того самого персонажа сезон за сезоном?» І я сказала: «Хочу! Ти міг би просто запитати мене». А потім я подумала: «Навіщо мені потрібно брати на себе такий тягар, грати героїню, яку уславила Луїза Флетчер?». Можливо, це найбожевільніша річ, на яку я коли-небудь наважувалася...

Медсестра Ретчед — культова лиходійка в історії кіно. Що вам хотілося в ній дослідити передусім?

Сара Полсон: Я бачила «Політ над гніздом зозулі», коли була молодшою, і думала, що вона огидна. Коли я переглянула фільм пізніше, у мене склалася зовсім інша думка. Я шукала спосіб проникнути в її голову і сказала тоді собі: «Ця жінка — жертва патріархальної інфраструктури в лікарні». Питання в тому, чи зненавиділи б ми цього персонажа так сильно, якби його грав чоловік? Ми стикаємося з нашими власними очікуваннями: що жінка, яка працює медсестрою, має бути дбайливою й м’якою. Якщо ні, то вона лиходійка.

Повітря буквально іскриться під час першої зустрічі Мілдред і Гвендолін. Як ви обидві вибудували ці стосунки?

Синтія Ніксон: Ми із Сарою великі друзі, давно знаємо одна одну. Ми близькі. Мені подобається ця перша сцена, де жінки самі, і Гвендолін швидко питає її про те, чи піде вона на побачення. Я захоплююся тим, як вона робить перший крок. Важко стверджувати, що ви маєте почуття до когось, коли цей хтось вас не приймає. Ще складніше, якщо ви жінка й закохалися в жінку, а на дворі 1947 рік.

«Сестра Ретчед»

Сара Полсон: Я була так схвильована роботою із Синтією! Що стосується того, як ми працювали над цими стосунками, — на той час ми досить глибоко занурилися в наших персонажів, щоб діяти як Мілдред і Гвендолін. Страх, трепет і тривога Мілдред пов’язані не з тим, щоб протистояти своїй сексуальності, а з тим, щоб впустити у своє життя якусь радість — те, чого в неї було так мало. Це змушувало мене нервуватися під час знімання цих сцен. В одній сцені режисер сказав: «Ти дійсно почервоніла». У випадку із Синтією у нас виникла синергія й алхімія.

До акторського складу ввійшли неймовірні актриси сорока, п’ятдесяти і — як Шерон Стоун і Джуді Девіс — шістдесяти років. Чи відбувається в Голлівуді прогрес у тому, щоб давати жінкам середнього віку найкращі ролі?

Синтія Ніксон: Я думаю, що це занадто оптимістично. «Сестра Ретчед» не обов’язково вказує на те, у якому напрямі рухається Голлівуд, це радше показник того, що виявив для себе Раян, а саме: всі ці дивовижні актриси віком сорока, п’ятдесяти, шістдесяти, сімдесяти років і старші не отримують гарних ролей. Тому він створює для них динамічних персонажів — персонажів, що мають свободу вибору, які є не просто придатками до чоловіків, не тільки дружинами й матерями. Це жінки, які перебувають у центрі свого життя й своєї історії.

Сара Полсон: Я сподіваюся, все змінюється. Рідко коли ви, актриса 45 років, можете сказати: «Ура, я можу зіграти всі великі ролі, про які мріяла все життя». Мені пощастило опинитися на орбіті Раяна Мерфі, тому що я знаю, що він завжди шукає такі історії для жінок. І я думаю, аудиторія все більше й більше звикає бачити на екрані обличчя дорослих людей, які відбулися в професії.

«Сестра Ретчед»

У серіалі разючі костюми. На які деталі варто звернути увагу глядачам?

Сара Полсон: Найбільше мені сподобався костюм, у якому я вперше приїжджаю на заправку (цей момент є в трейлері). У ньому є все, що я люблю: підплічники, вузька талія, широка спідниця. Завжди мріяла носити таке!

Синтія Ніксон: У Гвендолін два різні образи: робочий і більш невимушений, у якому вона має набагато веселіший вигляд. Я поділилася з костюмерами світлинами жінки на ім’я Лорена Гікок, коханки Елеонори Рузвельт. Вона була журналісткою. Я намагалася привнести дух Лорени у Гвендолін. Тому що, якщо ви лесбійка, а на дворі кінець 1940-х, ви йдете тонкою гранню. Не хочете, щоб всі розуміли, що ви квір, але також намагаєтеся подавати сигнали жінкам, які можуть шукати уважніше...

«Сестра Ретчед»

У серіалі гомосексуалізм розглядається як хвороба, яку потрібно вилікувати, поряд з депресією... Як ви думаєте, цей дикий момент надихне суспільство на дискусію про ментальне здоров’я в принципі?

Сара Полсон: Помилка, якої ми постійно припускаємося стосовно здоров’я, у тому, що ми розглядаємо психічне захворювання як моральну ваду, а не як захворювання. Багато методів лікування, які використовували в минулому й використовують тепер, зосереджені на тому, щоб покарати людину, щоб вона більше не робила цього. Але спроби придушити себе, не досліджуючи, ніколи не працюють. Я думаю, що незалежно від того, чи маєте ви справу з підтвердженим психічним захворюванням чи просто рисою характеру деяких людей, головне — ставитися до себе з добротою.

Про що ви мрієте, на що сподіваєтеся в наш тривожний час?

Сара Полсон: Я сподіваюся, що Джо Байден стане президентом і все піде в правильному напрямі.

Синтія Ніксон: Думаю, рух Black Lives Matter матиме тривалий вплив. Варто змінити ставлення поліції до кольорових людей і переглянути наш підхід до кримінального правосуддя. Я щиро сподіваюся й вірю, що Трампа не переоберуть у листопаді. Він фактично говорить мовою переваги білих, і тому ви просто можете обрати, проголосувати за перевагу білих чи проти неї. Це так просто.

Текст: Radhika Seth

сериалы · Netflix ·

Ще в розділі Кіно

Популярне