Режисер Антоніо Лукіч — про те, як зняти кіно на смартфон Xiaomi 11T Pro

Український режисер Антоніо Лукіч, автор гучного фільму "Мої думки тихі", провів експеримент — і зняв на новий смартфон Xiaomi 11T Pro короткометражний фільм. Про те, як зняти рекламне кіно за допомогою смартфона, режисер розповів Vogue.ua

Антоніо Лукіч (справа)

"Київ: паралелі" — двохвилинне кіно, повністю зняте на новий смартфон Xiaomi 11T Pro. Сценарій написав однокурсник Антоніо Лукіча Володимир Рудик, а головні ролі зіграли Богдан Товкало та Ілона Арсентьєва. У відео режисер розповідає історію однієї пари, спостерігаючи за їхнім життям упродовж дня через об'єктив камери Xiaomi 11T Pro. Антоніо зізнається, що для нього як для режисера це технологічний виклик та експеримент, водночас зйомки кіно на смартфон дають більшу свободу як режисеру, так і акторам.

"Київ: паралелі" — кіно про невидимий зв'язок між людьми, про місто, про сучасне життя і, звісно, Київ. Проєкт відбувся за підтримки української кінокомпанії SOTA Cinema Group та продюсера Олега Кохана.

Є думка, що кожна людина у сучасному світі — це content maker. Як ви ставитеся до того, що зараз усі щось знімають, фотографують, монтують?

Якщо чесно, мені набридло бавитися. Якщо раніше мені здавалося, що сміх — правильна реакція на мою творчість, то зараз я вже так не вважаю. Спілкування з глядачем для мене — це якийсь вогонь довіри, і комедія — це те, що підкидає вугілля в цей вогонь, але цього недостатньо. І визначення content maker звідти ж — для мене це людина, яка бавиться. Але все залежить від контенту, звісно. Зйомки на смартфон — трохи інша історія. Знімаючи щось на смартфон, сьогодні ти почуваєшся на вістрі прогресу. Ти робиш те, що максимально наближає кіномистецтво до поняття мистецтва — у тому сенсі, що мистецтво — це коли просто про складне. Якщо ти можеш зробити повноцінний вислів на смартфон — це чудово. Це те, про що мріяв Френсіс Форд Коппола. Закінчуючи "Апокаліпсис сьогодні", він казав: колись кіно стане доступним, і кожен Джон із Нью-Йорка зможе взяти камеру та зняти картину, і для цього не потрібно буде проводити сотні днів на Філіппінах із величезною командою. Так що, знімаючи на смартфон, я почуваюся на вістрі прогресу.

Пам'ятаєте, на яку камеру ви знімали свій перший фільм?

Звісно! Це був перший фотоапарат, який почав знімати в HD. Тоді, якщо тобі пощастило бути власником цього фотоапарата, ти міг здати його в оренду на зйомки кліпу та легко підхалтурити 500 доларів. У той час і перші серіали знімали на фотоапарати — тому що тодішня фотооптика іноді була кращою за кіношну. Деякі мої одногрупники мали ці фотоапарати, і всі один з одним ділилися. А от якби в ті часи були такі смартфони, як Xiomi 11T Pro, це значно спростило б життя мені як людині, яка у студентстві збиралася знімати лише документальне кіно.

Чи готові ви зняти на смартфон повнометражний фільм і показувати його на великому екрані, відправляти на фестивалі?​​​​​​​

Документальний — однозначно так. Смартфон дозволяє тобі залишатися непоміченим. Але якщо говорити про ігрове кіно, то поки що це, радше, просто експеримент.

Розкажіть, як ви відреагували, коли Xiomi запропонували зняти мініфільм на смартфон? Ви одразу сказали "так"?

Я погодився одразу. Крім того, що це був цікавий задум, ще цікаво було знімати на смартфон.

Після картини "Мої думки тихі" до вас прийшли успіх, увага та велика популярність: ви зробили серіал для "1+1", встигли зняти новий фільм "Люксембург, Люксембург", працювали над рекламними проєктами. Тобто виходить так, що ви все встигаєте і скрізь успішні. Чи не було страху не виправдати очікування після гучного дебюту? Страху, що закінчаться ідеї?

Це радше не страх, а полегшення — якщо ідеї закінчилися, то ти написав усе, що хотів. (Сміється). У мене радше був страх другого фільму. Він присутній у всіх режисерів. Тому я увесь час повторюю, що слід підтримувати не лише дебютантів, а й тих, хто знімає свій другий фільм.

Як підтримувати?

Морально. Багато режисерів часто не можуть подолати бар'єр другого фільму і взагалі не знімають, а мені ще доведеться подолати. Я, до прикладу, сказав собі: не намагайся зробити щось настільки гарне, як твій перший фільм; зроби щось свідомо відверто погане. Це дуже розв'язало мені руки психологічно. Твій шедевр ще попереду, сказав я собі, ти ще екранізуєш Росомаху за сценарієм Марка Міллара! (Сміється). Поки що можна зробити фільм про братів-близнюків, як я й роблю. Це дало мені волю. І, напевно, тому фільм "Люксембург, Люксембург" вийшов кращим, ніж я очікував.

Розкажіть трохи більше про фільм "Київ: паралелі". Про що він?

Ідея прийшла ззовні, як це часто буває з рекламним креативом: тобі пропонують зняти щось на тему. Нашою темою була CINEMAGIC. Якщо вперше ми тестували смартфон як камеру, яка знімає документальне кіно, то зараз як повноцінну камеру для ігрового кіно. Для мене магія кіно завжди полягала у поєднанні кадрів. Кожен режисер для себе визначає сам, що покликане передати кіно: чи це відображений час, як у Тарковського, чи момент зародження ідеї на обличчі людини, тобто крупний план, або, як у Ейзенштейна, коли кіно — це монтаж атракціонів. У кіно ти поєднуєш два і отримуєш третє. Зважаючи на це, я згадав класну історію про двох людей, які поєднуються магією монтажу, і між ними з'являється зв'язок. Кіно для мене — мистецтво, здатне спіймати ці невидимі зв'язки. Яким би простим фільм не здавався, він усе одно намагається ці зв'язки спіймати — у цьому і є магія.

Фільм "Київ: паралелі" знято за старим сценарієм мого одногрупника. Ця його ідея лежала у столі ще з часів раннього студентства. Ми адаптували ідею 2009 року під реалії 2021 року, і це вийшло цікаво.

Ви могли б поділитись своїми режисерськими лайфхаками — як знімати на смартфон як справжній режисер? Дайте кілька порад особисто мені — як мені зняти щось класне на мій смартфон?

Крім ефектів, які там є, а Xiaomi 11T Pro стане класним супутником у блогінгу, інстасторіз і навіть зйомці для TikTok — його важлива фішка у великій пам'яті та непомітності. Тому це ідеальний смартфон для того, щоб зняти документальне кіно про когось близького. Тому візьми, Дашо, і почни знімати свою другу половинку — непомітно, так, щоб людина це не бачила. Запитуй про щось, фіксуй усе на камеру упродовж року, до прикладу. А потім змонтуй із цього короткий фільм — думаю, усім буде цікаво. Непомітність — узагалі головна перевага документаліста. Але коли ти знімаєш на плівку, потрібно докласти багато зусиль, щоб людина перестала тебе помічати. А тут можна просто включити камеру та спостерігати: я, наприклад, спостерігаю через телефон за тим, як бабуся спілкується із онуком. Інше питання, чи хочу я перетворювати це на фільм.

Розкажіть про камеру Xiaomi 11T Pro – у чому її головні фішки?

Камера добра тим, що вона має можливість фокусування. Ти можеш з однаковою якістю зняти і великий, і загальний план, і тло — для кіно це те, що треба. Ба більше, там класна передача кольорів — настільки, що ми навіть не будемо робити кольорокор фільму.

Як почувається актор, коли кіно знімають не на звичну професійну камеру, а смартфон? Йому простіше?

Це суб'єктивно, але мені здалося, акторам було простіше. Вони не відчували такої ваги, і відповідальності: коли говориш команду "почали", і на тебе дивиться 70 людей знімальної групи, ти боїшся поворухнутися не так і не так рушити. Камера смартфона додає простоти — на актора дивляться всього 3-4 особи. Акторам з такою камерою працювати простіше, вона згладжує кути та шорсткості.

Що ви порадите молодим — студентам кіновузів, які понад усе на світі хочуть зняти свій фільм?

Я скажу знімати, але так, щоб кількість витрачених зусиль була меншою, ніж кількість смислів, які вкладаються в роботу. Краще знімати щось дуже просте, але на важливі теми, ніж витрачати колосальні зусилля на історії про щось висмоктане з пальця. Знімати про те, що ти знаєш, про те, за що ти готовий відповідати перед глядачем. І намагатися не лізти у ті теми, які можуть виявитися спекулятивними.

Як ви вважаєте, що хорошого можуть дати технології сучасному мистецтву кіно? У 1970-80-х роках Джордж Лукас, Девід Лінч, Рідлі Скотт буквально вразили світ тим, як багато можна зробити в кіно за допомогою технологій; зараз багато режисерів борються за олдскул — до прикладу, той же Крістофер Нолан увесь час говорить про плівку.

Мені здається, найголовніше, що вони можуть дати, — це свобода. Свобода пересування, свобода підходу до матеріалу та швидкість виготовлення. У майбутньому буде вироблятися дедалі більше контенту, і чим далі, тим складніше виділити в цій масі відеоконтенту справжнє мистецтво.

У спеціальному відео Vogue.ua Антоніо Лукіч розповів про новий фільм "Люксембург, Люксембург" і про те, чому він пішов із Iнстаграм, а потім повернувся:

Довідка Vogue

Xiaomi 11T Pro — новий флагманський смартфон, що вражає можливостями камери. У смартфоні їх три: це ширококутна камера 108 МП, камера для телемакрозйомки з дворазовим збільшенням та надширококутна камера на 120 градусів. Минули часи громіздкого та дорогого кінообладнання — тепер завдяки потужній потрійній камері з підтримкою зйомки 4К- та 8К-відео та технології HDR10+, набору функцій на базі штучного інтелекту, зокрема "AI cinema в один дотик", та кінематографічним відеофільтрам — передові в галузі можливості відеозйомки доступні всім творчим людям. Крім того, фірмова технологія швидкого заряджання Xiaomi HyperCharge 120 Вт заряджає смартфон до 100% всього за 17 хвилин, що залишає більше часу на творчість, скорочуючи перерви на заряджання і дозволяючи ефективно користуватися смартфоном упродовж цілого дня.

Текст: Дарія Слободяник

Відео: Slava Davydov

Грумінг: Alyona Kundryk