VOGUE UA CONFERENCE
search Created with Sketch.

Інтерв'ю з композитором Євгенієм Гальперіним: про "Нелюбов" і свободу

19 вересня 2017

20 вересня, після успіху на Каннському кінофестивалі, в європейський прокат виходить «Нелюбов» Андрія Звягінцева. Композитор фильму Євгеній Гальперін розповів Vogue UA, як написав музику для стрічки.

З Євгенієм Гальперіним ми зустрічаємося за сніданком у старому паризькому бістро Chez Léon неподалік від вокзалу Сен-Лазар. Це один з тих типово французьких закладів, де десятиліттями працюють одні й ті ж офіціанти, а круасани до сніданку привозять з однієї й тієї ж пекарні. Євгеній, які останні 20 років живе в Парижі, тут давно свій. Заходячи, він спершу довго з усіма вітається, обмінюється жартами, дізнається про новини – і тільки потім замовляє каву й нарешті всідається за столик. Гальперін привітний і доброзичливий, розмова з ним будується легко, ніби ми двоє випадкових відвідувачів кафе, що розговорилися ненароком. Сам він каже, що простота і легкість в спілкуванні для нього найцінніші якості.

Евгеній Гальперін (шерстяний костюм, бавовняна сорочка, все - Dior)

Гальперін – один з найбільш затребуваних композиторів Європи. У його фільмографії – і велике голлівудське кіно, до прикладу, «Голодні ігри», і фільми Люка Бессона і Асгара Фархаді, і гучний українсько-російський проект «Битва за Севастополь». За цей рік у Гальперіна було дві великі прем'єри - фільм оскарівського лауреата Баррі Левінсона «Брехун, великий і жахливий» з Робертом Де Ніро в головній ролі і, звичайно ж, «Нелюбов» Андрія Звягінцева, яка в травні взяла приз журі на фестивалі в Каннах .

Гальперін виріс в Києві, на Подолі, - і називає це місто своєю «безумовною любов'ю». «Ми жили в квартирі батькових батьків на вулиці Костянтинівській, і кожен день трамваї грали для нас свої нехитрі твори в дусі мінімалізму. Я народився в Челябінську, та він мені зовсім не запам'ятався, і саме Київ став містом, в якому минуло моє дитинство. Поділ, у дворах якого я проводив багато часу; Хрещатик, куди ми з моїм найкращим другом Славою ходили «грабувати» кіоски з морозивом: підбігаючи ззаду, хапали жменьку монет з тарілки зі здачею, бігли без задніх ніг, а потім, поділивши улов в якому-небудь підворітті, йшли купувати собі іграшки».

Гальперін виріс в Києві, на Подолі, - і називає це місто своєю «безумовною любов'ю».

На початку 90-х Євгеній переїхав до Франції разом з батьками і молодшим братом. Його батько Юлій Гальперін був визнаним російським композитором, але у Франції йому все довелося починати спочатку. «Моє перше паризьке враження – порожній Макдональдс навпроти Північного вокзалу в Парижі. Тоді в Москві до Макдональдса стояли кілометрові черги. Я одразу зрозумів, що ми потрапили до зовсім іншого світу». Перші роки Гальперіна в Парижі – класична емігрантська історія. Разом з молодшим братом Олександром грали музику на вулиці, аби заробити дрібні кишенькові гроші. «Коли я вступив до музичної школи в Парижі, мама, аби привітати мене, купила чізбергер. У мене на очі навернулися сльози: мене це дуже розчулило. Тоді навіть це було розкішшю. Грошей не вистачало ні на що».

Першим важливим фільмом в кар'єрі композитора стала французька драма 2010 «Людина, яка хотіла жити своїм життям». У Франції картина пройшла з успіхом і привернула увагу до молодого композитора. Після цього кар'єра Гальперіна почала розвиватися в прискореному темпі. За кілька років у нього трапилося декілька великих проектів, в тому числі «Малавіта» Люка Бессона і «Секрети минулого» Асгара Фархаді.

Євгеній каже, що успіх дав йому головне - свободу. «Я відмовляюся від багатьох пропозицій. Проекти вибираю виходячи не з бюджетів, а з близькості мені за духом». Винагороди за таку відданість собі довго чекати не довелося: Гальперіна запросили написати музику до фільму «Нелюбов» Андрія Звягінцева, про роботу з яким він давно мріяв.

«Не запросили! Я сам запросився! – жартує Євгеній.– Я завершив роботу над музикою для фільму за незнятим сценарієм Тарковского «Світлий вітер» – і надіслав Звягінцеву СМС: «Закінчив роботу над проектом за сценарієм Андрія Тарковського, вважаю логічним продовжити працювати з Андрієм Звягінцевим». І він дуже швидко відгукнувся».

Звягінцев дав Євгенію саме те, що йому було потрібним понад усе: необмежену свободу. Звягінцев не показав ані сценарію, ані одного відзнятого уривка  – Гальперіну потрібно було написати музику абсолютно наосліп, орієнтуючись тільки на розповіді режисера. В основі сюжету «Нелюбові» – історія подружньої пари, повністю поглиненої рішенням своїх особистих проблем, яка абсолютно нехтує власною дитиною - аж до моменту, коли хлопчик безслідно зникає. «Я подумав: що відбувається в голові у батьків, які втратили своїх дітей? А що якщо спробувати передати цей стан однією нотою, одним акордом, одним ритмом?» Так народилися «11 циклів мі» – головна музична тема фільму. Щоб добути цей тривожний, в'язкий акорд, Євгенію довелося грати смичком на рамі погнутого велосипедного колеса.

Сьогодні Гальперін з головою занурився у нові проекти: закінчує музику до другого сезону Baron Noir – популярного у Франції політичного серіалу, а також готується до великого проекту з  Аль Пачіно – фільму Баррі Левінсона Happy Valley.

Текст: Максим Тетерюк

Фото: Ruben de Wilde

Стиль: Ferdi Sibbel

Асистент стиліста: Jessie Baltus

Ще в розділі Кіно

Популярне