Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь

Уроки французької: Ізабель Юппер про моду, чоловіків і кіно

24 листопада 2018

У новому трилері «Грета» Ізабель Юппер грає вдову-психопатку, а у своїй колонці для Vogue міркує, як одяг стає ключем до розуміння ролі.

Після слова «парижанка» в уяві постає образ-стереотип: недбала зачіска, відсутність макіяжу, стриманий елегантний одяг. Деталі можуть змінюватися: замість плаща – темно-синій жакет, плюс-мінус сигарета, але, по суті, картина залишається незмінною. Звідки з'явився цей образ? Я народилася в Парижі і прожила тут більшу частину життя, але навряд чи зможу відповісти. До того ж я ніколи не була прихильником точних формул: невизначеність надає життю пікантності.

Насправді всі парижанки різні: гардероб дівчини з лівого берега кардинально відрізнятиметься від того, що носять на правому. При цьому визнаю: всі ми керуємося одним принципом: на відміну від британської моди, яка відображає конкретний період часу, французька мода виходить за його межі. Модна в 1920-х роках бретонка не втратила своєї популярності і в 60-х – і має однаково ефектний вигляд як на зрілій дамі, так і на юній дівчині.

Більшу частину життя я прожила без турботи щодо стилю. Раніше я думала про одяг, тільки коли того вимагала роль. Будь-яка актриса знає, що кожне вбрання – це загадка, кожна його деталь – ключ до розгадки. І ставлення глядача до героїні може кардинально змінитися через форми її каблука або відтінку помади. Моя героїня в трилері «Грета» Ніла Джордана любить червону помаду і по-тихеньку божеволіє від самотності. Помада – мій ключ до неї.

Ці нюанси завжди інтригували мене, але інтерес до моди поза знімальним майданчиком з'явився зовсім недавно. Мені знадобилося чимало часу, щоб навчитися любити і цінувати одяг. Після відвідування безлічі показів Chanel і Louis Vuitton, в якийсь момент починаєш відчувати магію моди. У підсумку, хочете ви того чи ні, ви запам'ятаєте день таким, яким тоді було ваше вбрання – а воно завжди асоціюватиметься зі спогадами про пережите. І якщо за «Золотим глобусом» за найкращу жіночу роль вийти в бузковій сукні Armani Privé, вона назавжди залишиться з вами. Я навчилася ставитися до одягу як до живопису чи вина. Одягатися зі смаком – мистецтво, і я його навчаюсь.  .

На зйомках я можу днями роздумувати над тим, як вплине на образ моєї героїні недбало зрушений капелюшок чи будь-яка інша деталь. Але в звичайному житті все набагато простіше. Поняття не маю, що люди думають про мій повсякденний стиль, – і слава богу! Втомлює підбирати вбрання з орієнтацією на думку оточення. Я люблю той одяг, який приносить задоволення.

Крім того, значно краще вибирати речі, щоб догодити собі, а не відповідати чиїмось очікуванням. Мій зріст ледь перевищує півтора метра, що на 30 см менше, ніж у середньостатистичної моделі. Тому речі прямо з подіуму не для мене. Модні покази – джерело, яке я адаптую під себе. Одним з найулюбленіших вбрань у моєму житті була сукня, яку створив Ів Сен-Лоран для церемонії вручення премії «Сезар». Чорна, з довгими рукавами, вона, як рукавичка, "сіла" по моїй фігурі і темпераменті. Дай мені волю – я б носила її кожного дня. 

І нарешті, найважливіше: простір для фантазії. Прозора блуза хвилює сильніше, ніж декольте. Напевно, в цьому суть французького стилю: зберегти відчуття загадки, причому не тільки в одязі. Я знялася в більш ніж ста фільмах, незліченну кількість разів з'являлася на обкладинках журналів та килимових доріжках. Однак ніхто, за винятком моїх близьких, не знає, чим я займаюся вечорами на вихідних, і в кого я закохана. У наш час тотальної публічності ідея приватності здається мені як ніколи важливою.

Фото: Venetia Scott

Текст: Гейлі Мейтленд

костюмы · Кинопремьера ·

Ще в розділі Кіно

Популярне