Режисер Гаспар Ное про те, як створювали фільм "Екстаз"

16 жовтня 2018

18 жовтня в прокаті представлять «Екстаз» режисера Гаспара Ное – геніальний і нестерпний фільм, який обов'язково варто додивитися до кінця.

Текст: Ольга Жижко

Гаспар Ное розповідає, що часто знаходить натхнення, а також акторів для своїх нових фільмів, під час технорейвів в берлінському клубі Berghain і вечірок на Тижнях моди в Парижі. Після цих тусовок він знімає гарні, але жахливі фільми. У «Незворотності» глядач не може відірвати погляд від витонченої Моніки Беллуччі навіть під час сцени, де її брутально ґвалтують цілих десять хвилин. У «Любові» сварки і зради головних героїв здаються більш чуттєвими, ніж сцени кохання. А наркотичний тріп головного персонажа «Входу в порожнечу» нагадує казкові мандри Аліси в Країні чудес. Жорстокість і молоде покоління – головні герої кожної стрічки Гаспара Ное. Але невже сучасне покоління адептів електронної музики, високої моди і мистецтва настільки втрачене, яким його показує режисер?

Успішність фільмів Гаспар оцінює за кількістю людей, які залишили кінозал під час сеансу. Чим більше – тим краще. Таке собі «кіно не для всіх». Куди менше його цікавить думка кінокритиків. Він з насмішкою розповідає про те, як це дивовижно – показати свій член всьому Каннському кінофестивалю (у фільмі «Любов» режисер особисто еякулірує на камеру). Ное показує правду, яка ріже очі, і в той же час його фільми залишають післясмак, який романтизує насильство, наркотики та інші «пороки». Так було до його «Екстазу». Підтверджує це і сам режисер.

«Геніальний і нестерпний одночасно» – таку характеристику фільму дав батько Гаспара, художник Луїс Феліпе Ное

«Люди говорять мені, що «Екстаз» – повчальний фільм. Адже після перегляду вони вже знають, що ніколи не будуть приймати наркотики. Єдина думка у них в голові – «Екстаз», – ділиться Гаспар враженнями глядачів про останню стрічку. Історія про танцювальну трупи, яка не знає, що в сангрію підмішали важкий наркотик, і випадково випиває його, – найжорстокіша розповідь режисера. Вона основана на реальних подіях з 1990-х і побудована на контрастах. Першу половину фільму 23 професійних танцюриста демонструють свої па і веселяться, надихаючи глядача своїми безтурботністю і працьовитістю. Друга половина показує, як вони втрачають контроль над собою. Ное не шкодує у фільмі нікого. Ти постійно думаєш: «Невже буде відбуватися щось ще більш нестерпне?»

.

«Геніальний і нестерпний одночасно» – таку характеристику фільму дав батько Гаспара, художник Луїс Феліпе Ное. За словами режисера, його батькові дуже сподобався «Екстаз». Але що змушує дивитися його до кінця? Можливо, самоідентифікація з героями: кожен глядач знайде в цьому фільмі себе. Або бажання зрозуміти, чи сидить всередині тебе щось подібне, що може так само випадково виплеснутися і змусить втратити контроль над собою.

Чи перестане «Екстаз» бути естетично красивим, коли підуть фінальні титри? Не перестане. Найбільш зворушливий момент чекає терплячого глядача в кінці, а супроводжувати його буде пісня Angie у виконанні Rolling Stones. Хоча в голові як і раніше буде єдина думка: «От чорт». Режисер розповідає, що не прагнув повчати когось і навіть ніколи не замислювався про проблему легалізації наркотиків. Він просто хотів нагадати, що «народження і смерть – надзвичайний досвід, а життя – швидкоплинне задоволення».

Найбільш небезпечним наркотиком покоління мілленіалів Ное все ж вважає захоплення мобільним телефоном, а не бажання досліджувати власні страхи. «Ви повинні перетворити свою найбільшу помилку в успіх», – каже одна з танцівниць у фільмі. Своєю найбільшою помилкою Ное називає несерйозне ставлення до зйомок «Незворотності» та «Екстазу». Саме ці два фільми він вважає найбільш успішними у своїй кар'єрі.

интервью · Кинопремьера ·

Ще в розділі Кіно

Популярне