Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь

5 найкращих кінострічок про Париж

28 вересня 2019

Під час Тижня моди у Парижі vogue.ua згадує найгарніші фільми, дія яких відбувається на вулицях французької столиці.

"Кумедне личко", 1957

Будні глянцевого журналу 1950-х чарівно показані у фільмі "Кумедне личко". Кей Томпсон грає головну редакторку американського жіночого глянцю, яка вирушає до Парижа на пошуки героїні для обкладинки, плануючи влаштувати там зйомку. Зіркою тієї самої обкладинки стає продавчиня з місцевого магазину у виконанні Одрі Гепберн... 1957 року фільм отримав чотири номінації на "Оскара", а Одрі Гепберн, яка співала Bonjour, Paris! у бежевому тренчі на фоні Сени, змусила закохатися в Париж не один мільйон глядачів по всьому світу.

"Коханці з Нового мосту", 1990

Пон-Неф, найстаріший з мостів Парижа, символ міста, став фоном для подій фільму "Коханці з Нового мосту" Лео Каракса. Головні ролі в стрічці зіграли актори, яких теж справедливо можна назвати символами Парижа, – Жюльєт Бінош і Дені Лаван. Це один з найдорожчих фільмів в історії Франції, а знімали його, до речі, не тільки в Парижі, але й в Провансі, де відтворили околиці мосту Пон-Неф.

"На останньому подиху", 1960

"На останньому подиху"

"На останньому подиху" – дебютний фільм Жана-Люка Годара, одного з найзнаменитіших французьких режисерів. Тут є все, щоби закохатися в Париж: трохи нуару, розкішний Жан-Поль Бельмондо в ролі чарівного лиходія, впізнавані локації. І, звичайно, той самий поцілунок Бельмондо й героїні Джин Сіберґ, що грає його кохану, на тлі кіоску з журналом Vogue.

"Париже, я люблю тебе", 2006

Фільм, який цілком може стати вашим гідом по Парижу. У ньому 18 короткометражок, кожна з яких присвячена окремому паризькому округу: від богемного кварталу Маре до Латинського кварталу неподалік Сорбонни, який прийнято вважати студентським. Всі 18 мініфільмів – про кохання, звісно.

"Мрійники", 2003

Париж, травень 1968 року, студентські протести. На тлі цього Бертолуччі малює картину однієї окремо взятої сексуальної революції, яка відбувається в паризькій квартирі богемних Ізабель і Тео (Єва Грін і Луї Гаррель). Фільм буквально просякнутий сексом, парижеманією та синефілією.

Читайте також:

Плани на осінь: головні виставки сезону

Блог Ірени Карпи: що робити в Парижі у вересні

Ще в розділі Кіно

Популярне