Поділитися

Нова висота: інтерв'ю з художником Володимиром Манжосом

Український художник Володимир Манжос, більше відомий як Waone Interesni Kazki, починав з написах на стінах, а тепер його персональні виставки проходять в найважливіших галереях світу.

Текст: Христина Обломська

Реклама.

Складні монументальні розписи з фантастичними сюжетами Володимира Манжоса можна зустріти по всьому світу – від західного узбережжя Австралії до Сан-Франциско. Участники екс-дуету Interesni Kazki Володимир Манжос та Олексій Бордусов – піонери мурал-арту у Східній Європі і на пострадянському просторі. Весною 2016-го обидва художники вирішили почати сольну кар'єру: Олексій сконцентрувався на створенні масштабних робіт у кольорі – на стінах і полотнах, а Володимир експериментує з чорно-білою графікою на стінах і приділяє більше уваги галерейним проектам.

Володимир Манжос (Бавовняна футболка, Vince; бавовняний піджак, Barena Venezia; бавовняні штани, Joseph)

Здається, що з 1999 року, коли він почав малювати, і до 2017-го пройшло декілька життів: нелегальні графіті в Киеве, перші малюнки в Європі в 2008-му, виставки в Ліоні та Мілані, створення розпису на знаменитій Wynwood Walls в Маямі на запрошення мецената Тоні Голдмана та участь в Art Basel Miami, низка проектів в Північній і Південній Америці, перша гучна виставка в нью-йоркській галереї Джонатана Лівайна. Зараз Володимир працює у своїй студії в Києві – готується до майбутньої експозиції, яка відкриється в міланському Музеї сучасного мистецтва Антоніо Коломбо.

Мурал у Варкалі, Індія (2016)

За останні декілька років інтерес галерей до робіт Володимира виріс, що стало ще однією причиною приділяти більше уваги станковим роботам. У лютому художник брав участь у груповій виставці однієї з найбільш шанованих галерей сучасного мистецтва – Kreisler Gallery, яка в минулому виставляла Пікассо. "Вуличне мистецтво з самого початку було андеґраундним, – каже Володимир. – З появою стріт-арт-індустрії і її активною популяризації про цей жанр заговорив весь світ. Кількість нових фестивалів та імен росла в геометричній прогресії, і це в підсумку знецінило стріт-арт. Зараз він страв мейнстримом. Для мене це пройдений етап". Вуличне мистецтво зробило художнику ім'я, але прийшов час рухатися далі. Володимир вважає, що в жодного куратора мурал-арта в світі нема мети пропагандувати високе мистецтво. Майстерність та ідея, постійна боротьба за досконалість потрібні тільки самому художнику.

Тонка робота з кольором – одна з найсильніших сторін художника. Навіть тюбики з гуашшю розвішані в студії за градієнтом

"Творчість, у якій з повсякденною реальністю зустрічаються уявне і духовне" – так критик і куратор стріт-арт-виставок у галереї Tate Modern Рафаель Шактер описує роботи Waone Interesni Kazki. Сам художник не любить пояснювати їх зміст: нехай кожен сам знайде відповідь. Його надихає досконалість природи, народний фольклор з усіх куточків світу, середньовічні гравюри – краще всього інтереси і джерела натхнення художника відображають книги в його бібліотеці. Старовинні ботанічні та анатомічні атласи, збори коміксів і малюнків Мебіуса, збірники старовинних карт, значні арт-альбоми – Босх, Дюрер, Магрітт, історія костюму, етнічні орнаменти, вінтажні індійські плакати. "Найнезвичніші екземпляри своєї колекції я привіз з магазинів Strand в Нью-Йорку і Green Apple Books у Сан-Франциско. Неочікуваною добіркою вінтажних видань порадував книжковий кавашоп Chamblin в Джексонвіллі. Улюблені магазини коміксів – у паризькому Сен-Жермен-де-Пре, там же – магазин Taschen і маленька крамниця з виданнями Moebius, яка відкрита всього кілька годин два рази на тиждень". Бібліотека для художника – справжня пристрасть і предмет гордощів.

Мурал в Вашингтоні (2016)

"У мистецтві важливі як ідея, так і її втілення. Бездоганна форма набагато краще передає думку ", – вважає Володимир. Не маючи класичної художньої освіти, стиль і техніку художник випрацював самотужки. "Малювання – це тяжка фізична праця. Щоби створити одну роботу середнього розміру, потрібно працювати не менше 10 днів, з ранку до ночі. Кожна стіна для мене – привід для вдосконалення майстерності. Часом здається, що складніше уже бути не можу, але нові проекти кидають усе більш зухвалі виклики, і мені доводиться стрибати вище голови, брати нову висоту", – каже він.

У студії

Останню стіну Time for Change на Стрілецькій вулиці в Києві Володимир зробив в 2013 році – під час Майдану. "Найскладніше у нас – організаційні питання: отримання дозволів, посередники, відкати. Я не хочу витрачати час на боротьбу з бюрократією та переговори. Коли є можливість малювати в США, де поважають твою працю, а не вибивати папірець для того, щоб створити роботу в Києві, вибір очевидний ", – ділиться художник. На його думку, в світі значно більше, ніж в Україні, цінують мистецтво. У нашій країні усе ще немає арт-ринку, нема культури колекціонування, і суспільству треба буде пройти великий шлях, щоб навчитися розуміти і любити мистецтво.