Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь

Чому слід сходити на виставку художниці Параски Плитки-Горицвіт

22 жовтня 2019

У Мистецькому Арсеналі відкрили виставку "Подолання гравітації" гуцульської художниці, фотографині, письменниці Параски Плитки-Горицвіт.

Найдивовижніше на виставці – невелика VR-екскурсія домівкою Параски Плитки-Горицвіт. Одягаєш окуляри – і переносишся в гуцульське село Криворівня в Івано-Франківській області, де жила художниця; в хату Параски, схожу на печеру зі скарбами. Коли про Параску і її дивовижний дім дізнаються європейські туристи, там ніде буде яблуку впасти, але поки паломництво не почалося, є сенс поїхати і побачити все своїми очима. Або вдягнути окуляри на виставці в Києві і переміститися в космос художниці звідти: розглянути посуд, саморобні книжки, картини, альбом зі світлинами, рушники, її робочий стіл і ліжко, або, віртуально вийшовши за поріг, побачити пейзажі, які щодня оточували художницю.

Параска Плитка-Горицвіт – людина Відродження: вона фотографувала і малювала, писала книжки і сама видавала їх, робила «витинанки», водила екскурсії горами, співала в хорі. При цьому вона не така відома, як Марія Примаченко та Катерина Білокур, хоча її спадщина величезна: 4000 фотографій, близько 500 рукотворних книжок, сотні графічних творів, скульптури і вишивки.

Книжки Параска робила самотужки 

Перший експонат на виставці – величезний чорно-білий автопортрет художниці: стильні невеликі окуляри, туго заплетене волосся, сукня вільного крою з пишними рукавами-ліхтариками, спокійний, але пронизливий погляд. Цей кадр знятий в 1970-х у Криворівні. І в ньому відразу впадає в очі те, як вільно і сучасно Параска одягнена, не кажучи вже про відсутність традиційної сільської хустки на голові. "Ідея проекту народилася з фотографій Параски. Стало зрозуміло, що зображена на них героїня не вписується в звичні рамки і традиційне уявлення про художницю з Карпат", – каже заступник директора Мистецького Арсеналу, Юлія Ваганова.

Параска Плитка-Горицвіт

Виставка "Подолання гравітації" важлива не лише тому, що це перша в Україні спроба музеєфікації творчості Параски. Це ще й розмова про те, наскільки вільною може бути людина всупереч часу, обставинам і громадським очікуванням. Параска народилася 1927 року і виросла в селі Криворівня; в 16 років самостійно дісталася до Німеччини, щоб здобути освіту, але замість цього потрапила на заробітки в сім'ю, де була нещасною. Повернувшись додому, стала зв'язковою Української повстанської армії, за що 1945 року була заарештована радянською владою і відправлена до Сибіру. Параска повернулася додому в 27 років, після дев'яти років таборів – відомо, що в селі до неї ставилися обережно, тримали дистанцію, бо боялися реакції влади.

Параска прожила в Криворівні до самої смерті 1998 року: не вийшла заміж, не народила дітей, не вела господарства (на запитання: "А як і на що вона жила", задане під час екскурсії, одна з співкураторок виставки, Катерина Радченко відповіла: "Їжу їй приносили мати і сестра, а жила Параска дуже аскетично"). Недовгий час Параска пропрацювала в місцевому лісництві: на першу зарплату купила фотоапарат, на другу – фотозбільшувач. Творчість замінила їй все інше, після себе художниця залишила величезний архів фотографій, картин, скульптур і зроблених вручну книжок, на вивчення яких знадобляться роки.

Друкарська машинка Параски Плитки-Горицвіт

"Дослідники звернули увагу на Параску ще в 1990-х: вона листувалася з письменниками і художниками-дисидентами, про неї знали, – розповідає Юлія Ваганова. – Зробили кілька документальних записів, де Параска співає, читає вірші. Після її смерті вивченням творчості Параски активно займався Олександр Чайка. Він же розповів про художницю режисерові Максиму Руденкові, який згодом став одним з авторів ідеї нашої виставки і зняв чудове кіно про Параску "Портрет на тлі гір".

Точка відліку виставки "Подолання гравітації" – 2015 рік. Тоді група кураторів – Максим Руденко, Інга Леві, Катерина Бучацька – знайшла в будинку Параски, під ліжком, її фотоархів. Це були величезні коробки з негативами, частина з яких виявилася зіпсованою часом і грибком. Куратори почали відновлювати плівки, друкувати фотографії – і побачили багатогранність, глибокі ідейні зв'язки між сюжетами і реальністю сформованого самобутнього фотографа. Так почалася історія відкриття фотоархіву Параски.

Особисті речі Параски

Робота над виставкою тривала два роки. За словами Юлії Ваганової, у Мистецькому Арсеналі спеціально для цього створили два відділи: карантин і фонд. Експонати, які прибули з Криворівні, спочатку спрямовували на карантин: більшість речей були покриті грибком. Щоб його позбутися, їх обробляли спеціальним розчином. Тоді «видужалі» експонати переміщали в фонд, де їх вивчали. Зараз «Подолання гравітації» – наймасштабніше в Україні дослідження творчості Параски: тут ікони художниці, які вона писала і потім дарувала церкві, і серія картин, і книжок, присвячених Індії. Художниця листувалася з радіо Делі, отримувала звідти книжки і газети, написала фантастичну книжку про пригоди гуцулів в Індії, вигадавши для неї спеціальний алфавіт – суміш санскриту і грузинської говірки. Окрема глава виставки присвячена дому Параски і її особистим речам – наприклад, можна побачити капелюх із пластику й підручних матеріалів, який зробила художниця, передбачивши моду на sustainability.

Фотоархів Параски Плитки-Горицвіт – документ часу: це один з найоб'ємніших в Україні архівів, який фіксує соціальні і політичні зміни в Криворівні і в регіоні загалом протягом майже 50 років, з 1950-х до середини 1990-х. Параска документувала життя села: поховання і весілля, дні народження і Великдень; фіксувала те, як одягалися люди, які зачіски і прикраси носили, як відзначали свята і прикрашали кошики для Великодня. Іноді влаштовувала фотосесії та перформанси: наприклад, в одному із залів можна побачити невелику серію фотографій односельчан Параски в сарі – художниця пошила їх з підручної тканини і влаштувала зйомки.

Головна інтрига – коли в Україні з'являться музей Параски Плитки-Горицвіт і фонд, який вивчає її спадщину? Питання поки що відкрите: юридично власником всіх об'єктів, створених художницею, є громада Криворівні, а її хата перебуває під наглядом далекої родички і слугує неофіційними музеєм.

Виставка Параски Плитки-Горицвіт працюватиме в Мистецькому Арсеналі до січня 2020 року.

выставка · искусство ·

Ще в розділі Арт

Популярне