VOGUE UA CONFERENCE 2021EARLY BIRD PRICE! До 1 червня
RU UA

Журнал VOGUE

Підписатися
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь

У Києві покажуть живопис Айвазовського й шедеври з колекцій українських письменників

24 листопада 2020

23 листопада в аукціонному домі «Золотий Переріз» відкрилася виставка Classic and Contemporary Art. Всього тиждень у галереї можна буде побачити роботи Івана Айвазовського, Івана Марчука, а також шедеври з колекцій українських письменників Олеся Гончара та Максима Рильського. А 1 грудня в аукціонному домі відбудеться аукціон з класичного й сучасного мистецтва. Розповідаємо, у чому унікальність цієї виставки та чому її варто побачити.

Дві зірки

Один з найважливіших експонатів виставки — робота всесвітньо відомого художника Івана Айвазовського. Останній раз роботи Айвазовського продавали в Києві на торгах 12 років тому. Картина «Паровий фрегат у місячну ніч» (створена в останній чверті ХІХ століття) стане одним з найяскравіших лотів майбутнього аукціону. Полотна Айвазовського завжди в ціні — на аукціонах Sotheby's і Christie's за його твори віддають мільйони доларів.

Іван Айвазовський, «Паровий фрегат у місячну ніч», остання чверть ХІХ ст.

Ще одне гучне ім’я на нинішній виставці — сучасний класик Іван Марчук. Минулого літа полотна Івана Марчука, автора власної живописної манери, «пльонтанізм», встановили рекорд літніх продажів. На виставці знову представлять два його традиційні пейзажі: «Осінь» 1994 року і «Осяяні хати місячним світлом» 1983 року. Остання — з колекції відомого українського прозаїка й державного діяча Олеся Гончара.

Іван Марчук, «Село у місячному сяйві», 1983
Спілка письменників

Робота Марчука не єдина картина з таким цікавим провенансом (провенанс — історія походження художнього твору, іноді — список його попередніх власників). Виставка й аукціон запам’ятаються тим, що організаторам вдалося залучити пів дюжини полотен знаменитих живописців із зібрань знаменитих письменників. З колекції Гончара походить і згадана вище робота Марчука, і напівказковий нічний пейзаж Віктора Зарецького — «Золоті сонця».

Віктор Зарецький, «Золоті сонця», 1989

Ще два твори колись належали письменнику й кіносценаристові Павлу Загребельному: «Пізня осінь» 1979 року та «Старі верби» 1975 року пензля Тетяни Яблонської.

Тетяна Яблонська, «Пізня осінь», 1979

Яскраве масштабне полотно видатного українського художника Миколи Глущенка теж належало Загребельному. Це зображення оголеної жінки було експоновано на останній персональній виставці автора в 1976 й опубліковано в каталозі проєкту та як листівки.

Микола Глущенко, «Відпочинок», 1973

Серед найзначущіших картин виставки — «Вершник» Сергія Васильківського. До недавнього часу вона перебувала у власності родини поета, відомого кожному школяреві, — Максима Рильського. Цікаво, що збереглася навіть світлина Максима Тадейовича за роботою в кабінеті, який прикрашає «Вершник» пензля Васильківського.

Максим Рильський у власному кабінеті, 1940-ві (фото надала родина поета)
Прямим рейсом з Одеси

Картина одеського художника Ігоря Гусєва «Гусєв-Куїнджі» два роки тому була центральною на виставці «Transmuseum» в Одеському художньому музеї. Це не просто переосмислення класичної роботи на сучасний лад. Гусєв перетворює відому роботу Архипа Куїнджі з колекції одеського музею за допомогою глітч-ефекту (імітації збою цифрового передавання зображення, за якого зображення спотворюється, залишаючи тільки колірні пікселі), що дає відчуття нескінченності. Це роздуми на тему минущості художнього твору як матеріального предмета і його невмирущості як предмета мистецтва. За задумом проєкту, ця робота (та інші із серії «Transmuseum») ніби вплітається в постійну експозицію музею.

Ігор Гусєв, «Гусєв-Куїнджі-Трансмузеум», 2018

Коли глядач вперше бачить твори іншого одесита, Анатолія Ганкевича, йому може видатися, що це мозаїка, викладена зі смальти. Насправді це, звісно, полотно й олія, копітка праця художника й унікальна манера, у якій він працює з 1990-х, прийшовши до цього радше за натхненням, ніж свідомо.

Анатолій Ганкевич, «Guys», 2015

Розглядати поблизу зображення, розділене на об’ємні шматочки, захопливо, але ще цікавіше відступити на кілька кроків від полотна — деталі стають цілісним твором. Такий ефект мозаїки дуже гарний у зображенні мерехтіння, теплих відсвітів сонця у воді, заворожливої глибини моря. Так фактура взаємодіє із сюжетом і композицією.

Виставка працюватиме з 23 листопада по 1 грудня.

Текст: Світлана Старостенко

Ще в розділі Арт

Популярне